Статті

 Відомо, що 14 грудня Окружний суд Амстердама (Нідерланди) ухвалив рішення повернути музейні цінності, які експонували на виставці «Крим. Золотий острів у Чорному морі» в музеї Алларда Пірсона — археологічному музеї амстердамського університету, на територію нашої країни і визнав, що вирішувати питання щодо власника цих музейних цінностей бракує повноважень.

Бізнес, в основному великий, знову починає порушувати перед владою питання поступового запровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО), або простіше — касових апаратів, а також складсько-бухгалтерського обліку всіма підприємцями, незалежно від річного грошового обігу. Аргументує він свої пропозиції зростанням обсягів тіньової торгівлі в Україні, а тут — і нелегальні продажі та збитки легальних підприємців, і зарплата в конвертах. До речі, інша пропозиція — стовідсоткове перерахування заробленого на банківську картку працівника.  

Нині інвестори постійно вивчають альтернативи і шукають шляхи надійного транзиту на всій території від Китаю до Західної Європи. Цьому був присвячений круглий стіл, що відбувся нещодавно  в Національному транспортному університеті. Головна його тема — «Глобальна конференція з питань сталого транспорту у контексті розвитку міжнародного співробітництва». В обговоренні цього питання взяли участь фахівці і  посли всіх країн Центральної Азії. 

Хоч у компанії MatrapacGmbH ще не підписано відповідних документів, уже майже прийнято рішення про закриття виробництва розчинників складних органічних та згортання інших інвестиційних проектів на території Харківської області. Про це та про причини такого рішення повідомив керівник представництва MatrapacGmbH Олександр Капустін. За його словами, на такий безпрецедентний крок німецьких партнерів змусило піти свавілля харківської податкової міліції та безпідставні й неправосудні ухвали судів: Київського районного м. Харкова та обласного апеляційного. 

Наближається новий рік, і в цей час як ніколи хочеться гарних, святкових, ледь не казкових новин. І тут — повідомлення наших геологів про те, що на півдні Одещини, десь поблизу Кілії та острова Зміїний, знайдено значні поклади природного газу. Їх виявило єдине в Україні геологорозвідувальне судно «Искатель», яке 17 листопада вирушило з Одеси у 10-денний рейс на пошуки вуглеводневих скарбів. І вже днями т.в.о. голови Державної служби геології та надр України Микола Бояркін повідомив, що експедиція виявила на північно-західному шельфі Чорного моря родовище не менш як на 40 мільярдів кубометрів газу.  

Держава змінює правила гри на аграрному ринку, проте якими вони будуть, сільгоспвиробники ще й досі остаточно не знають.  

Те, що призначення на керівні посади нині відбувається шляхом відкритого конкурсу (нехай навіть умовно відкритого), — очевидний прогрес. Водночас процедурні питання у цій сфері потребують значного вдосконалення. Таких висновків можна дійти після ознайомлення з роботою конкурсної комісії Міністерства екології та природних ресурсів щодо призначення нових керівників на посаду директорів національних природних парків. 

Хто найефективніше сортує й збирає відходи упаковки? Вгадали — безхатьки. Невтомно перериваючи хто сміттєві баки, а хто — вже вивернуте вантажівками на звалища. Шерпи вторсировинного Евересту вибирають, пакують, несуть у пункти прийому. Скляні пляшки, папір, метал, пластик… Нерідко якусь копійчину намагаються так заробити й пенсіонери або інші малозабезпечені співвітчизники. Є ще невелика група свідомих громадян, які відсортовують вторинну сировину, щоб зменшити забруднення довкілля або назбирати коштів на ліки пораненим в АТО. Та загалом більшість не переймається: все скидають в одне відро, а вміст — у контейнер. 

Цієї середи міністри заходили до оновленої зали засідань уряду. Для чого потрібне нове програмне забезпечення з фіксації ухвалення рішень, обробки тексту, електронний документообіг? Аби довести, що в Будинку уряду працюють відкрито, витрачаючи набагато менше коштів на внутрішні потреби, зокрема, операційну діяльність. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман позитивно оцінив видозміни, назвавши їх єдиним інформаційно-медійним і комунікаційним середовищем: «Нам потрібно підвищити прозорість роботи і нашу технологічність, зменшувати витрати на операційну діяльність уряду. Впровадження нових технологій дає змогу оперативно й швидко ухвалювати потрібні рішення». 

Допомогти державі ефективніше  регулювати  ринок міжнародного працевлаштування та захищати інтереси громадян за кордоном готові громадські організації, які активно інформують  суспільство про негаразди в цій царині. Найближчим часом за сприяння Державної служби зайнятості в усіх регіонах України буде проведено низку заходів щодо інформування населення про ризики працевлаштування за кордон через нелегальних посередників на ринку праці. В рамках заходів населення буде поінформоване про те, як перевіряти компанії-посередники, як коректно укладати договори, поводити себе за кордоном, вміти захищати свої права та багато іншого.

На Закарпатті найчисельніший етнос після українців — угорці. Їх тут проживає понад півтораста тисяч, і всі вони народилися на цій землі. З плином часу не асимілювалися з іншим національним оточенням, їхня кількість залишається стабільною. Як почуваються угорці у незалежній Україні? Як держава дбає про задоволення їхніх культурних потреб? Чи вважають вони Україну своєю батьківщиною і як виконують свій громадянський обов’язок? Про це «Урядовий кур’єр» розпитував головного редактора угорськомовної газети Karpati Igaz Szo Елемира КЕВСЕГІ. 

