З початком війни закон заборонив масові культурні заходи, однак мистецькі колективи наполегливо шукають шлях до глядача й слухача. Черкаський ляльковий театр зіграв уже кілька виїзних вистав для дітей-переселенців. А ось актори Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка вперше показали виставу в укритті. Благодійний захід відбувся в одному з торговельно-розважальних центрів. Переглянути спектакль глядачі мали змогу і з власного комп’ютера на сторінці театру в соцмережі. Для глядачів підготували поетичну виставу «Осьмачка... Вільний».

 «Мій край клекоче у пожарі… Чи ж можу буть байдужим я?!»

Рядки з вірша Володимира Сосюри, створеного під час лихоліття Другої світової війни, поза сумнівом, залишаються дуже своєчасними й нині. І були такими і вчора, й позавчора, й загалом уже майже вісім років. Знову актуальні й інші поезії, які написав класик української літератури в роки війни. 

За останні роки інформаційно-комунікаційні технології стали невід’ємною складовою сучасного світу, завдяки чому навчальне середовище докорінно змінилося. Використання комп’ютерних програм, електронних засобів підвищує якість навчання, створює сприятливі умови для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів та потреб.
Перехід на дистанційне навчання через коронавірус став неочікуваним та доволі серйозним випробуванням для всіх учасників освітнього процесу — вчителів, учнів та їхніх батьків.

 Днями у складі 27-ї Української антарктичної експедиції Олег КУРУС із селища Мізоч на Рівненщині вирушить у мандрівку завдовжки... 15 тисяч кілометрів до станції «Академік Вернадський». Олег — професійний кухар. А про яку ефективність роботи команди можна говорити без організації повноцінного харчування? Про це та про його очікування від цілого року перебування неподалік від Південного полюсу — наша розмова.

Буремні 1990-ті роки асоціюються з рекетом, розбірками, шантажем, підпалами, поділом територій між різними кримінальними угрупованнями. Атрибутами того часу стали вишневі «дев’ятки», «бумери», бейсбольні битки, спортивні костюми, плакати зі Шварценеггером і Сталлоне. Це складний період життя нашої країни, і хоч як прикро, деякі його відголоски відчуваємо й нині.

У січні на Полтавщині зробили майже 30 тисяч щеплень від коронавірусної інфекції. Це більше, ніж у грудні чи листопаді. За період пандемії в регіоні зробили майже 1 мільйон 300 тисяч ін’єкцій, однією дозою щеплено 58 відсотків дорослого населення. Нині на Полтавщині населення отримує бустерну та додаткові дози щеплень. У краї працюють 113 стаціонарних пунктів щеплень, 69 мобільних бригад та 14 центрів вакцинації населення.

Вітчизняне книговидання, попри широку публічність продукції, яка виходить з-під рук її творців на ринок, залишається для пересічного громадянина, не дотичного до творення книжки, досить закритою галуззю. Якщо прізвища політиків, акторів театру і кіно, найпопулярніших авторів літературних творів на вустах, то імена тих, хто творить книжку, залишаються втаємниченими.

Літературні конкурси, фестивалі, огляди, творчі змагання нині не новина, та й за кількістю їх не бракує. Однак «Відкритий світ», ініційований у Сумах, займає особливе місце в літературному процесі. Започатковано його не у столиці, а в місті, де літературне життя хоч і не жевріє, однак і не закипає. За три роки він здобув певну популярність серед шанувальників малих літературних форм, зокрема оповідання, і переконливо довів, що цей жанр прози залишається популярним і серед письменників, й серед читачів.

 Цілеспрямована модернізація приймальних відділень на Полтавщині розпочалася 2020 року з обласної клінічної лікарні в Полтаві та Хорольської ЦРЛ, які вже працюють і надають необхідний спектр послуг.
2021 року в області капітально відремонтували шість приймальних відділень — у Кременчуцькій та Горішньоплавнівській лікарнях інтенсивного лікування, Миргородській, Лубенській, Гадяцькій ЦРЛ та Першій міській лікарні Полтави, створивши на їхній базі відділення екстреної медичної допомоги. 

«Пісні, як ті білі лелеки, летять у дитинство далеке, несуть нас до рідної хати», — співає в одній з композицій Олена Серпень. Народилася вона у Львові, але тривалий час живе за кордоном. Та підтримує тісний зв’язок із землею, на якій зростала, часто приїжджає в Україну, дарує їй свої музичні твори й любов. Про її пісні-лелеки, дослідження  кількасотрічного життя німців на Галичині, деякі сторінки біографії співачки, журналістки, медсестри Олени СЕРПЕНЬ дізнаємося, зустрівшись із нею.