За збереженням і використанням лісів судять про культуру народу. Про те, як колектив виконує завдання держави, розповідає начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар.
Вирощуємо високоякісні ліси
— Анатолію Омеляновичу, робота очолюваного вами колективу звідусіль відповідальна. А який найперший обов’язок лісівників?
— Насамперед маємо залишити після себе нові високопродуктивні ліси. Створені сьогодні, вони принесуть користь Україні через 70—100 років. У якій ще сфері діяльності таке довгострокове економічне, соціальне прогнозування? За останні 60 років в області лісівники створили майже 150 тисяч гектарів лісових насаджень.
Ми лише в загальнообласний день посадки лісу посадили понад мільйон штук сіянців дуба звичайного, горіха чорного, сосни, ялини, липи, груші, черешні. Держ?підприємства лісового господарства області в найкоротші терміни провели весняні лісокультурні роботи: забезпечили посів і висаджування лісу в державному лісовому фонді на площі 1224 га (102% запланованих обсягів), сприяння природному поновленню на площі 65 га, створення нових лісів на землях, переданих до лісового фонду, на площі 250 га. Цієї весни створено 1519 га лісів. А можемо створити вдвічі, втричі більше. Для цього потрібні землі, не придатні для сільгоспвикористання.
На Вінниччині 70% лісів — рукотворні діброви. І вони залишаться для наступних поколінь. Нині лісистість області — 13,8%. За розрахунками науковців, оптимальна лісистість Вінниччини має становити 15—20%. Тому маємо створити ще не менш як 30 тисяч гектарів нових лісів.
— Що робите, щоб майбутні покоління отримали високопродуктивні ліси?
— Вінниччина — регіон передового досвіду вирощування дубових лісів. Наш багаторічний досвід, помножений на наукові дослідження, свідчить, що створення ущільнених лісових культур дуба звичайного з введенням інтродукованих та аборигенних деревних порід (горіха чорного, груші звичайної, черешні лісової, береки, модрини європейської та інших) дає змогу у віці стиглості досягти запасу деревини не 190—220 кубічних метрів, як нині, а майже 500 кубічних метрів. Прогресивну практику впровадили у всіх держлісгоспах області. Тож із часом держава додатково отримає з десятків тисяч гектарів високопродуктивних насаджень цінну деревину, зокрема й горіха чорного, який утричі дорожчий від деревини дуба. А це фінансова безпека держави, нові робочі місця, розвиток вітчизняної деревопереробної промисловості.
Для продуктивної праці маємо потужну базу — постійні лісонасіннєві плантації, генетичні резервати, плюсові насадження. Щорічно лише посадкового матеріалу вирощуємо 12—14 мільйонів штук понад 60 видів деревних та чагарникових порід. Тісна співпраця з науковцями, дотримання всіх технологічних вимог під час створення нових лісів дає добрий результат: високопродуктивні й цінні породи дерев, які збільшують віддачу кожного гектара лісу.
— Працю лісівників можна порівняти із працею бджіл.
— Якщо працювати без серця, лісу не буде. У рільництві помилку агронома можна виправити наступного року. А помилку лісівника — через десятиліття.
Наша робота не зводиться лише до створення та формування лісових насаджень. Це і мисливське господарство, і боротьба з браконьєрами, і побічне користування, і турбота про звірів, і заготівля насіння, різних лікарських рослин, і лісопромислове виробництво, і будівництво. Це взаємодія із громадськістю, виховання в молоді дбайливого ставлення до природи.
Від себе насамперед і від підлеглих вимагаю високої виконавської дисципліни, культури виробництва на кожному робочому місці. А основна оцінка нашої роботи — якісний стан лісових насаджень.
За підтримки влади і громади
— Чи сприяють лісівникам у роботі органи державної влади та місцевого самоврядування області?
— Від імені всіх лісівників області хочу подякувати голові обл?держадміністрації Валерієві Коровію, голові обласної ради Анатолієві Олійнику за постійну увагу. Принципова позиція перших керівників області у питаннях виконання програми заліснення дає нам змогу успішно впоратися із завданнями щодо збереження та відтворення лісів. Зрушилося з мертвої точки важливе питання — виділення територіальними громадами земель під заліснення. За сприяння керівництва області вперше за останні роки передбачено кошти на виготовлення частини правовстановлюючих документів на землю.
Маємо активну підтримку вінничан, органів місцевого самоврядування та державної виконавчої влади, учнів, студентів, журналістів. Тому і збільшуються щорічно в області обсяги висаджування лісу.
— В адмінприміщенні обласного управління діє музей лісу, еколого-просвітницький центр, де завжди багато відвідувачів.
— Ми системно і послідовно працюємо з підростаючим поколінням, жителями області в питаннях збереження й примноження лісових багатств. Наш лісівничий еколого-просвітницький центр щомісяця відвідує майже 900 учнів, студентів, педагогів. За три останні роки в держлісгоспах, школах створено 17 таких центрів.
Тут проводять семінари вчителі географії, біології. Головні спеціалісти держлісгоспів читають лекції, проводять уроки лісової справи, природи, практичні заняття, виробничі наради з лісівниками. Такі лісівничі еколого-просвітницькі об’єкти стали центрами природоохоронної роботи зони діяльності кожного держлісгоспу.
