Управління регіоном слід зробити розумним та прозорим, туристів Одещина має приймати цілорічно і не лише з рідної країни — це лише кілька тезисів, що їх озвучив голова Одеської ОДА Максим Степанов. Нещодавно він презентував стратегічний план дій «Розумний регіон». Зробити розумнішою систему управління він планує через упровадження електронного документообігу, уніфікованої аналітики та збалансованої системи соціально-економічних показників. Це щоб чітко визначати, яка насправді ситуація в регіоні. Зворотному зв’язку з громадськістю має сприяти єдина система звернень.
Щоб домогтися сталого соціально-економічного розвитку області (а це головна мета стратегічного плану), доведеться здолати чимало проблем.
Створенню розумного регіону, зокрема, заважатиме нестача розумної молоді.
«За підсумками ЗНО 2016 року ми перебуваємо на останньому місці в Україні, — каже очільник області. — Це жах!». Цей жах він обіцяє виправити вже цьогоріч. Інструмент — масове залучення випускників на безкоштовний онлайн-курс із підготовки до ЗНО.
Найгірша в країні Одещина і за такими показниками, як індекс демократичного розвитку (2,75) та показник активності й самоорганізації громадян (1,89). Голова облдержадміністрації ставить собі за мету вивести регіон хоч би на середні в Україні показники — 3,05. Зокрема через запровадження за європейськими взірцями та вже апробованого в Києві бюджету участі, який передбачає надання 1% бюджету розвитку на проекти, запропоновані громадами.
Прийом, який голова ОДА визначив як «нову і дуже цікаву річ», насправді має доволі прозору алюзію на «народний бюджет», що його активно практикувало обласне керівництво у 2012 році. Це була чи не головна візитка партії регіонів в області. Чи буде цього разу щось принципово інше, і головне краще — покаже час.
Непокоїть голову облдержадміністрації й те, що сільське господарство регіону — провідна галузь його економіки — має переважно сировинний характер: «Вирощуємо пшеницю, продаємо її на експорт, приміром, до Туреччини. Там її переробляють на борошно і продають нам».
Перехід від сировинного сільгоспвиробництва до створення готового продукту з високою доданою вартістю Максим Степанов вважає «нормальним протекціонізмом, який повинен бути. Додана вартість має максимально залишатися в нашій країні — це робочі місця, зар?плати, кошти громад та держави».
Залишити їх собі має допомогти агропромисловий парк, де буде створено умови для транспортування, зберігання й пакування сільгосппродукції.
Один з рецептів сільгоспуспіху передбачає запровадження за прикладом Туреччини формату «Одне село — один продукт». Максим Степанов каже, що в Україні вже є приклад успішної реалізації такого вузькоспеціалізованого підходу: «У Чернівецькій області є село, яке вирощує різні сорти капусти — тільки капусту і більше нічого. Село живе у достатку».
Зиск має отримувати регіон і від туризму — пропонуючи море, історію та національну розмаїтість.
«Одещина має бути не лише національним туристичним куточком, — каже голова ОДА, — а й європейською та світовою оазою туризму».
Для цього планують збільшити кількість різних культурних заходів. А запланований до створення виставковий комплекс, на думку Максима Степанова, може збільшити кількість туристських відвідин у рази.
Звісно, на розвиток туризму, так само як і сільського господарства й промисловості годі й сподіватися без принципового поліпшення транспортної інфраструктури. Голова ОДА нагадує, що на Одещині 90% автошляхів потребують капітального ремонту. Завдання на 2017-й — завершення таких важливих магістралей, як траса Одеса — Рені, а також доріг Кодима — Балта та Спаське — Вилкове.
Цьогоріч має розпочатися спорудження злітної смуги Одеського аеропорту — із завершенням до кінця 2018-го. «Без цього, — бідкається голова облдержадміністрації, — нічого й говорити про побудову національного логістичного хабу, якщо в нас через тривалу бездіяльність можуть закрити аеродром».
Масштаб проблем цілком відповідає масштабу планів. Головне, щоб Одещині вистачило розуму й ресурсів втілити ці плани в життя, бодай більшу їх частину.
Ми в Google+