Гуманітарна політика

  • Марія БУРМАКА: «Моя музика ніколи не була розважальною, це відгук на все, що відбувається в мені і навколо мене»

    Пісні Марії Бурмаки завжди сповнені особливим ліризмом і водночас — духом часу. Разом зі співачкою ніби проживаєш те, що було, знаходиш в її емоціях свої почуття та переживання. «Я не записую альбоми, я просто живу. Люблю, розлучаюся, страждаю, борюся за правду, сумніваюся, залишаюся вірною собі, помиляюся. Зустрічаю нових людей, проводжаю із вдячністю кожен день і з надією зустрічаю новий. 

  • Максим РИЛЬСЬКИЙ: «Ви прийшли і підете, а я вже остався…»

    ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    Політичні вбивства: від таємних до показових

    Талант, помножений на труд

    Одесу він бачив у сні 

  • Молитва за Україну витримає все

    Як проявився дух сьогодення на VII Великому скульптурному салоні? Із 5 по 15 березня кияни і гості міста можуть самі відповісти на це запитання. Відвідувачам ходити залами буде не нудно, а тим, хто захоче придбати мистецькі об’єкти для інтер’єру, — корисно.
    На салоні також представлено тематичні спеціальні проекти, такі як «Об’єм», де алегорична складова тривимірного об’єкту декларується як спосіб художнього вираження.

     

  • Наталя ДОЛИНА

    Краса вимагає не жертв, а постійної роботи

    Одна з таких дат — 8 Березня. Традиційно свято жінок пов’язують з ім’ям Клари Цеткін. Але мало хто знає, що його коріння в глибокій давнині. В Стародавньому Римі цього дня матрони (заміжні жінки) отримували від своїх чоловіків подарунки. Вбрані в найкращий одяг, із запашними вінками на головах, римлянки приходили в храм богині Вести — хранительки домашнього вогнища. Не залишалися без подарунків навіть рабині, для яких цей день робили вихідним.  

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Жінка-загадка, жінка-доля…

    Немає на світі двох однакових жінок, кожна має свою принаду. На портретах одеської художниці Катерини Білетіної це особливо помітно. Час — та категорія, котра лишає слід на душі, на пам’яті, на долі… У кожній творчості є відбиток минулого життя митця, завважували гості березневого проекту «Чарівна» в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній».  

  • Кобзар нагадує, якого ми роду

    ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    Агресія, що відкрила дорогу війні

    Лабораторія путінської федералізації

    Кожному — за ділами його 

  • Михайло ПАСІЧНИК: «Наші ініціативи дають змогу виробникам напряму постачати ліки аптекам»

    Складна ситуація в країні внесла істотні корективи у плани фармацевтичної галузі щодо нарощення обсягів виробництва, продажу та дистрибуції продукції, а також позначилася на зміні вартості препаратів для пацієнтів. Яких заходів вживає профільне відомство, щоб ринок отримав чіткі сигнали до стабілізації, розповів «УК» голова Державної служби з лікарських засобів Михайло ПАСІЧНИК. 

  • Руслан ПОСТОЛОВСЬКИЙ: Тепер ми повинні підставити плече державі

    Міністерство освіти і науки запропонувало 53 керівникам вищих навчальних закладів визначитися з доцільністю їхнього подальшого існування вже до кінця  навчального року. Адже в деяких із них (вдуматися тільки!) вступили на навчання від 100 до… 1 студента!
    Водночас у профільному відомстві чекають пропозицій від інших університетів щодо перспектив розвитку в контексті нового Закону «Про вищу освіту» та ситуації в Україні. У Рівненському державному гуманітарному університеті перспективу бачать. Про це говоримо з в. о. ректора професором Русланом ПОСТОЛОВСЬКИМ.

     

  • Про ненаукову діяльність у науці

    Хочу продовжити розмову про ненаукову діяльність у науці, започатковану публікацією «Чи стане захист дисертації подією в науці» («УК», 24.12.2014 р.). У ній було порушено проблему національної безпеки нашої держави, адже саме наука, підготовка висококваліфікованих фахівців визначають наше майбутнє.
    Що маємо? Досить часто навчальні й наукові заклади стають лише місцем працевлаштування для пристосуванців до науки. Такі люди формують корупційні схеми здобування вчених звань.

     

  • Інна СОВСУН: «Без нового переліку галузей знань і спеціальностей підготовки фахівців не можемо рухатися далі»

    Коли торік улітку парламент ухвалив довгоочікуваний закон про вищу освіту, громадськість святкувала перемогу: «Нарешті!» Хоч експерти зауважували: у змінах зацікавлені не всі. Чи багато хто усвідомлював, скільки всього доведеться змінити, щоб закон справді запрацював? «Важко, з багатьма труднощами та перешкодами, але потроху рухаємося вперед», — охарактеризувала  процес його імплементації перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

    Нині на суд громадськості винесено кілька проектів постанов Кабінету Міністрів, які стосуються впровадження нового закону. Найрезонансніші — про скорочення переліку спеціальностей та нові вимоги присвоєння наукових звань доцента і професора. Інна СОВСУН розповіла «УК» про їхню суть та ключові моменти, довкола яких ламається найбільше списів.