Гуманітарна політика

  • Наталя ЗВОРИГІНА

    Крізь карантин сибірка не пройде

    Телятину, уражену бактерією цієї небезпечної хвороби, виявили  фахівці Мелітопольської СЕС у місцевому продовольчому магазині «Євгенія». Як невдовзі з’ясувалося, м’ясо надійшло у продаж від місцевого постачальника — із сусіднього з райцентром села Вознесенка. Втім, як підтвердила завідуюча епідвідділом Мелітопольської СЕС Лариса Саприкіна, продукт потрапив на прилавок без жодного документа, який би засвідчував його безпеку та походження.  

  • Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО

    «Жіночі романи» спровоковані життям?

    У найкращих «жіночих романах», де розважальність поєднується із філософською складовою, жінка позиціонує своє майбутнє у взаємодії із самцем: багатим, мужнім, красивим, розумним, освіченим і репродуктивного віку. У декого той вік починається із 13 років. Трапляються сюжети, де перша жінка у підлітка — мамина найближча подруга. 

    Фахівці відзначають бум жіночої української прози. Та який там бум, коли книжка для багатьох українців стала такою самою екзотикою, як на початку 90-х років минулого століття перегляд фільму в кінотеатрі.

  • Наталія ДОЛИНА

    Іван СОРОКА: «Інститут шкільних лікарів має бути впроваджений на законодавчому рівні»

    Про реформування системи охорони здоров’я сказано і написано вже багато. Без перебільшення, це вимога часу, адже сучасний стан вітчизняної медицини  не може задовольняти ні населення, ні самих медичних працівників. Утім, модернізація такої важливої галузі неможлива без врахування думок громадськості й радикального розв’язання низки супутніх проблем — створення належної інфраструктури, поліпшення фінансування та  матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, кадрової політики. Як це зробити? Які реформи насправді потрібні українській медицині? Про це — наша розмова із заслуженим працівником охорони здоров’я України, президентом Українського медичного клубу, головою оргкомітету Національної медичної премії Іваном СОРОКОЮ. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Автостопник Роман Онуфрик: «Ваша» машина сама вас упізнає»

    Як мандрується автостопом? Нагода з’ясувати це з’явилася в мене нещодавно, після того як ранковий потяг з Чернівців до Івано-Франківська скасували, а першими рейсовими автобусами із зупинками біля кожного стовпа туди довезуть якраз під обід. Але перед тим, як вийти на це своєрідне трафік-полювання, вирішила дізнатися його секрети у бувалих мандрівників. Роман Онуфрик, програміст, а заразом молодий чернівецький байкер, відтоді як осідлав «залізного коня» — одразу позбувся всіх дорожніх проблем. Проте у студентські роки пройшов добру школу автостопу. Він радо погодився провести майстер-клас, причому не відходячи від траси.  

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Професор Олександр КОВАЛЕНКО: «Любеч був настільки відомим, що згадується у трактаті візантійського імператора Константина Багрянородного»

    Найдавніше місто Чернігово-Сіверського краю — стародавній Любеч — цього року відзначає 1130 років з часу першої літописної згадки. Поселення  виникло на лівому березі Дніпра, заселеному ще в ті часи, коли, за одним з найдавніших літописів — «Повістю минулих літ», «розлилися, як весняні води, слов’яни по землі…». І в тому самому  літописному джерелі знаходимо першу згадку про Любеч, датовану 882 роком.

    …Тільки птахи з високості, привільно линучи над густими непрохідними лісами та поселеннями уздовж могутнього Дніпра, могли в усій красі побачити стрімкий хід величавих лодій із яскравим орнаментом на вітрилах і те, що на своєму шляху вони зустріли лише два укріплені міста — Смоленськ і Любеч. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ,

    Ой вези мене туди, де гуляють парубки!

    «Дорога верст за десять до містечка Сорочинці кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок…» — так колись змальовував початок торгового дійства у провінційних Великих Сорочинцях Микола Гоголь. Як же він здивувався б, якби побачив його сучасні масштаби. Щороку тут буває понад мільйон відвідувачів! І цього року їх очікується не менше. 

  • Валентина БОРИСЕНКО

    Прийшов Спас, бери рукавиці про запас!

    На Спаса літо зустрічається з осінню. Закінчуються жнива.  На полі, дожинаючи ниву, залишили пучок незжатих стебел — так звану «спасову бороду». Колись, а подекуди і тепер її вбирали квітами, клали до неї скибочку хліба, а з колоска виминали зернятка і засівали в «бороді». Колись господар ниви, а у ХХ ст., де зберігалися традиції свята урожаю, то комбайнер після засіву «бороди» качався біля неї, примовляючи: «Спасе, Спасе, перенеси силку на другу нивку». Колоски з неї святили і висівали з першим посівом озимини. 

  • Наталія ДОЛИНА

    Приз — подарунок на все життя

    За словами творців шоу, воно стане цікавішим і насиченішим. Ефір, як і раніше, триватиме 3 години, що залишає за «Сніданком» звання найдовшого ранкового шоу на нашому телебаченні.

    Головна мета телевізійників у новому сезоні — стати ближчими до глядачів. Ставку роблять на інформацію і розваги. 12 журналістів збирають новини, але, на відміну від класичних новин, наприклад, ТСН, у студії «Сніданку» цю інформацію обговорюватимуть із зірковими гостями. 

  • Колекціонер Станіслав Перлін: «Кашкет поліцейського з Латвії мені прислав американець»

    Найбільшу в Європі унікальну колекцію поліцейських кашкетів, про яку знають не лише в Україні, а й далеко за її межами, зібрав головний експерт-криміналіст Харківщини Станіслав Перлін. У його кабінеті зберігається вже майже триста головних уборів стражів порядку з понад сотні країн світу.

    Тут знайшли своє пристановище й не менш унікальні документи та старовинні фотографії різних епох, що зберегли образи людей, які чесно служили на благо Вітчизни або віддали за неї життя. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Чортомлик зберігає козацьку славу

    Знаменитий лист запорожців до турецького султана підписав кошовий отаман Іван Сірко. На картині Іллі Рєпіна він зображений у центрі. Іван Сірко — український шляхтич із Поділля, кальницький, вінницький і харківський полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. З 1654 по 1680 роки він був найуспішнішим і найвідомішим українським полководцем. Проти агресивної Османської імперії отаман здійснив понад 55 успішних походів і жодного не програв!  Його козаки багато разів брали Очаків, Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Перекоп, Ясси та інші міста. Січ обирала Івана Сірка кошовим отаманом 12 разів. Про нього, як про народного героя, складено багато пісень, дум, казок, повістей та оповідань, поем і віршів.