Коли в Інтернеті натрапила на божевільне повідомлення про те, що організовуються тури… в зону АТО, подумала, що це або чийсь невдалий жарт, або фейк. Пропонувалося, як в екстрим-турах чи сафарі: організований проїзд у зону бойових дій на БТРі, харчування, проживання в наметах, оренда зброї, бронежилетів та іншого спорядження — все за окрему плату, як кажуть, будь-яка примха за ваші гроші. Свою ціну мав і кожний постріл з РПГ — 20 доларів, і ще  500 доларів треба викласти за страховку на випадок, якщо турист не повернеться (про що також попереджають), тоді його родина отримає виплату. Щоправда, телефонів у тому оголошенні вказано не було, «подробиці у приватному повідомленні».

Ага, думаю, це розіграш для охочих порозважатися у скрутний для країни час: якийсь недолугий екстремал напише авторові цього повідомлення, а у відповідь отримає цілком резонне: «Ви що, з дуба гепнулись? У нас тури в зону АТО безкоштовні, зверніться до найближчого військкомату!»

Але… Впевненість у несправжності цього повідомлення розвіялась після того, як дуже відомий в Україні туристичний інтернет-ресурс опублікував інформацію про те, що в Україні набирає популярності… туризм туди-таки, на гарячий український схід.  «Слідами української армії» — так називається тур до визволених від терористів міст Донбасу, а для абсолютних екстремалів пропонується і тур просто в гарячі точки. На порталі вказано, що організовують таке турфірми Донбасу, щоправда, не деталізовано, які саме.  Повідомляється тільки, що це задоволення стартує від тисячі гривень, що в екскурсійній зоні можна робити фото- і відеозйомку, а ще абсолютно безплатно отримувати «сувеніри» — гільзи і осколки від снарядів. І що на такий вид «відпочинку» вже є чимало охочих.

Мабуть, правду кажуть, кому війна, а кому… бізнес і нічого особистого. Мовляв, якщо є попит — чому б не задовольнити його пропозицією? І самим заробити, і людей «розважити». Та в нинішніх реаліях оці «розваги» мають вигляд надто дикий і абсурдний. Чи то від дурості люди хочуть такої страшної «полунички», чи то від неробства і ситості, що готові платити гроші за такі, з дозволу сказати, «екскурсії». А турфірми — чи то від нестачі клієнтів, чи то від жадібності ось так «креативлять».

Досі суперекстремальний туризм в Україні був представлений турами в Чорнобиль. Але щодо турів на Донбас — ну, додумався ж хтось! Це вам не свіженькими рентгенами підзарядитися, це долучитися до справжнього творення  історії, ось!

Тільки… До творення історії у нас нині долучається майже вся Україна — кожен по-своєму: одні, обравши маршрут на схід, але не прогулянково-туристичний, а йдуть у регулярну армію чи добровольчі загони і воістину героїчно воюють із терористами. Інші потенційні туристи, відклавши  приємні поїздки до кращих  часів, віддають заощаджені на розваги гроші на потреби армії. Ще інші збирають для вояків кошти на спорядження, продукти, необхідні речі. Ще хтось таким собі «туром вихідного дня» на власному транспорті доставляє необхідне у зону АТО нашим солдатам…  Одне слово, кожен прагне захистити Україну тим способом, який йому під силу. Адже віримо, що не за горами час, коли терористи тікатимуть під натиском наших вояків, аж п’яти миготітимуть.

Важкий, дуже тяжкий і трагічний цей час для України — із сотнями загиблих і скалічених, з осиротілими родинами, з тисячами донбасців, які рятуються від обстрілів як можуть… На жаль, не завжди можуть… А багатьом з тих, хто вирвався в інші, безпечні, області, вже нікуди повертатися… А тим, хто повернувся в уже визволені населені пункти, замість жити нормальним життям, доводиться стикатися з реаліями повоєнної розрухи… Невже підприємливим турфірмачам у таких умовах «у кайф» запрошувати туристів — поцікавитися людськими болем і горем, пройтися, як бульварами Європи, вулицями зруйнованих міст? Справді, щось схоже на божевілля. Втім, і під час чуми, як відомо, любителі розваг влаштовували бенкети…