Нещодавно Комітет постійних представників ЄС, до складу якого входять посли країн-членів Євросоюзу, ухвалив проєкт рішення Ради ЄС, яке дозволяє залучати треті держави до участі в оборонних проєктах програми PESCO — постійної структурованої співпраці.

Уже затверджено перелік умов, необхідних для того, щоб країни, які не входять до складу Євросоюзу, могли брати участь у таких проєктах. Брюссель вирішив, що державу буде допущено до спільних оборонних оборудок лише тоді, коли вона здатна зробити істотний внесок у розвиток конкретного проєкту. Країна, що висловлює бажання до такої співпраці, має неодмінно поділяти базові цінності ЄС, не порушувати його безпекових та оборонних інтересів, а також бути стороною угоди про обмін таємною інформацією з Євросоюзом. Якщо всі ці критерії виконано, Рада ЄС розгляне кандидатуру держави і вирішить, чи може вона брати участь у співпраці в межах PESCO.

Чи цікаві такі перспективи для України і як вона може використати цю нагоду для налагодження взаємовигідної співпраці з ЄС у безпековій та оборонній галузях?

Альтернатива європейській армії

Ідея створення армії ЄС час від часу перебуває у центрі дискусій. Проте оскільки така армія створила б конкуренцію НАТО, ця ідея щоразу залишається на рівні теоретичних суперечок. Однак у Брюсселі не припиняють спроб знайти їй прийнятні форми. А після того, як у ЄС усвідомили, що від такого небезпечного сусіда, як Росія, можна чекати будь-чого лихого, зокрема й відкритого вторгнення, у Брюсселі вирішили всерйоз узятися за втілення цієї ідеї в життя.

2017 року Євросоюз оголосив про започаткування програми PESCO, до якої долучилися 25 держав ЄС (від співпраці відмовилися лише Данія та Мальта). «Ми починаємо постійну структуровану співпрацю PESCО, яке слугує практичним втіленням нашої волі для створення європейської оборони»,— заявив під час урочистої церемонії тодішній очільник Європейської ради Дональд Туск. За його словами, протягом багатьох років найвагомішим аргументом опонентів PESCО був страх, що це, мовляв, призведе до послаблення НАТО.

«Однак сильна європейська оборона лише зміцнить НАТО, тому PESCО — це не лише добра новина для нас і для наших союзників, а й погана для наших ворогів»,— додав Дональд Туск.

В офіційному формулюванні цілей PESCO йшлося, що «з огляду на зміни в безпековій галузі члени ЄС погодилися розпочати співпрацю в напрямах безпеки та оборони й визнали необхідність тіснішої координації, збільшення інвестицій та більшої кооперації в розвитку обороноздатності».

Зближення країн-членів в оборонній галузі та реалізація спільних оборонних проєктів мають істотно знизити ціни на військову техніку, яку виготовляють на території ЄС.

За даними пресслужби Європейської служби зовнішньої та безпекової діяльності, у межах PESCO реалізовують 47 проєктів. Серед них створення Європейської медичної команди, Команди оперативного реагування з питань кібербезпеки, проєкти з допомоги в разі військових катастроф, морських спостережень, створення Європейської мережі інформування про військові спостереження в космічному просторі, спільної школи розвідки ЄС, центру зі спеціалізованої вертолітної підготовки та багато інших. Країни беруть участь у проєктах за власним бажанням з огляду на міркування національної доцільності.

Київ уже почав консультації

2017 року, коли у Євросоюзі офіційно оголосили про започаткування PESCO, Київ уже висловлював бажання брати участь у цій програмі. Однак тоді участь третіх країн була лише перспективою і жодним чином не регулювалася. Тепер Україна, яка відповідає критеріям, які висуває ЄС третім країнам для участі в PESCO, ще раз підтвердила свої наміри й бажання співпрацювати в межах програми.

«Потенційна майбутня участь нашої держави у проєктах PESCO забезпечить поглиблення співпраці з ЄС у військово-технічній площині та сприятиме поліпшенню національних оборонних спроможностей відповідно до найвищих європейських стандартів і практик»,— відреагував на своїй сторінці у фейсбуці Постійний представник України при ЄС Микола Точицький. За його словами, Україна зможе взяти участь у проєктах у галузі боротьби з дезінформацією та кіберзагрозами.

«Це зробить збройні сили міцнішими, сучаснішими й адаптованішими до нових викликів і загроз»,— наголосив дипломат.

В інтерв’ю DW Микола Точицький повідомив, що із 47 проєктів PESCO Україна хотіла долучитися до 20. Особливо Київ зацікавлений у проєкті з підвищення військової мобільності. Він має на меті спростити і стандартизувати переміщення військ і техніки через кордони країн. Інший проєкт, також важливий для української сторони,— платформа обміну інформацією щодо кіберзагроз і реагування на них. Україна хоче долучитися до розроблення та виробництва військової техніки, зокрема створення єдиної платформи для БМП, бронетранспортера-амфібії та легкої бронемашини.

Українська сторона вже розпочала попередні консультації й збирається започатковувати роботу над підготовкою заявок з кожного конкретного проєкту, які потім має бути подано на розгляд Ради ЄС. На думку Миколи Точицького, співпраця України в межах PESCO дасть нам змогу «стати міцною державою, щоб захистити свої кордони й територіальну цілісність».