Київ і Берлін мають високий рівень двосторонньої співпраці й разом реалізують різні ініціативи, спрямовані на імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Про це йшлося під час перемовин між федеральним канцлером ФРН Ангелою Меркель із Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Прем’єр відвідав ФРН для участі у відкритті Третього німецько-українського ділового форуму, який відбувся у  межах Українського економічного тижня в Берліні.

Головною темою перемовин стала економіка, оскільки  Німеччина — країна-партнер номер один для України в Європі та входить до п’ятірки наших найбільших торговельних партнерів у світі, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. Володимир Гройсман розповів про п’ять пріоритетів у роботі уряду: забезпечення економічного зростання, створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, забезпечення верховенства права та протидія корупції, підвищення якості державного управління і державних послуг, відновлення безпеки держави та громадян.

«Ми проводимо ефективне повне реформування енергетичної галузі й зацікавлені у спільній реалізації проектів з диверсифікації джерел постачання енергоносіїв та посилення енергетичної безпеки України», — наголосив Володимир Гройсман. У цьому контексті він запропонував активізувати дискусії щодо спільного управління українською газотранспортною системою — надійного й ефективного засобу транспортування російського газу до європейських споживачів.

Під час зустрічі політики обговорили ситуацію в Азовському морі та на Донбасі. «Тут принципово постає питання санкцій. Ми їх ввели не просто так. Ми показали, що країни поряд з Росією мають право на власний розвиток. Україна прийняла рішення про незалежність — зокрема в Криму та на Донбасі. І ми надали Україні гарантії згідно з Будапештським меморандумом. І зараз ми зобов’язані виконати обіцянку», — заявила федеральний канцлер.

У промові на церемонії відкриття Третього німецько-українського ділового форуму Володимир Гройсман заявив, що наша держава впевнено дивиться у майбутнє, адже має чіткий план реформ, історії успіху підприємців, а також позитивні сигнали щодо подальшої співпраці від міжнародних партнерів. Глава уряду поінформував учасників про реформи, проведені Україною за останні чотири роки.

«Ми переходимо до економічного зростання, налагодження державного управління і створення якісного ділового клімату для розвитку економіки. Німецький бізнес — партнер України», — наголосив Прем’єр. За його словами, на сьогодні в Україні працюють понад 2 тисячі компаній з німецьким капіталом, вони формують цілі промислові кластери. Проте у державі є ще сфери, куди можна і треба вкладати кошти. «Наше завдання — створити якісні умови для бізнесу в Україні, увійти до ТОП-50 рейтингу Doing Business. Для цього запроваджуємо розумні регуляції й налаштовані на чітке зростання», — розповів Володимир Гройсман. За його словами, українська влада отримала сигнали від МВФ про бажання запроваджувати нову програму для України. «Маємо також позитивні сигнали від ЄС. Тож час інвестувати в Україну. Ваш успіх — це успіх України», — зазначив Прем’єр-міністр.

У виступі перед підприємцями він говорив про останні події в Азовському морі. Прем’єр запевнив, що рішення Президента й парламенту про введення воєнного стану на 30 днів «не стосується бізнесу та прав і свобод громадян», а було необхідне для мобілізації оборонних можливостей держави.

Німеччина на першому місці серед торговельних партнерів України. За перше півріччя 2018 року наш товарообіг становив 5,4 мільярда доларів США, що на 15%  більше, ніж торік.

У Берліні Володимир Гройсман зустрівся з віце-канцлером — міністром фінансів ФРН Олафом Шольцем. Під час зустрічі він зазначив, що український уряд реалізовує системні реформи, на які не зважувався жоден з попередніх урядів через надзвичайну складність і масштабність перетворень. Тому цей процес потребує підтримки міжнародних партнерів. Посилення агресії з боку Росії вимагає від України не тільки рішучих політичних кроків, а й зваженої та послідовної економічної політики, зокрема в контексті продовження вже започаткованих реформ в освіті, системі охорони здоров’я, пенсійній системі, децентралізації.