Напередодні Міжнародного жіночого дня - 8 Березня Президент України Віктор Янукович підписав укази про присвоєння почесного звання "Мати-героїня" понад 4000 багатодітних жінок з усіх регіонів країни.

Щонайменше 50 млн грн. знадобиться, аби перетворити неперспективну Пересопницю на туристичну Мекку не лише для слов'янського світу. Виявляється, під час нещодавнього державного візиту Президента Віктора Януковича до Китаю Академія наук Піднебесної попросила привезти в подарунок... точну копію Пересопницького Євангелія, видану в Україні 2 роки тому.

Подробиці сімейного стану перших осіб держави - завжди цікава інформація для суспільства. Телевізійники та фотокореспонденти ловлять мить, коли подружжя можна побачити поруч - переважно на трапі літака, чи килимовій доріжці під час процедури офіційної зустрічі віп-гостей. А життя дружин вітчизняних дипломатичних працівників переважно підпорядковане протоколу.

Та побутує думка, що без надійного тилу, як ще ділові чоловіки називають свою сім'ю, досягти вершин кар'єри для багатьох з них було б набагато складніше. То, виходить, "жіноча складова" життєвих чоловічих успіхів не така вже й мала.

Напередодні березневого свята сімейні та жіночі секрети наш кореспондент з'ясовував у Наталії Грищенко, дружини міністра закордонних справ України.

Вже не за горами 85-річчя з дня народження письменника Олеся Бердника - людини неординарної і героїчної долі. Його твори стали культовими книгами не лише для наших співвітчизників, а й вийшли друком ще у 26 країнах світу. Його життєва дорога не менш захоплююча, ніж сюжет пригодницького роману...

6 березня, але 60 років тому, у французькому містечку Мужен помер Володимир Винниченко: наш найперший прем'єр-міністр, автор державних законів Української Народної Республіки і художніх та публіцистичних творів, живописець і надзвичайно цікава людина, пишатися якою в Україні не поспішають...

Про це і не тільки наша розмова з відомим літературознавцем Галиною Сиваченко, причетною, зокрема, до романів Винниченка "Лепрозорій" та "Нова заповідь", які наприкінці 2010 року вперше в Україні побачили світ окремими книжками у столичному видавництві "Знання".

Земного віку доля відміряла Тарасу Шевченку з неабиякою точністю: 9 березня 47-й день народження, а 10-го - перший день уже іншого відліку, посмертного, де виокремилася ще одна дата, пророча, коли перепоховали Кобзаря на Чернечій горі у Каневі. Ця дата, 22 травня, дивна. Домовину з небіжчиком везли з Петербурга, через стільки міст і сіл Росії, України. У Києві з ним прощалися студенти. У Києві ж студентам багато років потому, за радянських часів, нагадували: не ходіть 22 травня у скверику навпроти університету, обминайте пам'ятник Тарасу Шевченку! Того весняного дня щороку сиділи на лавочках кадебісти. Тих, хто клав квіти до пам'ятника Кобзареві, виключали. За націоналізм...

Він повідомив, що міністерство звернулося до голів облдержадміністрацій Луганської та Донецької областей з листами-клопотаннями, в яких наголошено: при ухваленні рішень про ліквідацію та реорганізацію навчальних закладів слід забезпечити належні умови для навчання та виховання учнів, зокрема зберегти мову навчання. Дмитро Табачник підкреслив: "Ніяких списків щодо закриття шкіл і їх об'єднання міністерство не готувало і не могло це робити, щоб не порушувати законодавство".

На відміну від подробиць викупу самого Шевченка, епопея із отриманням волі його рідними напівзабута. Однак ця свята справа, яка об'єднала кращих людей тодішньої Російської імперії, не лише повертає нас до останніх років життя великого поета, а й дає змогу краще зрозуміти душу Тараса.

Історія Батурина, що був резиденцією українських гетьманів, завжди цікавила українських патріотів, хоч овіяний він не так славою наших перемог, як гіркотою поразок. Такі думки виникали в мене повсякчас, коли кілька разів, а востаннє влітку 2002 року, бував тут. Вражала руїна і запустінням його історичних об'єктів. Тож з великою радістю сприйняв повідомлення про те, що в цьому святому місці нарешті почалися серйозні археологічні дослідження та реставраційні роботи.

Оптимізація шкільної мережі у селі Хомівка Сватівського району пройшла безболісно - до споруди колишньої початкової школи переїхала бібліотека, районна влада оснастила її комп'ютером, а односельці-керівники агрофірм профінансували "дріб'язки" технічного підключення. Тож облаштовували перший у краї комп'ютерний центр у сільській бібліотеці всією громадою, бо мають намір саме всією громадою користуватися таким благом цивілізації.