ІНВЕСТКЛІМАТ

Учасники фінринку закликають фіскалів не тлумачити довільно положення Податкового кодексу 
 

Наразі банки-торгівці цінними паперами (ЦП), серед яких й великі з іноземним капіталом, припинили операції з ними. Про це журналістів повідомила на прес-конференції президент Асоціації «Український кредитно-банківський союз» (УКБС) Галина Оліфер. За її словами, так буде доти, доки Державна податкова служба України (ДПСУ) не відкличе свій серпневий лист №320 (далі — лист) «Про відображення від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами у 2012—2015 рр.».

Від’ємний результат

Проти введення ДПСУ нових правових норм виступили галузеві організації: Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ), Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв (ПАРД), Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) та Асоціація «УКБС». Вони направили Голові Верховної Ради Володимирові Литвину відкритий лист. У ньому йдеться про те, що фінансовий парламентський комітет листом від 10 вересня 2012 р. визнав роз’яснення, викладене у серпневому листі ДПСУ таким, що не відповідає нормам Податкового кодексу України (ПКУ) (зокрема пункту 8 ст. 153) і запропонував переглянути позицію. Просила податківців відкликати їхнє «послання» у середині вересня і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Стурбованість щодо продовження відомством практики донарахування компаніям суми штрафів на основі листа, за даними «УК», висловили й громадські комітети при ДПСУ та Мінфіні.

 «Убивство» сектору торгівців ЦП, через який здійснювались усі операції на фондовому ринку, паралізує роботу пенсійних та інвестиційних фондів, діяльність депозитаріїв, банків і страхових компаній. Наприклад, страховики основний прибуток і покриття збитків отримують за рахунок здійснення інвестдіяльності, зокрема розміщуючи 40% активів у цінних паперах.

Малюнок Ігоря ЛУК'ЯНЧЕНКА

Зміна правил гри

Спроби «поправити» Податковий кодекс у питаннях інвестоперацій містить і проект закону «Про внесення змін до ПКУ щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» від 2 жовтня цього року (№11285). Документ зокрема пропонує змінити механізм оподаткування податку на прибуток операцій з ЦП, передбачений у вищезгаданій 153 ст. ПКУ шляхом розмежування оподаткування на операції з ЦП, які перебувають в обігу на фондовій біржі (біржові) та «небіржові». Податківці стверджують, що саме інструменти неорганізованого фондового ринку використовуються для оптимізації оподаткування. Законопроект уперше вводить акцизний податок на операції з відчуження цінних паперів і операції з деривативами у розмірі 3% суми будь-якої угоди з цінними паперами, які не перебувають у біржовому реєстрі хоча б однієї з 10 фондових бірж. Включення ЦП до біржового реєстру дасть змогу проводити позабіржові угоди зі сплатою акцизу 0,1%. Якщо угода буде проведена на фондовій біржі, ставка податку стане «0» і торговець платитиме тільки податок на прибуток.

 Оскільки частка біржової торгівлі на вітчизняному фондовому ринку в 2011 р. становила 13% (найвищий показник за всі роки існування ринку), попередні спроби загнати на біржовий ринок усіх емітентів (і цього разу за допомогою фіскальної мітли) приречені на фіаско. По-перше, технічні ЦП давно котируються на біржі, а деякі навіть входять у лістинг. По-друге, за законодавством, на біржі не мають права котируватися: акції відкритих інвестфондів або приватних акціонерних товариств, або низьколіквідні ЦП (наприклад, облігації деяких муніципальних займів — але це не робить операції з останніми підозрілими для фіскалів). «У міжнародній практиці наявність ЦП на біржі — дороге задоволення, яке дозволяють собі лише великі емітенти (вони оплачують послуги біржі та витрачають кошти на розкриття інформації тощо. — Авт. )», — пояснює фінансовий директор інвестиційної групи «Арт Капітал» Дмитро Мельник.

Не нашкодь!

