Поточний стан вітчизняної економіки, пріоритети та виклики, які стоять перед оборонним сектором, не дають змоги говорити, що Україна може миттєво знайти необхідний ресурс на швидке оновлення інфраструктури, здатної надійно і безпечно зберігати наявні 400 тисяч тонн боєприпасів до звичайних озброєнь. За попередніми розрахунками, для такої розбудови необхідно близько 10 мільярдів гривень.

Нова філософія будівництва

Якщо говорити про практичну площину розв’язання проблеми убезпечення військових складів та арсеналів, то держава надала змогу Міністерству оборони фактично розпочати тут діяльність лише у 2018-му. Доти в цій царині відбувалися лише так звані підтримувальні заходи.

Цьогоріч розпочалося будівництво сучасних залізобетонних сховищ для боєприпасів відповідно до розробленої цільової програми. Обрано об’єкти, де потрібне першочергове втручання, і початок будівельних робіт. Розроблено належну технічну документацію, проведено тендерні процедури, і на початку червня почалися будівельні роботи.

Ідеться про 15 абсолютно нових і сучасних заглиблених (обсипних) сховищ на трьох арсеналах. Нічого схожого за всю історію української незалежності наше військо не робило. У 2018-му будівельники мають освоїти на цих об’єктах майже 500 мільйонів гривень за значно більшої потреби. Але навіть цей показник для України рекордний. Варто наголосити, що нині втілюють у життя нові  технологічні підходи до убезпечення боєприпасів. Ці підходи відповідають найліпшим світовим, зокрема натовським, взірцям. Нові арсенали — за суттю своєрідні рятівні капсули для снарядів, ракет й іншого небезпечного військового майна. Це особливо важливо з огляду на те, що значна частина боєприпасів досі зберігалася просто неба й була вразливою до несприятливих чинників, не згадуючи про ймовірне застосування ворогом засобів вогневого ураження. Перебіг будівництва таких об’єктів перебуває на постійному контролі міністра оборони Степана Полторака.

Головна перевага нових сховищ навіть не в залізобетонних коконах, які в разі надзвичайної події не дадуть боєприпасам розлітатися на велику відстань, а в оснащенні цих сховищ сучасними автоматичними системами охорони, сповіщення та пожежогасіння.

Боєприпаси та військове спорядження зберігатимуть за стандартами НАТО. Фото з сайту mil.gov.ua

Надійний захист

Після кількох гучних інцидентів Міноборони провело на деяких складах значну роботу з розосередження та систематизації боєприпасів задля досягнення максимального їх укриття у сховищах і облаштування периметрів технічної території арсеналів. Уже запроваджено трирівневу систему охорони таких об’єктів. До штатів військових частин введено додаткові підрозділи охорони та оборони. Задля раннього виявлення літальних апаратів та відображення повітряної обстановки тактичного рівня встановлено спеціальне програмне забезпечення «Віраж-планшет». А щоб запобігти проникненню на території заборонених зон безпілотних літальних апаратів та інших  радіокерованих пристроїв, сховища облаштували засобами радіоелектронної боротьби.

Нині в окремих військових частинах створюють багаторівневі охоронні периметри, де на зміну колючому дроту встановлюють огорожі, виготовлені за сучасними технологіями. Вони стійкі до корозії й забезпечують надійний захист від проникнення, адже в комплексі тут — системи персоналізованого контролю доступу, відеоспостереження й сигналізації.

Будівництво нових складів та подальше покращення технічної укріпленості військових арсеналів триватимуть і надалі. Їх обсяги у 2019-му обіцяють не меншими, ніж цього року. Принаймні, про це свідчать показники державного бюджету України на наступний рік.

За бюджетною програмою «Утилізація боєприпасів, рідинних компонентів ракетного палива, озброєння, військової техніки та іншого військового майна, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України» передбачено видатки в сумі понад 534 мільйони гривень (загальний фонд — 509,5 мільйона гривень, спецфонд — майже 25 мільйонів). Ці кошти спрямують на заходи з утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, озброєння й військової техніки, і на створення умов, що гарантують безпеку населення й господарських об’єктів у разі виникнення аварійних ситуацій на арсеналах, базах і складах озброєння, ракет та боєприпасів ЗСУ. Про фінансування будівництва нових складів точніше можна буде говорити після ухвалення держбюджету.

Геннадій КАРПЮК
для «Урядового кур’єра»