Одного з найталановитіших мариністів Володимира Зебека вшанували в Центральній міській бібліотеці ім. М.Л. Кропивницького. А книжка накладом 1000 примірників уже стала раритетом серед любителів живопису і літератури. Вона складається з нарисів друзів, мистецтвознавців і просто знайомих художника, які розмірковують про його неперевершений талант і яскраву харизматичну суперечливу особистість. До видання увійшли мистецтвознавчі статті про творчість, а також численні репродукції картин, виконані з високою поліграфічною якістю та їхній опис з точки зору професіонала, завідувача галереї мистецтв ЧНУ ім. П. Могили Любові Омельченко

Про загрозу зростання захворюваності на кір фахівці попереджали ще рік тому. Відразу треба наголосити: епідемії в Україні немає. Є спалах захворювання, спричинений передовсім низьким рівнем вакцинації. Тож «УК» вирішив з’ясувати, якою є ситуація у регіонах.  

Минуло століття відтоді, як на залізничній станції Крути, що на Чернігівщині, відбувся бій між підрозділом російської Червоної гвардії та загоном київських курсантів і козаків «Вільного козацтва». П’ятигодинне протистояння дало результат. Оборонці Української Народної Республіки призупинили наступ і виграли дорогоцінні чотири доби. Цього було достатньо, щоб укласти Брест-Литовський мирний договір, іншими словами, продовжити життя молодій українській державності.

Минулої суботи українська письменниця Оксана Забужко і медик-волонтер Яна Зінкевич отримали нагороду священномученика Омеляна Ковча за життєвий приклад жертовності і гуманізму та задля порозуміння між народами. Церемонія відбулася в греко-католицькому соборі Святої Софії в Римі.

У виставковій залі Миколаївського міського палацу культури та мистецтв кілька днів тривала благодійна виставка картин, які створили учасники АТО. Водночас проходили майстер-класи з малювання на полотні та склі. Усього в них взяли участь понад 40 людей. У творах, які, можливо, складно зарахувати до зразків образотворчого мистецтва, бійці відобразили і те, що бачили на війні і що хотіли б побачити в мирному житті й навіть картинки-абстракції, місця, в яких ніколи не бували. 

Зрозуміло, чому творці фільму «КРУТИ 1918», а до них опосередковано належить і держава, без підтримки якої навряд чи таку стрічку можна було б зняти, анонсували його нині, хоч прем’єру заплановано на 6 грудня — у День Збройних сил. Уже незабаром, 29 січня, вшануємо 100-річчя трагічної загибелі студентської чоти під станцією, назва якої, завдяки фільму, сподіваються продюсери, облетить світ. Невеличкий загін юнаків, який став на захист незалежності нашої держави і прийняв за свої переконання мученицьку смерть, — символ патріотизму і жертовності. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Полтавський родовід генія кінокомедій

Смерекова хата пісенного таланту

Трагічна карма всеукраїнського старости 

Наповнюваність класів, щільність учнів на певній території, педагогічне навантаження, статус гірського регіону — специфіку навчальних закладів та місцин враховуватимуть під час розподілу освітньої субвенції. Відтепер її визначатимуть за новою формулою та спрямовуватимуть лише на заробітну плату вчителів — відповідну постанову Кабмін затвердив торік 27 грудня. Складна формула містить чимало різноманітних коефіцієнтів — саме такий підхід, кажуть у профільному відомстві, дасть змогу справедливіше розподілити державні кошти. Тож які нюанси враховує важливий математичний вираз, «УК» розповідає заступник міністра освіти і науки Павло ХОБЗЕЙ.

Експозиція називається «Антарктида: життя льодового континенту». На ній представлено 70 світлин. Усі фото полярник зробив, перебуваючи в експедиціях на єдиній українській антарктичній станції Академік Вернадський. Загалом на рахунку вченого п’ять експедицій — одна річна та чотири сезонних, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.

 Нашим співвітчизникам вкотре нагадали про події Української революції 1917—1921 років. З екранів телевізорів, по радіо і в інтернеті днями жваво обговорювали унікальність тематично-історичної веб-сторінки, яка, за інформацією авторів проекту, об’єднала ці надважливі для сьогодення події. Презентували й не менш цікавий за новизною проект — інтерактивну карту «Місця пам’яті Української революції 1917—1921 років». Про це йшлося під час спеціально організованої Українським інститутом національної пам’яті прес-конференції. Деталі та родзинки на презентації означили голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович та історик, співробітник цієї установи Максим Майоров.