Ретроспективна виставка одного з найвідоміших і найтитулованіших закарпатських художників Василя СВАЛЯВЧИКА з нагоди його 70-річчя відбулася в галереї «Ужгород». Після її відкриття, яке зібрало понад сотню шанувальників, ми зустрілися з Василем Петровичем у його затишній майстерні. Розмову про пройдений шлях, погляди на мистецтво пропонуємо читачам «Урядового кур’єра».

Тернопіль в роки Другої світової війни був ущент зруйнований, тож менше може похвалитися старою архітектурою, як його міста-сусіди. Одначе свою цікавинку має. Краєзнавиця та гід Оксана Ленчук називає яскравою принадою міста давню кухню. І проєкт для мандрівників назвала «Смачний Тернопіль». Втілювати його почали цього року. Туристично-інформаційний центр міста запросив долучатися до гастрономічної ініціативи заклади громадського харчування, господинь обласного центру. Днями підбили перші підсумки. 

 Зростання інтересу до вітчизняної історії, бажання знати правду та об’єктивні обставини тих чи інших подій, масштабна робота, яку проводять учасники Революції Гідності, ветерани АТО, активісти великої ради Українського козацького руху інформаційного спротиву російським агресорам і окупантам, представники піклувальної ради Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки імені князя Дмитра Вишневецького (Байди) вже сім років, дають позитивні результати. З’являється дедалі більше історичних документальних і художніх творів, які пропонують читачам правдиві розповіді про події з минулого України та конкретних людей-патріотів, героїчні звитяги яких мусимо знати і пам’ятати. 

Тільки протягом листопада в ОРДЛО надрукували 109 тисяч примірників підручників для шкіл та професійно-технічних училищ. Використовуючи книжки «Історія Донбасу: від древності до сучасності» та «Історія Великої Вітчизняної війни. Ч. 1», юним жителям краю вперто нав’язують переписану, викривлену і спотворену правду. Тобто учні шкіл та ПТУ мусять вивчати і знати, що Донбас — це «ісконно» російська територія, і затямити інші ідеологічні тези «рускава міра». 

Вихідними у Бельгії відкрився Тиждень картоплі фрі. За його програмою, у містах і селах країни розпочато розважальні заходи на знак пошани до цієї відомої на весь світ бельгійської страви. Адже вважають, що саме в Бельгії винайшли рецепт улюбленої всіма хрумкої картоплі, яку нарізають довгастими скибочками і обсмажують у киплячій олії. 

 Як зараз бачу: відчиняються двері — і входить Григір Тютюнник. Увіходить сподіваний і завжди бажаний гість. І хоч як би зосереджено схилялись над рукописами наші заклопотані редакторські голови, ми вже всі як один повертаємося до нього, ніби соняшники до сонця.

Ще донедавна в суспільстві тривали дискусії про переваги й вади навчання дітей у приватних школах, інколи навіть поставало питання про доцільність їх функціонування. Однак популярність цих навчальних закладів щороку зростає, хоч нині приватних шкіл в Україні в рази менше, ніж у європейських країнах чи США. Батьки, які можуть собі це дозволити і прагнуть індивідуального підходу до дитини, комфортних та безпечних умов її навчання, дедалі частіше віддають перевагу приватним начальним закладам. І ця тенденція, як засвідчують дослідження, триватиме.

У середмісті Тернополя встановили копію творіння видатного скульптора середини XVIII століття Іоанна-Георга Пінзеля фігуру святого Онуфрія. Оригінал цього шедевра зберігається у селі Рукомиш неподалік міста Бучач. Після себе великий майстер залишив багато таїни біографічної й творчої. Зі скульптурою святого Онуфрія пов’язано чимало новітніх подій, навіть містичних. Зокрема те, що її не показали на виставці робіт Пінзеля у Луврі, хоч цього дуже всі прагнули. 

«Голодомор — це фальшивка, створена за гроші нацистської Німеччини». Звучить наче репліка на якомусь одіозному російському ток-шоу. Насправді ж таку брехню поширював на західну аудиторію у 1930-ті авторитетний американський журналіст, який на довгі роки наперед кинув тінь сумнівів на одну з найжахливіших трагедій XX століття.

Комітет Національної премії імені Тараса Шевченка оприлюднив список творів на здобуття у 2022 році найвищої в Україні творчої відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. У номінації «Кіномистецтво» подано кандидатуру Ірми Вітовської як виконавиці головних ролей одразу кількох фільмів, створених за підтримки Держкіно: «Брама», «Мої думки тихі» та «Казка старого мельника».