Їдучи вчора на роботу, почула по радіо інформацію про те, що ціна на бензин  А-98 перевищила позначку 29 гривень за літр, — мережа АЗС WOG пропонує його по 29,49. Але 98-й, як мовиться, погоди не робить — найпопулярніші серед водіїв марки А-95 і А-92. Вони трохи дешевші: А-92 пропонують від 17,85 (АЗС «Укр-петроль») до 23 гривень без копійки (такий хитрий маркетинговий хід, малюючи на табло 22,99, застосовують мережі WOG, OKKO, Shell і  SOCAR). Середня ціна на бензин цієї марки становить 20 гривень 42 копійки. Цінова вилка на бензин марки  «А-95» має такий вигляд: найдешевше продає його той самий «Укр-петроль», по 18,35 за літр, а мережі з найвищою вартістю — по 24 гривні без копійки. Відповідно середня ціна — 21 гривня 17 копійок. Марка «А-95+» трохи дорожча: від 18,70 гривні за літр до 26 гривень без копійки. Середня ціна, за даними порталу «Все АЗС», становить 22 гривні 35 копійок. Графік, який відображає поведінку цін на дизельне пальне (його можна побачити на сайті Консалтингової групи «А-95»), теж свідчить про його подорожчання. 

Ситуацію з’ясовує АМК  

До речі, різкий стрибок цін на бензин і дизпальне у межах 0,3—1,2 гривні було зафіксовано ще 17 травня. Розцінили його як «синхронне підвищення цін». Тож ще тиждень тому можливі ознаки змови нафтотрейдерів у цьому розгледів Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, про що й написав на своїй сторінці у Фейсбуці. І — дав доручення першому віце-прем’єрові Степану Кубіву звернутися до Антимонопольного комітету, щоб той з’ясував, що й до чого. Експерти ж паливного ринку відразу нагадали, що насправді бензин в Україні недооцінений, тож його вартість ще може зростати.

Хай там що кажуть нафтотрейдери і експерти, а підвищення цін на бензин — факт для водіїв неприємний. Проте, як кажуть мудрі люди, люби, Боже, правду, тому варто розібратися, чому на табло мережевих АЗС змінилися цифри зовсім не у приємний для споживача бік. Тож «Урядовий кур’єр» звернувся із запитом до Антимонопольного комітету України, попросивши пояснити, чи є монопольна змова або все-таки зростання вартості пального має під собою об’єктивне підгрунтя.

АМК, за даними його прес-служби, розслідування, яке мало на меті з’ясувати, була чи ні змова монополістів на паливному ринку, вже завершив і тепер опрацьовує його результати. «Протягом 2015-го й на початку 2016 року оператори ринку одночасно або майже одночасно (з інтервалом у декілька днів) змінювали роздрібні ціни реалізації бензину марки «А-95» і дизельного пального, — йдеться у відповіді на наш запит. — При цьому значення коефіцієнтів кореляції, розрахованих для даних роздрібних цін на бензини марки «А-95» та дизельне пальне, що встановлювали суб’єкти господарювання на інформаційних табло, свідчать про взаємозалежність цінових траєкторій суб’єктів господарювання і є ознакою їхньої повної схожості».

В Антимонопольному комітеті вважають, що «рівень таких цін не відповідав змінам об’єктивних факторів, які впливають на вартість пального», а «…вчинення відповідачами схожих дій, зокрема щодо встановлення і підтримання роздрібних цін на бензин марки «А-95» та дизельне пальне на однаковому рівні без об’єктивних причин для вчинення таких дій, призводить до усунення цінової конкуренції між ними, спонукає інших учасників ринків до необ∂рунтованого підвищення своїх роздрібних цін, що зумовлює зниження ступеня конкуренції на ринку загалом». І нагадують: такі дії містять ознаки порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 та ч. 3 ст. 6 Закону «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринках роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів. Тож АМК надіслав суб’єктам господарювання попередні висновки у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Як пояснили у прес-службі, тепер чекають на пояснення нафтотрейдерів, а вже потім прийматимуть рішення.

Об’єктивність чи упередженість?

Проте незалежні експерти у діях і позиції Антимонопольного комітету вбачають певну упередженість, оскільки, на їхню думку, вартість своєї продукції підвищують саме ті компанії, які купують нафтопродукти за кордоном, де їхня ціна зростає (вартість бареля нафти на світовому паливному ринку впритул підійшла до $50). Якщо дві великі мережі, зазначають в асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України», одночасно піднімають ціни, АМК вбачає у цьому змову, а коли «в роздрібній мережі, яка налічує 2,5 тисячі АЗС (а це майже третина ринку), одночасно підвищують вартість бензину (при тому, що вони виробляють нафтопродукти самі, а не імпортують їх), АМК нічого не помічає».