 Саме в день проведення прес-конференції «УК» отримав оптимістичну відповідь від ДПСУ щодо долі скандального законопроекту №11285. У ній зазначається, що його ініціативи «стануть для інвесторів додатковим стимулом, а запропоновані норми дозволять збільшити відрахування до бюджету від ринку цінних паперів майже в 40 разів». «Ініціатива потрапляє в мейнстрим світових тенденцій з регулювання фінринків і є полегшеним аналогом податку на фінансові транзакції, активно підтримуваного більшістю країн ЄС, зокрема Німеччиною, Францією, Австрією», — підкреслюють представники ДПСУ.

«Введення акцизного податку зі збереженням оподаткування прибутку від операцій з ЦП є подвійним оподаткуванням, тому навряд чи стимулюватиме зростання обсягів торгів», — каже президент асоціації «Фондове Партнерство» Ірина Заря. І наводить приклад Швеції, де, за даними Міжнародного валютного фонду, доходи бюджету внаслідок запровадженого такого податку виявилися в 20 разів меншими за очікувані. А падіння обсягів торгівлі ЦП призвело до зменшення податку на прибуток від них. Тобто задекларувавши збільшення надходжень до бюджету, можна опинитися в ситуації, коли доведеться шукати пояснень їхнього ненадходження.

Крім того, як вважають експерти, у країнах ЄС податок на фінансові операції матиме сенс, якщо він буде введений повсюдно, інакше інвестори оминатимуть країни, де він є. Це сприятиме ще більшому віддаленню закордонних інвесторів від українського ринку та «перекочуванню» їх на сусідні — польський та російський, на яких валютне і податкове законодавство ліберальніші. Перевага буде надана лише облігаціям внутрішньої державної позики (ОВДП), прибуток від операцій з якими законопроект обіцяє звільнити від оподаткування.

 «За різними оцінками платників, розмір такого значного податкового зобов’язання може сягнути 8—12 млрд грн, що в 3—4 рази перевищує очікування зі збільшення надходжень до бюджету у розмірі понад 3 млрд грн», — стверджує начальник відділу податкового права Київського офісу міжнародної юрфірми «Гід Лаурет Нуель» Тарас Коваль.

 «Сподіваюся, що інстинкт самозбереження утримає нардепів від ухвалення закону, наслідком якого стане параліч не лише фондового ринку, а й багатьох секторів економіки. Це спричинить згортання зокрема товарних кредитів, оформлених векселями та ринку корпоративних облігацій, обіг яких потрапляє під оподаткування на позабіржовому ринку в момент погашення», — констатує віце-президент «КІНТО» Анатолій Федоренко.

НКЦПФР вважає законопроект «дещо жорстким щодо вітчизняного фондового ринку і таким, що вимагає доопрацювання».

Встановити прозорі правила гри на українському фондовому ринку та не нашкодити йому можуть, на думку експертів, зокрема заходи, впровадження яких може бути здійснене з 1 січня 2013 р. Зокрема обов’язковий перехід фінустанов на міжнародні стандарти фінзвітності та нові принципи обліку операцій з ЦП з метою розрахунку податку на прибуток.

КОМПЕТЕНТНО

Олег ТКАЧЕНКО,
голова правління «Української біржі»:

— Ми підтримуємо ініціативу податкової служби із зближення податкового та бухгалтерського обліків. Зараз законодавство дозволяє використовувати інструменти фондового ринку для зменшення бази оподатковування, оскільки витрати формуються під час купівлі ЦП, що не відповідає світовій практиці. Зміни у підході до визначення фінансового результату дадуть змогу усунути можливість неправомірних дій недобросовісних суб’єктів та  збільшити надходження до бюджету.

Але не можемо погодитися із введенням податку на «операції з відчуження цінних паперів і операції з деривативами», який помилково назвали акцизом. За суттю він не є акцизом (акциз вводиться на товари масового споживання, високорентабельні продукти — алкоголь, тютюн, бензин). Цей податок відштовхує та демотивує інвесторів.