На запитання, чому уряд визнав Слобожанську об’єднану територіальну громаду (ОТГ), що в Дніпровському районі Дніпропетровської області, однією з найкращих в Україні, її голова Іван Камінський скромно відповідає: «Не знаю, чому ми найкращі. Не надаю цьому значення. Просто хочеться зробити все так, щоб за мінімальних затрат люди отримали максимально зручні умови, жили в теплі і комфорті». До речі, Іван Миколайович керує Слобожанською селищною радою з 1990 року, а на останніх виборах на посаду голови вже об’єднаної громади його підтримали 80,1 відсотка людей. Багато корисних ініціатив започатковано в попередні роки: приміром, 2012-го в селищі коштом місцевого бюджету реконструювали дитячий садок «Берізка». Та особливо помітних результатів досягнуто за останній рік — після об’єднання громад селища Ювілейного (нині Слобожанського) і села Степового.  

Цьогоріч найдовша й одна з найдавніших вулиць тисячолітнього Дрогобича —  імені Івана Франка — відзначає 90-річчя свого найменування. А Лішнянській (так вона називалася колись) — кілька століть. Стільки ж цю місцину «по-вуличному» називають Загороди, їх заснували років чотириста тому чотири українські родини, серед яких була й моя. Це до того, чому мені не байдужа доля вулиці і міста, де ступала нога Великого Каменяра і моїх родичів. 

Породні відвали колишньої шахти «Кремінна» являли собою сумне видовище, коли їх на аукціоні запропонували викупити у Мінпаливенерго, за яким була записана земля. Міська влада не була проти угоди, адже міністерство за землю під відвалами не сплачувало. А підприємець — вимушений переселенець з Кадіївки Володимир Жулинський не лише оформив оренду, а й запропонував бізнес-ідею, яка в майбутньому, можливо, виведе Кремінну в передовики з використання екологічно чистої енергії. Більше того, він обіцяє бути найбільшим платником податку на землю до міського бюджету. І до того ж підприємство, яке він планує тут створити, може позитивно позначитися на долях понад ста людей, у тому числі вимушених переселенців, які знайдуть тут довгоочікувану роботу.  

Другий вівторок грудня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів у Чернівецькій області. Без цієї робочої поїздки глава уряду не мав би уявлення про унікальність багатоквартирного будинку, зведеного за енергоефективною технологією. Він не зміг би дізнатися від студентів та професорсько-викладацького складу свіжих і гарячих новин Буковинського державного медичного університету, не відкрив би ТОВ «Аутомотів Електрік Україна». Цей робочий день Прем’єра завершувався у стінах міжнародного аеропорту «Чернівці». Там керівництво летовища доповідало про освоєння бюджетних коштів на ремонт злітно-посадкової смуги. 

Програмою робочого візиту до України Президента Литовської Республіки Далі Грібаускайте було передбачено не лише дипломатичні перемовини, протокольні заходи та офіційні заяви. Набагато глибше партнерство пізнається й відчувається у процесі спілкування однодумців, які чудово розуміють мову бізнесу, ділового інтересу до обопільно вигідних проектів.  

27 грудня виповнюється 25 років із часу встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Білорусь. За цей нетривалий в історичному зрізі проміжок у двосторонніх відносинах відбулося багато знаменних подій, проте головний результат — це те, що більше 80 відсотків українців позитивно ставляться до Білорусі. А як білоруси дивляться на нас, як особисто представник дипломатичного корпусу сусідньої держави оцінює динаміку досягнень і перспективи зміцнення взаємодії двох країн? Із цим запитанням ми звернулися до посла Білорусі в Україні Ігоря СОКОЛА.  

Бойові дії на Донбасі зруйнували тамтешнім мешканцям звичне життя не лише в моральному плані, а й у матеріальному. Знищене або пошкоджене житло, понівечені водогони, лінії електропередач, а ще садочки та школи стали не придатними для того, щоб їх відвідували діти. Завдання військовослужбовців української армії — не лише захищати територіальну цілісність держави і мирне населення від нападу агресора, а й допомагати долати наслідки нападів ворога. Цим займаються офіцери структур цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Їхню допомогу з часу створення підрозділу 2014 року вже відчули мешканці прифронтових районів Донецької й Луганської областей. Завдяки діяльності ЦВС для цивільного населення цих районів доставлено 4 тисячі 500 тонн гуманітарних вантажів, а лише за 10 місяців цього року — понад 2200 тонн.  

Трагедія сталася у Чернігові 12 грудня надвечір. У гуртожитку — чотириповерхівці на вулиці Попудренка, 16, де мешкали 196 осіб, переважно працівники місцевої фабрики «Елегант» — о 16-й годині 20 хвилин завалилися плити перекриття із четвертого по перший поверх (6 квартир) та зруйнувалася фасадна стіна. На місце події, звичайно ж, виїхали рятувальники. До аварійно-рятувальних робіт, як повідомляють у ДСНС, було залучено 68 осіб, а також 27 одиниць техніки. До роботи долучили підрозділи МВС, Мініфраструктури, комунальні служби міста. 

Сучасні ЗМІ, передусім телебачення і радіо, селу приділяють небагато уваги. Тематика вважається непрестижною. Причому не тільки серед власників і керівників каналів, а й серед журналістів. Ще зі студентської лави юні медійники мріють стати телеведучими, займатися виробництвом шоу, знімати і писати про спорт, культуру або ж такі серйозні речі, як політика й економіка. Аграрні проблеми, попри їх не меншу серйозність, мало кого приваблюють.