У виставковій залі Миколаївського міського палацу культури та мистецтв кілька днів тривала благодійна виставка картин, які створили учасники АТО. Водночас проходили майстер-класи з малювання на полотні та склі. Усього в них взяли участь понад 40 людей. У творах, які, можливо, складно зарахувати до зразків образотворчого мистецтва, бійці відобразили і те, що бачили на війні і що хотіли б побачити в мирному житті й навіть картинки-абстракції, місця, в яких ніколи не бували.

Виставка відбулася в межах всеукраїнського проекту громадської організації «Зігрій душу», який працює четвертий рік. Його головна мета — реабілітація учасників АТО та членів їхніх родин, психосоціальна адаптація. За цей час ініціатори організували відпочинок з реабілітацією на Волині та в Угорщині для майже 500 людей.

«Основна мета нинішнього майстер-класу та виставки робіт — зібрати кошти на поїздку бійців разом із дружинами в Італію на відпочинок цієї весни, — зазначила керівник проекту Анна Лисакова. — І якщо написані на майстер-класі картини й ікони відразу поїдуть до Італії, де українська діаспора організовує виставку в одному із храмів, то роботи учасників АТО з усієї України, представлені на виставці, можна придбати і в такий спосіб внести частку в організацію відпочинку наших захисників».

Один з учасників та організаторів виставки — керівник миколаївської ГО «Асоціація учасників та інвалідів АТО» захисник донецького аеропорту Сашко Терещенко. Про його подвиг писав «УК». В одному з боїв Олександр, рятуючи побратимів, викинув з окопу ворожий снаряд. Граната вибухнула, і він залишився без обох рук. Тривалий час Сашко лікувався. Зусиллями друзів і благодійників йому встановили сучасний протез руки, який зветься «Мікеланджело».

Один з учасників і організаторів виставки Олександр Терещенко захищав донецьке летовище. Фото автора

Олександр жартує, що, мабуть, саме через це і відкрився в нього талант до малювання. Згадує: «Коли мене запросили взяти участь у проекті «Зігрій душу», я сприйняв це зі скепсисом, бо малював останнього разу в третьому класі. А коли почав, то наче повернувся в дитинство, наче не було війни. Полотно перед тобою, і ти все пишеш із чистого аркуша. Що мені сподобалося? Це не арт-терапія в чистому вигляді, ніхто не допитується, чому я використовую той чи той колір, ті чи ті образи. Перший малюнок — мій улюблений собака, якого вже немає. Згодом з’являлися інші думки, почуття, картини. На жаль, не можу освоїти техніку малювання на склі. Для мене це складно».

Кризовий психолог Олена Снісаревська розповіла, що Сашко вперше потрапив на проект завдяки Посольству Угорщини в Україні. «Він тоді сказав: робитиму все що завгодно, тільки не малюватиму, в мене розрядився протез, — згадує Олена. — Нічого, кажу, все зробимо. На куксу йому намотали напульсник, прив’язали пензлик — будь ласка, твори. Каже, не можу на столі малювати — знайшли йому мольберт. Після спанієля Сашко розмалювався. У липні написав картину, яка вразила всіх: свій жетон, згустки крові, час, коли все трапилося. Потім почав малювати абстракцію, рибу, квіти, пейзажі, Мексику. Впевнена: йому слід готувати персональну виставку. Ампутанти — люди з особливими можливостями, необмеженими. Вони демонструють, що попри фізичні втрати з’являється внутрішній духовний ресурс».

Олена пояснює, що арт-терапія — небезпечний метод, він може виявити психологічні нюанси. Творчість виявляє багато прихованих травм, а вони, поза сумнівом, є в тих, хто брав участь у війні.

Чому це добре? Психолог відповідає: живемо у стресових умовах, в напрузі — навіть ті, кого це не дуже стосується. Ці майстер-класи мають добрий психостимул для хлопців, що повернулися з війни.

Виставка робіт ветеранів АТО у Миколаєві пройшла з відчуттям сімейного кола, довіри і дружньої підтримки. Благодійники й небайдужі гості купили картин на суму 8100 гривень. Інші теж виставлять на продаж.