Інтерес суспільства до діяльності органів виконавчої влади зростає. Люди прагнуть прозоро отримувати інформацію. «Актуальні проблеми забезпечення доступу до публічної інформації органами виконавчої влади» — такою була тема експертної зустрічі в Комунікативному центрі уряду. Останні статистичні дані засвідчили актуальність цього питання. Так, за 11 місяців цього року зареєстровано 200 тисяч звернень громадян до органів виконавчої влади. Внесення змін до Закону «Про звернення громадян», з-поміж яких — можливість надсилати звернення в електронній формі, спростило процедуру звернення для заявників, а також стало зручнішим варіантом розгляду для посадовців. Які плюси і мінуси процедури отримання публічної інформації нині, досліджували експерти в різних областях держави.

Так, заступник директора Харківської правозахисної групи Олександр Павліченко, посилаючись на дослідження, зауважив, що почасти плутають поняття конфіденційної і службової інформації. Також є надмірним перелік службової інформації, а коли правозахисники звертаються до органів виконавчої влади за переліком такої інформації, то отримують формальну відповідь з незрозумілим цитуванням статей закону без конкретики.

Представники органів виконавчої влади зі Львова запевнили, що проблем із доступом до публічної інформації принаймні у місті немає. Пояснили це реформуванням у системі виконавчої влади, яке на стадії завершення. Зокрема запроваджують нову форму документообігу, яка сполучатиме органи обласної адміністрації, обласну раду, місцеві ради. І тепер уже конкретний розпорядник інформації відповідатиме за її надання.

А от на думку експертів з Полтавщини, слід розширити базу доступу до інформації і розмістити її на сайті. Це зменшить навантаження на посадовців і дасть можливість громадськості без перепон користуватися інформацією, а також позитивно вплине на імідж місцевої влади. Є пропозиція також оприлюднювати на сайті найцікавіші запити.

Поки полтавці лише планують, харків’яни вже поділилися досвідом роботи інтернет-ресурсу. Начальник відділу оприлюднення публічної інформації ОДА розповіла, що на кінець року сайт відвідало 8 тисяч користувачів.

А от чернігівці порушили питання про правильність оформлення електронних запитів. Наскільки має бути повною інформація про заявника, чи обов’язково потрібен електронний підпис? На що заступник директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів, начальник управління забезпечення доступу до публічної інформації Роксолана Стадник відповіла, що існує міжнародна практика, коли в електронному листі вказано лише ім’я чи електронну адресу. І якщо справді у запиті йдеться про доступ до публічної інформації, то такий лист підлягає розгляду. Це не стосується тих листів, у яких ідеться про надання коментаря чи аналізу.

Закон «Про доступ до публічної інформації», пояснила Роксолана Стадник, — це інструмент для контролю громадськості за управлінням державою. За її словами, закон дав змогу не лише отримувати інформацію через запити до відповідних розпорядників, а й публікувати відомості, які є у них, на веб-порталах держустанов. Аксіома проста: чим більше надходитиме відкритої інформації від розпорядників, тим менше буде звернень.