Психологічна реабілітація людей, які зазнали стресу, — одна з актуальних проблем, що з ними зіткнулася сучасна Україна. Ідеться насамперед про військовослужбовців, які повернулися із зони бойових дій або перебувають там. Зазвичай у польових умовах неможливо своєчасно надати потрібну допомогу, а із задавненими психологічними травмами, як стверджують фахівці, значно складніше впоратися.

Цю проблему взялися розв’язати науковці переміщеного з Донецька Інституту проблем штучного інтелекту. Спільно з колегами з Інституту медицини праці вони розробили спеціальний шолом, оснащений інтелектуальною системою корекції психофізіологічного стану людини у надзвичайних ситуаціях із біологічним зворотним зв’язком. Про особливості новації та перспективи її використання — у розмові з директором Інституту проблем штучного інтелекту МОН та НАН України членом-кореспондентом НАН України Анатолієм ШЕВЧЕНКОМ.

Директор Інституту проблем штучного інтелекту Анатолій ШЕВЧЕНКО.— Анатолію Івановичу, як з’явилася ідея створення шолома?

— Вона виникла у зв’язку з нагальною потребою лікування бійців, які перебувають у зоні бойових дій. За результатами досліджень, понад 30% особового складу військових підрозділів, що брали участь у бойових діях, потребують психофізіологічної корекції. Чималій кількості мирних громадян, яким тривалий час довелося жити в зоні АТО, також потрібна така допомога. Що раніше її нададуть, то ефективнішим виявиться лікування. Наша розробка призначена для зняття стресового стану і дає змогу зняти напруження без залучення лікаря-масажиста, не залишаючи бойових позицій.

— Хто долучився до розроблення пристрою?

— Для впровадження системи корекції психофізіологічного стану людини (шолома) в серійне виробництво було створено команду науковців двох інститутів: проблем штучного інтелекту та медицини праці. Фахівці з мого інституту працювали над комп’ютерною інтелектуальною системою впливу на рефлексогенні активні зони голови людини за допомогою вібропристроїв, інфрачервоного й ультразвукового випромінювання, звука (музики, мови). Мені як керівникові проекту допомагали кандидат біологічних наук Ірина Качур та кандидат технічних наук Олександр Звенигородський. А фахівці з Інституту медицини праці доктор біологічних наук Валентин Кальниш та доктор медичних наук Георгій Пишнов здійснювали наукові дослідження щодо місця розташування рефлексогенних активних зон голови людини і алгоритму впливу на ці зони.

— Ваш антистресовий шолом нагадує бойовий.

— На початковому етапі дослідження ми почали виготовляти м’який шолом-шапочку. Однак проаналізувавши використання різних форм розміщення вібропристроїв, переконалися, що військові комфортніше почуваються у справжньому захисному бойовому шоломі, оскільки багато часу доводиться перебувати саме в них. Тому наукова команда прийняла рішення: для психофізіологічної корекції використовувати  шолом, більш звичний для бійців.

Оскільки ми вирішили проводити психофізіологічну корекцію військових одразу після бойових дій, потрібен був шолом, який не потребував би обслуговування медичним персоналом і міг працювати в забрудненому середовищі (пил, вода, вібрації від вибухів снарядів, загроза механічних пошкоджень, перепади температур тощо).

— У чому особливість вашого винаходу?

— Дія шолома грунтується на впливі фізичних подразників різної природи — вібрації, інфрачервоного випромінювання, тиску — на рефлексогенні зони голови людини (біоактивні зони). Це призводить до змін психофізіологічного стану та його наслідку — зняття стресу. Синхронно можна подавати спеціально підібрані аудіо- та відеоряди.

Технічні засоби шолома імітують масаж з одночасним вимірюванням і контролем фізіологічних даних: частоти серцевих скорочень, шкірно-гальванічної реакції, активності периферійної серцево-судинної системи та інших показників. Нині ми розробляємо варіанти шолома із застосуванням масажу з використанням джерел вібрації, безпечних для здоров’я людини.

— Пристрій можна налаштувати автономно чи потрібно під’єднувати його до комп’ютера?

— Шолом можна використовувати автономно і у складі інтелектуальної системи. В автономному режимі програми масажу містяться в пам’яті мікропроцесорного блоку, їх обирає сам користувач. Під’єднання до комп’ютера дає змогу визначити працездатність пристрою.

— Випробування розробки в польових умовах довели її ефективність?

— Результати досліджень безпосередньо на передовій за участю бійців-науковців довели ефективність інтелектуальної системи. Шолом справді придатний до використання в екстремальних умовах, оскільки він водонепроникний і стійкий до механічних пошкоджень.

Однак виявлено й деякі недоліки. Зокрема потрібен зворотний зв’язок, щоб отримати інформацію, як подразнення рефлексогенних активних зон впливає на психофізіологічний стан і здоров’я конкретної людини. Для цього вже заплановано вбудувати додаткові датчики, які передаватимуть інформацію про фізіологічний стан людини: тиск, роботу серцево-судинної системи, мозку, опір шкіряного покриву, частоту дихання тощо. Уся ця інформація надходить до інтелектуальної мікропроцесорної системи, де вона обробляється. На основі опрацьованих даних відбувається корекція роботи вібропристроїв. Це все створено для того, щоб не нашкодити здоров’ю людини і отримати позитивний результат від психофізіологічної корекції.

— Коли можна очікувати на масове виробництво інтелектуального шолома?

— Після проведення всіх досліджень розробку впроваджуватимуть у серійне виробництво на заводах оборонної промисловості, підготовлено  матеріали для отримання патентів. Для запровадження шолома у серійне виробництво в нас достатньо кадрового складу, фінансування і виробничої бази.

Ірина НІКОЛАЙЧУК
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Анатолій ШЕВЧЕНКО. Народився  1948 року в Брянській області (Росія). Закінчив фізичний факультет ДонДУ. У 1991 році створив Інститут проблем штучного інтелекту  Міносвіти і  НАНУ в Донецьку. Нині заклад працює в Києві. Результатами наукових досліджень інституту є високі комп’ютерні технології, на які існує попит у США, Німеччині, Англії, Франції тощо. Також є ректором Державного університету інформатики і штучного інтелекту МОН України.  Член-кореспондент НАНУ.  Автор 157 наукових праць, 10  винаходів і 15  посібників для шкіл і вишів. Заслужений діяч науки i техніки України. Має ступінь доктора богослов’я і доктора філософії, 9-й  дан карате-до.. Гетьман Всеукраїнської громадської організації «Українське Реєстрове Козацтво».