СПОГЛЯДАЙ І ДИТИНІЙ

Квіткову виставку «Мелодія українських казок» на Співочому полі в Києві продовжено до 16 вересня

Оксана ГОЛОВКО,
Олександр ЛЕПЕТУХА
(фото), «Урядовий кур’єр»

Казка-бо й справді посідає особливе місце в духовній сфері нашого народу. Вона — джерело знань, у ній зашифровано життєвий досвід попередніх поколінь, віддзеркалено всі аспекти людського життя, розкрито ситуації й проблеми. І завжди перемагає добро…

Що більше Бабу поцілуєш, то скорше Баба молодіє.

Вони оселилися у столиці ще в День Незалежності. Квіткові герої всіма улюблених не лише українських, а й різних епосів. Роботящий Півень і ледачкуваті Круть та Верть, Колобок і козенята, Жар-птиця та Вовк Сіроманець, Баба-Яга, яка не лякає, а навпаки тішить око, будиночки, де, напевне, затишно почуваються улюблені персонажі, — усіх їх із квітів зробили вправні руки майстрів.

Пізня вже година. Чом не спиш, дитино?

А майже сакральний символ роду Гарбуз, який ходить по городу, не лише зібрав довкола себе велику родину, а й для годиться вдягнув вишиванку та шаровари.

Яке квіткове пір'ячко...

Фахівці подбали, аби квіткові композиції мали неперевершений вигляд, а виставка була тривалою, тому обрали як живий матеріал декоративно-листяні та декоративно-квітучі рослини, які досягають максимальної естетичної привабливості наприкінці літа. В особливій пошані — квітучі літники, такі як агератум, тагетіс, бегонія, петунія. Вони органічно поєднані з декоративними інертними матеріалами.

Залишилося знайти двох цапів.

Майже 300 тисяч квітів на загальній площі 2500 кв. м стали втіленням національного креативу. Так, приміром, композиція Голосіївського району «Колосок» складається з 80 тисяч квітів, а «Жар-птах та вовк» Оболонського району — з 60 тисяч квітів.

Півнику, почекай з роботою. Дай трохи під музику потанцюю.

Цьогорічна виставка, вже 57-ма в історії нашого міста, побила рекорд відвідуваності й, попри застороги скептиків, стійко пережила похолодання та дощі останніх серпневих днів. Тож цілком логічно, що споглядання краси вдалося продовжити ще на тиждень. А перефразовуючи поета, на запитання «Чого квіти не в’януть?» маємо повне право відповісти: «Бо ми так захотіли!».

У цьому будиночку мешкає Казка.