Гуманітарна політика
-
Читати, вивчати, знати, перемагати
Зростання інтересу до вітчизняної історії, бажання знати правду та об’єктивні обставини тих чи інших подій, масштабна робота, яку проводять учасники Революції Гідності, ветерани АТО, активісти великої ради Українського козацького руху інформаційного спротиву російським агресорам і окупантам, представники піклувальної ради Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки імені князя Дмитра Вишневецького (Байди) вже сім років, дають позитивні результати. З’являється дедалі більше історичних документальних і художніх творів, які пропонують читачам правдиві розповіді про події з минулого України та конкретних людей-патріотів, героїчні звитяги яких мусимо знати і пам’ятати.
-
Пута «Спутніка»
Тільки протягом листопада в ОРДЛО надрукували 109 тисяч примірників підручників для шкіл та професійно-технічних училищ. Використовуючи книжки «Історія Донбасу: від древності до сучасності» та «Історія Великої Вітчизняної війни. Ч. 1», юним жителям краю вперто нав’язують переписану, викривлену і спотворену правду. Тобто учні шкіл та ПТУ мусять вивчати і знати, що Донбас — це «ісконно» російська територія, і затямити інші ідеологічні тези «рускава міра».
-
У Бельгії відкрили пам’ятник картоплі фрі
Вихідними у Бельгії відкрився Тиждень картоплі фрі. За його програмою, у містах і селах країни розпочато розважальні заходи на знак пошани до цієї відомої на весь світ бельгійської страви. Адже вважають, що саме в Бельгії винайшли рецепт улюбленої всіма хрумкої картоплі, яку нарізають довгастими скибочками і обсмажують у киплячій олії.
-
«Усе живе — тепле…»
Як зараз бачу: відчиняються двері — і входить Григір Тютюнник. Увіходить сподіваний і завжди бажаний гість. І хоч як би зосереджено схилялись над рукописами наші заклопотані редакторські голови, ми вже всі як один повертаємося до нього, ніби соняшники до сонця.
-
Директор Харківського приватного колегіуму Тамара Бєлічева: «Ми ставимо за мету побудову єдиного освітнього і духовного простору»
Ще донедавна в суспільстві тривали дискусії про переваги й вади навчання дітей у приватних школах, інколи навіть поставало питання про доцільність їх функціонування. Однак популярність цих навчальних закладів щороку зростає, хоч нині приватних шкіл в Україні в рази менше, ніж у європейських країнах чи США. Батьки, які можуть собі це дозволити і прагнуть індивідуального підходу до дитини, комфортних та безпечних умов її навчання, дедалі частіше віддають перевагу приватним начальним закладам. І ця тенденція, як засвідчують дослідження, триватиме.
-
Святий Онуфрій з’явився у середмісті Тернополя
У середмісті Тернополя встановили копію творіння видатного скульптора середини XVIII століття Іоанна-Георга Пінзеля фігуру святого Онуфрія. Оригінал цього шедевра зберігається у селі Рукомиш неподалік міста Бучач. Після себе великий майстер залишив багато таїни біографічної й творчої. Зі скульптурою святого Онуфрія пов’язано чимало новітніх подій, навіть містичних. Зокрема те, що її не показали на виставці робіт Пінзеля у Луврі, хоч цього дуже всі прагнули.
-
Не дати зробити із себе омлет
«Голодомор — це фальшивка, створена за гроші нацистської Німеччини». Звучить наче репліка на якомусь одіозному російському ток-шоу. Насправді ж таку брехню поширював на західну аудиторію у 1930-ті авторитетний американський журналіст, який на довгі роки наперед кинув тінь сумнівів на одну з найжахливіших трагедій XX століття.
-
Актриса театру і кіно Ірма Вітовська: «Будьмо європейцями і чекаймо від кіно не тільки «ха-ха» та «хі-хі»
Комітет Національної премії імені Тараса Шевченка оприлюднив список творів на здобуття у 2022 році найвищої в Україні творчої відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. У номінації «Кіномистецтво» подано кандидатуру Ірми Вітовської як виконавиці головних ролей одразу кількох фільмів, створених за підтримки Держкіно: «Брама», «Мої думки тихі» та «Казка старого мельника».
-
Академія, що світить крізь століття
Історія вищої освіти України розпочинає відлік з першого вищого навчального закладу у Східній Європі, що відчинив двері 445 років тому й мав назву «Острозька слов’яно-греко-латинська академія». Саме тут закладалися основи якісної університетської освіти й далеко за межами українських земель. Тож перегорнімо разом цікаві сторінки академічної історії.
-
Викладачка ДДУВС Марина Волошина увійшла в сотню кращих науковців України
В рамках фінальної частини Міжнародної програми «Наукова еліта України» було визначено сотню кращих науковців України, до якої увійшла викладачка Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Марина Волошина.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ

Ми в Google+