Якщо на кінець 2015 року в області діяло 28 учнівських лісництв, то тепер їх вже 41. Співпрацюємо з жителями, педагогами й учнями, виховуємо у громадян високу культуру поведінки, бережливе ставлення до лісу, природи. Наприклад, цієї весни учні та вчителі Стрижавської школи-ліцею, в якій діє учнівське лісництво «Паростки надії», виготовили на уроках трудового навчання, а також удома з батьками майже 200 шпаківень, які передали ДП «Вінницький лісгосп».
Зекономили 40 мільйонів кубометрів газу
— Який внесок лісівників області у вирішення питання енергетичної незалежності держави?
— Наші підприємства мають багатий позитивний досвід використання відновлюваної біомаси для забезпечення технологічних потреб та обігріву своїх приміщень. У 2015 році нами реалізовано на енергоринок області понад 189 тисяч кубічних метрів дров’яної деревини, зокрема населенню — більш як 107 тисяч, закладам соціальної сфери — майже 27 тисяч, іншим підприємствам й організаціям — понад 55 тисяч кубометрів. Це дало змогу області зекономити майже 40 мільйонів кубометрів газу.
З усією відповідальністю ставимося до забезпечення Вінниччини альтернативними видами палива. Держлісгоспи збільшили обсяги реалізації дров паливних, переорієнтувавши певну кількість дров’яної деревини та лісосічних відходів на паливні потреби, за рахунок цього забезпечивши попит, який значно зріс.
У всіх держлісгоспах області створено пункти складування дров паливних. Налагоджено підсушування, розпилювання дров та відвантаження споживачам. Три держлісгоспи реалізують населенню дрова колоті. А ДП «Тульчинське ЛМГ» використовує подрібнювач, який за зміну переробляє 15—20 кубометрів хмизу й порубочних решток у тріску, яку розфасовують у мішки.
Потреби у тепловій біомасі зростатимуть. Тому давно вирощуємо понад 200 га енергетичних плантацій швидкорослих порід, особливо акації білої.
— Відомо, що все залежить від економіки. Держлісгоспи працюють ефективно?
— Держпідприємствам лісового господарства області притаманні відповідальність за доручену справу, професіоналізм, дисципліна, що загалом властиво і лісовому господарству країни. Протягом останніх років наші підприємства набули нової якості. Зокрема введено електронний облік деревини, вирішують питання будівництва лісових доріг, збільшення потужностей деревопереробного виробництва. Рік у рік плани лісовідновлення та лісорозведення виконуємо.
Торік завдяки високоефективній роботі держпідприємства лісового господарства області до зведеного бюджету перерахували 85 мільйонів гривень, до місцевого — майже 29 мільйонів, 41 мільйон — соціальних відрахувань. Від 7 до 14 мільйонів гривень до зведеного бюджету перерахували ДП «Могилів-Подільський лісгосп», «Вінницький лісгосп», «Тульчинське ЛМГ», «Бершадський лісгосп», «Гайсинський лісгосп», «Крижопільський лісгосп», «Жмеринський лісгосп». На ведення лісового і мисливського господарства в області торік спрямовано понад 167 мільйонів гривень, з них лише 2,4 мільйона — кошти державного бюджету.
Успішна робота дала змогу значно підвищити зарплату, яка в середньому становить 6849 гривень. У нас незначна плинність кадрів. Отже, є стабільність, упевненість у завтрашньому дні.
Підприємства отримали значно більші надходження від реалізації та перероблення деревини, ведення мисливського господарства, побічного користування, реалізації декоративних вічнозелених рослин тощо. Усі наші держлісгоспи прибуткові. А тому спрямовуємо значні капітальні інвестиції на придбання основних засобів та модернізацію виробництва.
— Анатолію Омеляновичу, які завдання ставите перед лісовим господарством області нині?
— Найперше — збільшення площі нових лісів і захисних насаджень. Для цього потрібні кошти. Отже, необхідно й надалі ефективно використовувати всі джерела їх надходження. Маємо поліпшити умови роботи наших працівників. Ідеться про комплекс заходів, пов’язаних з облаштуванням робочих місць, житла, оздоровленням людей, підвищенням зарплати. Адже з усіма життєвими проблемами працівник іде до трудового колективу, до свого керівника. Тому колектив повинен мати змогу допомогти, підтримати. Кожному дуже потрібні мир, стабільність, упевненість у завтрашньому дні, відчуття комфорту й захищеності.
Серйозно поглиблюємо роботу із громадськістю та ЗМІ. Облаштовуємо зони відпочинку, лісівничі еколого-просвітницькі центри, еколого-просвітницькі стежки, маршрути, дендропарки. Вінницькі лісівники зроблять усе необхідне для забезпечення сталого розвитку лісового господарства області.
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Анатолій БОНДАР. Народився 22 квітня 1957 року в с. Губник Гайсинського району Вінницької області. Закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю «лісове господарство». Працював на посаді майстра лісу, помічником лісничого, лісничим, директором держлісгоспу. З 1991-го по 2005 рік — генеральний директор об’єднання «Вінницяліс», начальник обласного управління лісового господарства. У 2005—2006 рр. — перший заступник голови Держкомлісгоспу України, у 2006—2007 рр. — генеральний директор Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання. Із серпня 2007 року — начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства.
Заслужений лісівник України. Відмінник лісового господарства України. Доктор сільськогосподарських наук зі спеціальності «лісознавство та лісівництво», професор. Автор понад 60 наукових праць. Розробив теоретичні основи й методи створення та вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень з участю інтродукованих і аборигенних лісових порід в умовах центральної частини України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Ми в Google+