Бібліотека в нинішніх умовах — це не тільки книгосховище, а й центр спілкування, діалогу, неформальної освіти, дозвілля. Особливо це актуально для територій, наближених до АТО, де велика кількість переселенців. Вони як ніхто мають потребу в різних освітніх та реабілітаційних послугах, які безкоштовно надають на базі бібліотек. Але ці заклади, особливо евакуйовані із зони конфлікту, переживають нині нелегкі часи, намагаючись працювати по-новому. Про це розмова з директором евакуйованої з Луганська обласної універсальної наукової бібліотеки Інною РИБ’ЯНЦЕВОЮ.
Статті
Президент України призначив:
Чергові одкровення, які нещодавно озвучив на весь світ «батько руських скрєп», вкотре підтвердили прогнози експертів, що інформаційна війна країни-агресорки надалі тільки посилюватиметься. На жаль, вона не обмежується тільки усною творчістю. Не секрет, що в наукових виданнях чимало подібної маячні понаписувано російськими руками.
Цієї п’ятниці Прем’єр-міністр Володимир Гройсман поспілкувався з представниками регіональних ЗМІ на тему: «Урядова пенсійна реформа: відновлення соціальної справедливості». Йому допомагали пролити світло на більшість із поставлених запитань міністр соціальної політики Андрій Рева, директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, директор Офісу залучення та підтримки інвестицій Данило Білак.
За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у травні 2017 року порівняно з квітнем становив 101,3%, за період січень – травень 2017 року – 106,2%. За період січень 1998 року – травень 2017 року – 1112,1%.
Довіра українців до вітчизняної судової системи становить приблизно 5%. Така статистика. Щодо кількості засуджених за злочини, яких ці люди не скоювали, даних немає. Проте такі випадки непоодинокі. Правозахисники кажуть, що несправедливо засуджених лише серед тих, хто відбуває довічне покарання, майже 100 осіб. За кожним із них — рідні й близькі, чиї життя після винесення таких вироків фактично зруйновано. Правозахисники наполягають на необхідності запровадження механізму перегляду остаточних вироків у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини. Адже від судової помилки не застрахований ніхто, і таке трапляється навіть у судах тих країн, де довіра до цієї системи в рази вища, ніж в Україні.
Добре знане всіма прислів’я «під лежачий камінь вода не тече» актуальне завжди. Зокрема коли йдеться про зміни в житті держави загалом і процеси децентралізації зокрема. Тож у багатьох випадках стереотипне твердження, що об’єднання громад у деяких регіонах пробуксовує через небажання сільських спільнот приєднуватися до цього процесу, шите білими нитками. Насправді це відбувається тому, що чимало керівників на рівні районів, населених пунктів інертні або бояться втратити посади, а жителі сіл і селищ здебільшого просто не знають про переваги створення ОТГ. Там же, де ініціативу проявляють місцеві керівники, об’єднання відбувається досить динамічно. Наочним підтвердженням цього може стати історія створення і діяльність першої об’єднаної територіальної громади на Прикарпатті.
Щойно у Дніпропетровській області відкрився індустріальний парк «Павлоград», перші охочі розмістити підприємства на новому майданчику й інвестувати в розвиток регіону не забарилися. І це не дивно, адже для інвестора в технопарку, що розташувався на 250 гектарах промислового району, створили найкомфортніші умови.
На нинішній вітчизняній естраді зірка Павла Зіброва сяє особливо яскраво, самобутньо і неповторно. Це стверджує ювілейний тур співака напередодні 60-річчя з дня його народження, під час якого він зустрічається з численними прихильниками свого пісенного й композиторського таланту.
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Бандити толерантності не розуміють Полковник у вишиванці «Священна весна» українського композитора
Питання розвитку людського капіталу одне зі стратегічних для провідних країн. В Україні теж важливо змінювати національну стратегію у ставленні до людини та її трудового потенціалу, навчати фахівців, зважаючи на запити ринку праці, сприяти набуттю ними сучасних компетентностей. А головне — відійти від прагматичної політики до інтелектуальної, що ґрунтується на інноваціях, тобто дивиться у завтрашній день. Як це реалізувати, розповідає «УК» проректор з наукової роботи Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості Радмила ВОЙТОВИЧ.
Зайве нагадувати, що українська економіка потребує іноземних інвестицій, які могли б її оживити. Як зайве наголошувати, що наша країна не приваблива для закордонних фінансових донорів, яких відлякують корупція, нестабільність, брак гарантій.
