У перші хвилини заходу Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив заступнику міністра економічного розвитку і торгівлі Максиму Нефьодову провести перевірку тендерів, які організовує Міністерство оборони у сфері забезпечення Збройних сил продуктами харчування. Він розповів про багаторічне функціонування в країні чотирьох компаній, які постачають продукти харчування за тіньовими схемами або й за завищеними цінами.
Проблема в тому, що вони розпочали кампанію, аби зірвати проведення відповідного тендера загальним обсягом 3,5 мільярда гривень. «Вони сидять, як упирі, на держзакупівлях, завищують ціну, надають неякісні послуги для українських військових і розпочали кампанію, аби зірвати публічний тендер загальною вартістю 3,5 мільярда гривень, щоб не допустити розорення компанії, а продовжити контракти, укладені без тендерів», — не приховував обурення глава уряду.
— Це питання національної безпеки. Я не допущу того, щоб компанії, які годували ще російський Чорноморський флот, і надалі висмоктували гроші з бюджету і неякісно годувати українську армію».
Одразу після засідання уряду Максим Нефьодов разом із представниками Міноборони, МВС, СБУ, ДФС має опрацювати заходи з проведення прозорого тендера. Якщо буде доведено факти свідомого затягування тендерних процедур, слід розпочати кримінальне розслідування щодо посадовців і компаній, які хочуть зірвати забезпечення української армії і протягнути таку корумповану схему. Щодо запланованого тендера, то вибір постачальників продуктів харчування для української армії, з якими співпрацюватиме Міністерство оборони, здійснюватимуть на електронних торгах за участі представників ЗМІ. Такий неупереджений підхід має дати позитивний результат.
Нині тільки компанія METRO виграла тендер та погодилася постачати продукти для вояків до Львова та Одеси за ціною, нижчою на 30%, ніж запропонували інші компанії.
Автобуси чекатимуть на учнів
Чверть запланованого на засідання часу міністри витратили на заслуховування презентації реформи середньої освіти. Передовсім ідеться про програму формування опорних шкіл (хабшкіл). «Якість середньої освіти — це програмне завдання на рік, це база для майбутнього країни, якісних фахівців, щоб країна мала кадровий потенціал», — такими словами Арсеній Яценюк запросив до виступу заступника міністра освіти Павла Хобзея.
Посадовець одразу вніс корективу, назвавши опорну школу новою і якісною. Відповідний закон передбачає дозволи на роботу сімейних шкіл і навіть шкіл «одного вчителя», щоб початкова школа була наближеною до місця проживання дитини. Рішення щодо організації шкіл ухвалюватимуть громади.
Заступник міністра освіти навів лише один негативний приклад сьогодення: у 613 школах країни I—II ступенів навчається менш ніж 25 дітей. Тобто учні 5—9 класів мають перейти до опорних шкіл. Хабшкола матиме кілька філій, ними керуватиме один директор.
Торік Кабмін надав 200 мільйонів гривень субвенцій областям, щоб провести конкурс на найкращий проект опорної школи. До речі, попри те, що конкурси проводитимуть області, визначатимуть, якою буде опорна школа, територіальні громади. Область обере лише найкращі проекти.
Міносвіти вимагало, щоб при хабшколі було не менш ніж три філії і там навчалося не менш як 360 дітей. Він анонсував і скорочення кількості вчителів, але заспокоїв — на місцях залишаться працювати найкращі кадри. Наприклад, нині на українського вчителя припадає 8 учнів, а на європейського — 12—16.
Ця реформа потребує інвестиційної складової. Поки що американська компанія погодилася обрати в кожному регіоні по одній пілотній школі та перетворити її на опорну, а німецький уряд веде переговори щодо придбання цифрового обладнання для кабінетів фізики.
На те, щоб у країні тисяча автобусів відвозила учнів до школи й додому, уряд спрямував 600 мільйонів гривень субвенції (передбачено співфінансування проекту на 50%) і 42 мільйони для найнезаможніших регіонів без співфінансування. Урядовці ухвалили постанову за невідкладною процедурою. А Прем’єр попросив швидше оголосити тендери на виготовлення шкільних автобусів, «щоб 1 вересня вони стояли вже при школах». Цей законопроект ще має підтримати Верховна Рада.
Насамкінець посадовець попередив: «Старша школа зазнає серйозних змін і буде або професійним, або академічним ліцеєм. У школах загалом має вчитися не менш ніж 100 дітей».
Ринок енергетики витіснить монополістів
Урядовці представлять парламентаріям і законопроекти про ринок електроенергії та про приєднання до електричних мереж. Суть першого документа означив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. Він заявив, що ринок електроенергії — це 200 мільярдів гривень і щорічно 6—7% ВВП. Саме тому ефективне функціонування ринку вкрай важливе.
Нині в системі енергетики діє принцип планово-економічної радянської системи. Енергоринок постачає енергію від генерації до її кінцевих споживачів. Між ними немає прямого зв’язку. Згідно з новим законопроектом споживач матиме змогу обрати вигідний для себе тарифний план. У нас 10 мільйонів суб’єктів споживання.
Міненерговугілля пропонує й виробникам електроенергії укладати вигідні для себе контракти, щоб цей ринок став ринком двосторонніх угод. Усе залежатиме від якості послуги та ціни на неї. Підприємства, які мають унікальну структуру споживання електроенергії, зможуть на ринку знайти ідеального виробника. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у галузях енергетики та комунальних послуг, відповідатиме за ціноутворення для природних монополій.
Арсеній Яценюк поставив крапку на цій темі: «Виробники жорстко конкуруватимуть. Що більший обсяг генерації електроенергії, то менша собівартість. Переможе той, хто пропонуватиме найкращу ціну». Однак це відбудеться за умови, якщо парламент підтримає норми законопроекту.
Поки що міністри направили до парламенту цей документ.
Ми в Google+