Складна ситуація в країні внесла істотні корективи у плани фармацевтичної галузі щодо нарощення обсягів виробництва, продажу та дистрибуції продукції, а також позначилася на зміні вартості препаратів для пацієнтів. Яких заходів вживає профільне відомство, щоб ринок отримав чіткі сигнали до стабілізації, розповів «УК» голова Державної служби з лікарських засобів Михайло ПАСІЧНИК. 

Міністерство освіти і науки запропонувало 53 керівникам вищих навчальних закладів визначитися з доцільністю їхнього подальшого існування вже до кінця  навчального року. Адже в деяких із них (вдуматися тільки!) вступили на навчання від 100 до… 1 студента!
Водночас у профільному відомстві чекають пропозицій від інших університетів щодо перспектив розвитку в контексті нового Закону «Про вищу освіту» та ситуації в Україні. У Рівненському державному гуманітарному університеті перспективу бачать. Про це говоримо з в. о. ректора професором Русланом ПОСТОЛОВСЬКИМ.

Хочу продовжити розмову про ненаукову діяльність у науці, започатковану публікацією «Чи стане захист дисертації подією в науці» («УК», 24.12.2014 р.). У ній було порушено проблему національної безпеки нашої держави, адже саме наука, підготовка висококваліфікованих фахівців визначають наше майбутнє.
Що маємо? Досить часто навчальні й наукові заклади стають лише місцем працевлаштування для пристосуванців до науки. Такі люди формують корупційні схеми здобування вчених звань.

Коли торік улітку парламент ухвалив довгоочікуваний закон про вищу освіту, громадськість святкувала перемогу: «Нарешті!» Хоч експерти зауважували: у змінах зацікавлені не всі. Чи багато хто усвідомлював, скільки всього доведеться змінити, щоб закон справді запрацював? «Важко, з багатьма труднощами та перешкодами, але потроху рухаємося вперед», — охарактеризувала  процес його імплементації перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

Нині на суд громадськості винесено кілька проектів постанов Кабінету Міністрів, які стосуються впровадження нового закону. Найрезонансніші — про скорочення переліку спеціальностей та нові вимоги присвоєння наукових звань доцента і професора. Інна СОВСУН розповіла «УК» про їхню суть та ключові моменти, довкола яких ламається найбільше списів. 

Нині нашій державі доводиться позичати значні суми грошей під відсотки і на умовах виконання певних зобов’язань. Тим часом таку бажану валюту можна виростити — у буквальному розумінні цього слова. Йдеться про лікарське рослинництво, яке в Україні занедбали. Як стверджує професор Полтавської державної аграрної академії Сергій ПОСПЄЛОВ, ця галузь може давати прибутки навіть більші, ніж вирощування зернових, олійних або технічних сільськогосподарських культур. 

Її називають авторкою оптимістичної прози. Однак Галина Вдовиченко — оптиміст не тільки на книжкових сторінках, а й на сторінках свого життя. Як людина, як письменниця і журналіст із болем сприймає складну ситуацію в Україні, та знаходить сили рухатися вперед із вірою у краще. Тож коли дивлюсь на своє дерев’яне яблуко (свого часу привезене з Криму) та перечитую Галинині «Пів’яблука», запитую себе: а, може, воно теж чарівне? І колись обдарує «сюрпризом казкової щедрості», як і героїнь знаного роману? Все можливо, коли бачиш диво у простих речах. У це дужче віриться після розмови з Галиною Вдовиченко — про творчість, дива в житті та книжках, про особливих людей і місця. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Корифей електрозварювання визнання здобув у Києві

Цілком таємно про Катинь

Трагедія роздвоєності 

Усі випробування державної підсумкової атестації в четвертих, дев’ятих і одинадцятих класах проходитимуть тільки у письмовій формі. Про це повідомив журналістів у Міністерстві освіти і науки заступник міністра Павло Полянський. При цьому перше завдання підсумкової атестації формують у школі й ні з ким не погоджують. Тож навчальному закладу надано повноваження, яких раніше не було. Відповідальність за достовірність отриманих результатів покладено на установу. 

Ці дні, коли ми з особливою гостротою згадуємо Героїв Небесної Сотні, їхню мужність і відвагу, для Євгена Нищука пам’ятні особливо. Бо про те, що «буде пекло, штурм і спроба знищення Майдану в ніч з 18 на 19 лютого, знав заздалегідь — увечері 18-го про це вже ходили чутки».  Тоді він залишився там, де, вважав, буде найпотрібнішим побратимам — на сцені Майдану. Нині актор повернувся  до більш звичної для себе  сцени — театральної. Як почувається на ній після непростих подій у своєму житті? Про це наша розмова з ним.    

Під час робочої поїздки на Луганщину міністр освіти і науки Сергій Квіт провів низку зустрічей. І в зоні АТО йому не могли не поставити запитання, як школярі, котрі перебувають на тимчасово не підконтрольних Україні територіях, але хочуть навчатися в українських вишах, складатимуть ЗНО і про ставлення до вчителів, які через різні обставини залишилися там вчити дітей.