Нещодавно створено Експертну раду Міністерства культури з питань етнополітики. Вона покликана аналізувати суспільні процеси, надавати пропозиції, які б сприяли уникненню міжетнічних конфліктів та налагодженню взаєморозуміння між етнічними спільнотами в Україні.
На Чернігівщині під час робочої поїздки Прем’єр-міністр Володимир Гройсман узяв участь у форумі з проблем розвитку легкої промисловості «Укрлегпром: промисловий діалог з урядом». Там він поспілкувався з виробниками продукції легкої промисловості та ознайомився з потужностями одного з найбільших підприємств вітчизняного легпрому. Висновок робив у стінах камвольно-суконної компанії «Чексіл»: «Легка промисловість України має значний потенціал зростання і в найближчий перспективі здатна формувати до 2% національної економіки. Якщо в 1990-х роках говорили про те, що наша якість нижча, то тепер наші легковики постачають продукт не тільки на внутрішній ринок, а й за кордон. Водночас це галузь із високою часткою доданої вартості у виробництві».
Під час відвідування Трипільської ТЕС Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про ринок електричної енергії», ухвалений у Верховній Раді ще 13 квітня. «Закон доленосний, антикорупційний. Більше ніхто не встановлюватиме ціну на електроенергію, вугілля, співвідношення, що на певному етапі було виправдано у вигляді формули, скасовуємо. І ринок, прозорий і ефективний, визначатиме ціну. І перемагатиме той, хто найефективніше працює», — підкреслив Петро Порошенко.
Уряд запровадив кілька програм підтримки аграрного сектору України, де працює кожен шостий громадянин. Однак головне нинішнє завдання — не тільки сіяти, а й переробляти продукт усередині країни. Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час церемонії офіційного відкриття роботи ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2017».
Ліси у восьми областях залишилися фактично без догляду. Сотні мільйонів гривень проходять повз держбюджет. Роботи з лісорозведення фактично припинено. Це лише дрібка фактів зі свіжих матеріалів провідних експертів Світового банку щодо стану нашої лісової галузі. Їхнє нещодавнє оприлюднення спричинило хвилю емоцій і коментарі парламентаріїв, бізнесменів, лісоводів-практиків, урядовців і громадських активістів. Заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева зазначила, що доповіді експертів уважно вивчать у відомстві й візьмуть до уваги.
Луганщина святкує 79-у річницю з дня утворення області. Для жителів краю підготовлено різноманітні заходи, серед яких Форум земляків. Як їм розповісти про всі зміни коротко й емоційно? Музейники підготували 5-метровий банер-виставку про те, як вдалося об’єднати під патронатом евакуйованого з Луганська обласного краєзнавчого музею десять районних і ще кілька народних музеїв.
План дій Ради Європи для України на 2015—2017 роки у Страсбурзі називають найамбітнішим серед усіх, які РЄ досі підписувала з країнами-членами. Це стосується не лише суми, спрямованої на реалізацію його проектів, — 27 мільйонів євро, а й масштабності змістового наповнення. Адже план дій охопив законодавчі й інституційні зміни в таких сферах: конституційна реформа, зокрема в частині децентралізації та правосуддя; зміцнення механізмів захисту прав людини і основних свобод; боротьба з корупцією; вдосконалення системи виконання рішень національних судів і забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини; реформа правоохоронних органів і пенітенціарної служби. І хоч формально нинішній план дій ще чинний до кінця 2017 року, представники РЄ та української влади зустрінуться в Києві вже 12 червня, щоб підбити підсумки спільної дворічної роботи та обговорити перспективи нового плану дій на 2018—2020 роки. Напередодні зустрічі «УК» поспілкувався з керівницею офісу генерального директорату програм Ради Європи Вереною ТЕЙЛОР.
Багато разів тримав у руках цей важкий зшиток з фотографіями різних років. Є в ньому й чимало моїх світлин — ми з батьком захоплюємося фотосправою давно. Гортаючи товсті сторінки, згадую дитинство, найяскравіші миті якого так ненав’язливо й відверто спиняв старий плівковий фотоапарат. Ось я ще дошкільня, тут серйозний школяр, а ось — студент. Чорно-білі знімки повертають до пережитого, до людей, яких уже немає, але були — вони реальні, я через роки чую їхні голоси, відчуваю ауру…