Верховна Рада України ухвалила, а Президент підписав Закон «Щодо внесення змін у Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності відносно прийняття до експлуатації об’єктів, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт». Тож до кінця року в нашій країні буде чинною будівельна амністія.

Що ж це означатиме для власників таких помешкань? «УК» за роз’ясненнями звернувся до експертів.

Менше документів

По-перше, за словами керуючого партнера юридичної компанії «Прем’єр Консалт» Руслана Драчова, в Україні вже відбулися три так звані будівельні амністії. «Остання (2015 року) — це вже четверта. Позитивним моментом ухвалення цього закону є значне скорочення необхідних документів, спрощення легалізації самобудов, а також намагання усунути зайві бюрократичні перепони», — вважає він.

Так, згідно зі спрощеною процедурою, для узаконення самобудови необхідно зібрати тільки 3 документи: 1) правовстановлюючий документ на землю; 2) технічний паспорт на будинок; 3) звіт технічного обстеження будинку (тільки для будинків площею понад 300 кв. м або господарських будівель площею більш ніж 100 кв. м).

Проте, на жаль, і нинішня будівельна амністія має суттєві недоліки, які значно звужують масштаб її застосування.

«Спрощена процедура легалізації стосується будинків, збудованих до 12 березня 2011 року. Рік побудови визначається в технічному паспорті на будинок згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Держбуду №127 від 24. 05. 2001 р. Тепер, як заявив голова Держархбудінспекції України (ДАБІ) Максим Мартинюк в ефірі Національного радіо, поряд з наданням інших документів, слід буде підтвердити, що самобудові більше ніж чотири роки. Наприклад, таким підтвердженням може бути оплачений рахунок за комунальні послуги», — додає експерт.

До речі, про те, що робити тим забудовникам, які не підключали інженерні мережі, оскільки це заборонено законом, голова ДАБІ не сказав. При цьому не існує переліку таких підтверджуючих документів, а подання їх органам державного архітектурно-будівельного контролю взагалі не передбачено ухваленим законом.

Ще є шанс незаконні будівлі перетворити на законні. Фото Володимира ЗAЇКИ

Перепланування загальмує процес

Партнер юридичної фірми «Лавринович та партнери» Олена Зубченко додає, що потрібно говорити і про об’єкти, які звели без дозволу ще у перші роки незалежності України. «Саме тоді для багатьох, хто будував житло, було зовсім не зрозумілим, що треба робити для оформлення такого об’єкта. До того ж, часто так буває, що будинок уже ввели в експлуатацію, але через те, що документи втрачено (спадкоємці не можуть знайти документи на нерухоме майно), всю процедуру слід проходити наново. Як з’ясувалося, копії екземплярів у відповідних органах переважно також не збереглися», — вважає вона.

До того ж, не ясно, коли зробили перепланування. Так, доволі часто у сільських будинках не було санвузлів і, відповідно, власники відгороджували частину помешкань під них. Із точки зору законодавства хазяїн хати має отримати дозвіл на дві цегляні стіни і переоформити всі документи, які підтверджують власність на об’єкт нерухомості.

За словами Олени Зубченко, нерідко через незнання або тому, що такі процедури займали багато часу, власники робили перепланування без отримання необхідних документів. Таким чином, ці об’єкти за законодавством України вважатимуться новими, які не існують юридично і потребують введення в експлуатацію або отримання дозволу на перепланування.

Руслан Драчов бачить й інші недоліки нового закону. Так, за його словами, передбачено, що технічне обстеження будинків до 300 кв. м робитимуть під час технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті. «Та затверджена форма технічного паспорта не містить розділу, в якому мають бути відображені дані технічного обстеження. До того ж технічну інвентаризацію та технічне обстеження проводять різні сертифіковані спеціалісти. Отже, існує неузгодженість між різними нормативними актами», — додає він.

Також, за словами фахівця, ухвалений закон не вирішує питання поширення будівельної амністії на будівлі, зведені самочинно з порушенням будівельних норм та стандартів, що прямо не впливають на безпечність їх експлуатації. Особливо, як вважає юрист, це стосується районів щільної забудови, де витримати встановлені мінімальні відстані між будівлями практично неможливо.

Таким чином, констатує Руслан Драчов, неусунення недоліків легалізації самовільно збудованих споруд знову призведе до недоступності будівельної амністії широкому загалу.

Тож юристи впевнені, що з урахуванням темпів легалізації самовільних споруд, амністію потрібно запроваджувати не до кінця 2015 року, а принаймні подовжити її в часі на три-чотири роки.

У принципі, наскільки масштабна ця проблема, достеменно не знає ніхто. Але, за інформацією Держархбудінспекціії, за рік в Україні в середньому вводять в експлуатацію майже 50 тисяч самовільно збудованих об’єктів. Тому можна лише уявити, наскільки ця проблема велика  та загальнодержавна.

А ТИМ ЧАСОМ

Кадрові зміни

У 2014 році в інспекції архітектурно-будівельного контролю Київської області було змінено 30% кадрового складу.

Також інспекція та її наступник — департамент Держархбудінспекції у Київській області — за рік налагодили роботу 12 консультаційних центрів у регіоні та на 63% скоротили кількість відмов у реєстрації дозвільних документів.

Так, у грудні 2014 року на 2712 документів, які надійшли в організацію, відмовлено було за 112. Це становить 5% загальної кількості. Ще одне торішнє велике досягнення — на 34% порівняно з 2013 роком зменшилася кількість скарг від громадян.

За словами директора департаменту столичної Держархбудінспекції Олексія Кудрявцева, у колишній структурі було кілька корупційних ризиків. І уточнює: по-перше, це деякі співробітники, які роками працювали у системі та створювали умови для корупції. По-друге, — діяльність так званих посередницьких фірм, які під виглядом надання юридичних послуг збирали гроші із забудовників. По-третє, на рівень корупції впливала влада на місцях, яку було обрано ще в 2010 році.

Отож ризиків поменшало, і є надія, що Держархбудінспекція столичного регіону й надалі служитиме людям.