Наприкінці минулого року в складі Збройних сил сформовано новий підрозділ — Центральне управління безпеки військової служби ЗСУ. Створено його на підставі спільної директиви Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ. Фактично з 1 січня цього року воно набуває спроможностей. А це означає, що донедавна розкидані між кількома структурами функції контролю дотримання належних безпечних умов на складах та арсеналах, що не давало змоги зосере­дити зусилля на якісному виконанні питань безпеки військової служби, тепер зосереджені в одній. Про це під час брифінгу повідомив начальник Центрального управління безпеки військової служби Збройних сил України полковник Микола Швець.

За його словами, на новостворену структуру покладено відповідальність за чотирма основними напрямами діяльності: організація виконання заходів підвищення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів зберігання боєзапасу ЗСУ; організація і конт­роль виконання заходів гарнізонної, вартової та внутрішньої служб, а також реалізація політики держави в галузі пожежної безпеки, організація й контроль виконання заходів пожежної безпеки у ЗСУ; планування, організація і здійснення контрольно-профілактичних заходів щодо збереження життя і здоров’я особового складу ЗСУ.

Осучаснити систему

Проблема організації належного стану живучості та вибухопожежобезпеки зберігання боєприпасів набула особливої гостроти з початком бойових дій на сході країни. У попередні роки цій темі не приділяли уваги, адже тоді йшлося про скорочення та розформування військових частин, утилізацію боєприпасів та їх продаж. З 1991 року і до початку воєнної агресії в Україні не було збудовано жодного залізобетонного сховища для зберігання боєприпасів, не приділяли уваги облаштуванню периметрів наявних сховищ сучасними засобами охорони. Військові склади тоді охороняла воєнізована охорона замість спеціальних військових підрозділів. А системи протипожежного захисту морально й фізично застаріли.

Офіцер ЗСУ зауважив: збройна агресія РФ проти України відображається на характері гарнізонної, вартової та внутрішньої служб. Це пов’язано із заходами підвищення пильності у разі цілеспрямованих ворожих дій і диверсій на військових об’єктах, які перебувають під охороною, або проти військових містечок та гарнізонів, де мешкають військовослужбовці та члени їхніх родин. Він наголосив на важливості того, щоб населення, яке живе поблизу військових об’єктів або залучене до господарської діяльності неподалік від них, розуміло це.

— Просимо всіх дотримуватися встановлених правил й не порушувати периметрів безпеки, встановлених навколо кожного військового об’єкта. Ці периметри, як правило, чітко позначені на місцевості та перебувають під охороною. Свідоме або несвідоме порушення їх сторонніми особами спричиняє негайні дії чатових та охоронних чергових груп, уповноважених гарантувати безпеку об’єктів, — додав військовий. — Військово­службовці діють за статутами й уповноважені, якщо порушник не виконує вимог чатового, застосовувати зброю.

Він порадив громадянам дотримуватися встановлених правил поведінки, адже їх порушення може призвести до непорозумінь, а  іноді до ризику здоров’ям та життям.

Для поліпшення ефективності охорони і оборони арсеналів, баз і складів упроваджено трирівневу систему охорони та оборони, яка забезпечує більш якісний контроль за режимом допуску сторонніх осіб на території військових частин і навколо них.

Не ініціативою єдиною

Офіцер зауважив, що завдяки належному фінансуванню з 2015 року вживають організаційних заходів з посилення охорони протиповітряного захисту. Це передбачало утворення підрозділів, застосування в охоронних системах засобів протиповітряної оборони, РЕБ і залучення кінологів. А до 2025 року планують побудувати нові сховища, яких не зможуть пошкодити безпілотні літальні апарати. Тож система забезпечення живучості баз, складів і арсеналів поступово виходить на якісно інший рівень.

За словами Миколи Швеця, загальна сума коштів, спланованих відповідно до Програми живучості на період з 1995 по 2015 рік, становила 1 мільярд 452,5 мільйона гривень, але реальне фінансування за цією програмою розпочалося лише з 1999-го, і до подій 2014 року коливалося на рівні 10—39%. 2017 року обсяг фінансування збільшився в кілька разів, що значно поліпшило стан безпечного зберігання боєзапасу.

— На 2018 рік передбачено 500 мільйонів гривень. Основну частину цих коштів буде спрямовано на будівництво 15 обсипних залізобетонних сховищ, — повідомив офіцер. — Загальний розрахований обсяг фінансування визначених заходів живучості становить близько 7,8 мільярда гривень на період до 2025 року. Виконання запланованих завдань допоможе зробити стан зберігання боєзапасу максимально безпечним.

Створення Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ дасть змогу вивести здійснення контрольних функцій ЗСУ за організацією дотримання заходів безпеки в армії на новий рівень. Для цього до складу управління залучають військовослужбовців із високим рівнем професійної підготовки й досвіду. Добираючи їх, головну увагу під час опитування звертають на професійну придатність особи, стійкість у нестандартних ситуаціях.