Як стверджують у  консалтинговій компанії «Юпеко», до підвищення цін призвело декілька чинників: передусім стрімке подорожчання нафти, що додало 25% у вартості сировини для виготовлення пального, а також той факт, що в Україні дотепер діють акцизи у валюті (при подорожчанні долара це підвищує рівень затрат у гривні). Найімовірніше, на вартість літра бензину й дизпального й надалі впливатимуть саме ціна бареля й курс гривні. Для звичайних українців, гаманці яких і так спустошуються оплатою за комунальні послуги, у цьому приємного мало, навіть якщо вони не мають власних автомобілів: зазвичай «бензинова складова» впливає на ціни всіх без винятку продуктів — починаючи від хліба-молока-картоплі й закінчуючи м’ясом-салом. Судячи з усього, першою вирішила «відреагувати» гречана крупа, подорожчавши із 33 до 40 гривень. Теж антиконкурентна змова?!   

КОМПЕТЕНТНО 

«Ціни на АЗС вичерпали  потенціал зростання»

Сергій КУЮН, 
директор Консалтингової групи «А-95»:

— Причиною травневого зростання вартості бензину став зліт цін у світі на нафту. Останній раз вони на заправних станціях змінювалися в лютому, коли нафта коштувала $35 за барель. За минулі чотири місяці ціна виросла до $50 за барель. У зимові місяці підвищити вартість нафтопродуктів операторам не давали змоги мінімальні продажі й небажання додатково їх знижувати збільшенням ціни, а протриматися ще трохи в березні й квітні допомогло зміцнення гривні. Однак наприкінці квітня резерви для стримування цін було вичерпано, й вартість пального зросла відповідно до зростання світових котирувань.

Що ж до перспектив, то нафтовий ринок укотре показав свою непередбачуваність. Зокрема після зустрічі великих нафтовиків у Досі в кінці квітня і провалу плану щодо укладання угоди про заморожування видобутку всі очікували падіння цін. Однак цього не сталося. Тепер ті, хто в лютому прогнозував нафту по $20 за барель, навперебій кричать про нафту вище $50.

Якщо казати про ціни на АЗС, то нині вони синхронізувалися із зовнішнім ринком і вичерпали потенціал зростання. Об’єктивність цінової політики підтверджується порівнянням з динамікою цін у країнах Європи, які мають схожу систему забезпечення нафтою і нафтопродуктами: вони, так само як і Україна, також енергозалежні. Запорука об’єктивних цін в Україні — це підвищена конкуренція, яка є як у сегменті високоякісного палива з розвиненим спектром супутніх товарів, так і в економ-сегменті. За кількістю гравців український ринок набагато випереджає ринки всіх європейських країн, а також володіє десятком джерел поставок нафти і нафтопродуктів. Це захищає країну й споживача від перебоїв із постачанням і від необ∂рунтованого зростання цін. Варто сказати, що з жовтня 2015 року ми живемо без відчутних постачань із Росії.

«Мають претензії   до сумлінних платників  податків»

Леонід КОСЯНЧУК,
президент Асоціації операторів ринку
нафтопродуктів України:

— На ціну «тисне» підвищення вартості нафтопродуктів на зовнішніх ринках, які знову ростуть. І не факт, що нафта зупиниться на позначці 50 доларів за барель. Усупереч поширеній думці, власники не люблять підвищувати ціни. Адже будь-яке підвищення — це відразу втрата обсягів продажу. Крім того, якщо ми говоримо про великих гравців, то їм зростання цін загрожує новою хвилею перетікання клієнтів у тіньовий сегмент, який наповнюється безподатковим фальсифікатом і контрабандою.

Так, за останні два роки ринок втратив близько 35% продажу, чимала частина з яких пішла в тінь. На жаль, усі ці «нюанси» — зростання нелегального сегмента ринку, торгівля без видачі касового чека, газові заправки, що розплодилися як гриби після дощу й не мають ніяких документів, — усе це мало цікавить Антимонопольний комітет і урядовців, що судять про ціни тільки по цінниках відомих легальних операторів. Характерно, що саме до тих, хто платить податки і розвиває цивілізований бізнес, зазвичай і має претензії Антимонопольний комітет. Натомість тих, хто торгує дешевою бодягою, без дозволів на розміщення АЗС і касових апаратів, влада не зачіпає.