-
Від дельти до печери
Кожна людина має власне уявлення про якийсь об’єкт, вважаючи його визначним чи ні. Щоб навести певний лад у цьому, 1972 року в Парижі було ухвалено Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини. У цій конвенції сформульовано основні вимоги, або критерії, за якими ті чи ті об’єкти можуть внести до списку Всесвітньої спадщини, тобто об’єктів, які мають загальнолюдське значення.
-
Денис БОСЯНОК: «Ми живемо на українській землі і мова цієї землі – українська»
Денис Босянок – мій кумир з дитинства. Ми з пацанами ганяли у футбол, збирали наклейки з відомими футболістами від жуйок. Потім клеїли ці наклейки у зошити: по командам та збірним. Футбол був великою частиною мого дитинства. Коли дивився матчі по телику, теж намагався коментувати події на полі, наслідуючи улюбленого коментатора – мікрофон заміняв флаконом від лаку для волосся.
-
Дистанційне випробування
Пандемія змінила життя не тільки нашої країни. З її поширенням усе навкруги стало змінюватися, зокрема і в навчальних закладах.
-
Від кремлівського фейкбюро
Згадаймо, як кажуть про особу, яка дуже часто вживає нецензурну лексику. Правильно. Іронічно уточнюють, що ця персона не лається, а просто розмовляє тими брутальними словами. Приблизно так характеризується і російська дезінформація, що поширюється світом. Ні, наші сусіди не перебріхують усе і вся. Вони все бачать у викривленому ракурсі й підозрюють у «теорії змов» навіть своїх ситуативних чи інших спільників. Причому спотворюючи об’єктивну інформацію і вигадуючи натомість бридкі фейки, носії цього явища шукають «законні» причини для розв’язання інформаційних воєн. Вони лицемірно скиглять, що вдаються до дезінформації та пропаганди, бо змушені захищатися від ворогів у всьому світі.
-
«Послаблення українських ЗМІ відбувається на фоні зусиль із підтримки медіа в РФ»
Друге звернення Української Асоціації Медіа Бізнесу, Національної Спілки Журналістів України та Асоціації Незалежних Регіональних Видавців України щодо невідкладних заходів для підтримки інформаційної безпеки населення України в умовах карантину.
-
Зі свердловини й до крана: усе під контролем
Про працівників водоканалу, як правило, згадують, коли крани у квартирах чи будинках несподівано замовкають, видаючи лише підозріле шурхотіння-шипіння. Утім, це так само стосується енергетиків, газовиків, працівників інших служб, які забезпечують комфортне побутове повсякдення мешканців житлових багатоповерхівок і приватних будинків. Тоді згадується давнє і незмінне: коли щось маємо — не помічаємо, а втрачаємо, то…
-
Як оминути віртуальні пастки
Торгівля в інтернеті й раніше була доволі поширеною в нашій країні, адже вітчизняна у традиційному вигляді не завжди виявляла належну оперативність. Товари, які виготовляли в одному місті України, далеко не завжди можна було знайти в іншому або можна, але за істотно відмінною ціною.
-
Допомога тим, хто не витримує насильства в сім’ї
Карантин оголив і загострив багато проблем, зокрема домашнього насильства. Адже багато родин опинилися у чотирьох стінах через режим самоізоляції. Такі нові спостереження фахівців Луганського обласного центру соціально-психологічної допомоги. Тут відновили роботу «гарячої лінії», звернувшись на яку, можна отримати пораду і консультацію психолога, а в разі гострої необхідності — допомогу та перенаправлення потерпілих у спеціальний притулок.
-
В’ячеслав ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ: «Ми підтримали ідею створення єдиного регулятора небанківського ринку, але ним має бути не НБУ, а окрема структура»
Страховому бізнесу живеться нелегко — карантинні заходи фактично звели нанівець його роботу. Ситуація ускладнюється тим, що з 1 липня 2020 року компанії, які працюють на цьому ринку небанківських фінансових послуг, повинні перейти під крило Нацбанку України, який надалі регулюватиме їхню діяльність. Керівники страхових компаній у цьому вбачають неабиякі проблеми. Як їх подолати? Як виживатиме страховий бізнес та які завдання на нього покладено, «Урядовий кур’єр» розпитує генерального директора асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслава ЧЕРНЯХОВСЬКОГО.
-
Дитинство на паузу не поставиш
Зазвичай наприкінці травня на корпункті «УК» на Рівненщині з’являється директор дитячого санаторно-оздоровчого комплексу «Країна мрій» в Острозькому районі Іван Дячук. Розмовляємо про проблеми в організації дитячого оздоровлення, що рік у рік наростають, наче снігова куля. Адже з 2014-го цей процес відбувається без участі фонду державного соціального страхування: відповідний пункт Закону «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (п. 1 ст. 25) поставили на дуже вже затяжну паузу.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