Фестиваль «Цвіт вишиванки» Тернопіль скликав уже вп’яте. Цього разу понад 150 майстрів народної творчості приїхали з 12 областей та зі столиці.

Євген Філь, голова правління обласного благодійного фонду «Цвіт вишиванки», каже, що Тернопіль для проведення цього фестивалю вибрали невипадково. Адже це місто є центром краю, що об’єднує різні етнографічні групи українського народу: Галичини, Волині та Поділля. А ще Тернопільщина славиться на весь світ борщівською вишивкою. І такий факт. За  словами заступника голови облдержадміністрації Юрія Желіховського, це один з небагатьох масових заходів, у якому всі гілки обласної влади знаходять цілковите порозуміння.

Нині в абітурієнтів спекотний час: з 15 травня й до 7 червня вони складають тести зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО з хімії, російської мови й географії вже позаду. Сьогодні —  другий день тестування з математики. Попереду також всесвітня історія (нововведення цього року), українська та іноземні мови. Завершують цьогорічне незалежне оцінювання два предмети —  фізика та біологія.  

Учора в Києві відбулася Всеукраїнська виставка-фестиваль «Обдаровані діти України». Столичний палац дітей і юнацтва нагадував розбурханий вулик. Там гуло, але не тривожно, а радісно, співали, танцювали, майстрували, обговорювали, згадували і переповідали. Серед виру емоцій і почуттів звертаю увагу на маленьку, зростом з вершечок, дівчинку, яка всього того не чула й не бачила. Вона зосереджено, від напруження спинаючись на пальчики ніг, щось вирізала зі шкіри. Перше, що спало на думку, — не порізалась би, адже в такому віці не всім дітям дозволяють брати в руки ніж і ножиці.

Дискусії про те, чи варто фінансувати науку в бідній країні, коли грошей не вистачає на найнеобхідніше, тривають понад 20 років. Майже стільки ж виповнилося крилатій фразі 42-го президента США Білла Клінтона «Америка має хороші університети не тому, що багата. Америка багата тому, що має хороші університети». В 2010 році фінансування наукової галузі в США становило $396 млрд, Японії — 142 млрд, Китаї — 141 млрд, Росії —  22 млрд. Україна в 2011 році із загального та спеціального фондів держбюджету на фінансування наукових і науково-технічних робіт витратила приблизно $0,6 млрд. Для коректного порівняння: Білорусь і Казахстан на цю галузь виділяє в 2—3 рази більше. І це загальна світова закономірність — нарощувати наукові інвестиції в посткризовий період. Ми звикли фінансувати науку за залишковим принципом. Це тому, що ми небагата країна. Або тому ми й небагата країна?  

Такий скарб в області знайдено вперше за 30 останніх років.

Працівникам дочірнього підприємства «Волинські старожитності»  науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України щастя усміхнулося на високому березі річки Чорногузки в селі Полонка Луцького району. Там розташована унікальна археологічна пам’ятка — багатошарове поселення. Тут не одну тисячу років жили люди — від культури фінального палеоліту до епохи бронзи, раннього заліза, римського часу, давньоруського періоду і до середньовіччя та нинішніх днів. Рятувальні дослідження на місці, що інтенсивно забудовується, волинські науковці ведуть уже чотири роки.

Це й не дивно, адже наш край має музейні традиції, започатковані видатним українським збирачем старожитностей Дмитром Яворницьким. Саме до 150-річчя з дня народження вченого в 2005 році Дніпропетровський національний історичний музей його імені й заснував фестиваль. Така форма співробітництва й обміну досвідом між музеями давно прийнята у світі.

Ідею дніпропетровських музейників підтримало Міністерство культури. Планувалося щоразу проводити фестивалі в іншому місті. Однак жодна з областей не наважилася взятися за організацію такого форуму. Тож унікальні експонати з усієї країни музей імені Дмитра Яворницького збирав у своїх залах вже тричі. Якщо у першому  фестивалі взяли участь представники 85 музеїв України, то у другому (2008 р.) і третьому, який відбувся торік, — вже 105 провідних музеїв, громадських об’єднань, виставкових фірм, фахових видань зі всієї країни. 

Статистика серцево-судинних захворювань в Україні, як і в деяких інших країнах Східної Європи, вражає тим, що від інсультів люди помирають у три-чотири рази частіше, ніж від інфарктів. Смертність від цієї хвороби у нас також вища, ніж на Заході. «Ніколи не пізно зробити крутий розворот у протилежному від хвороби напрямку, навіть якщо останніми роками ви неухильно до неї наближалися», — таким був лейтмотив розмови з фахівцем, за спиною якого величезний досвід практикуючого лікаря, дві наукові дисертації з медичної тематики, рекордна кількість запатентованих винаходів у галузі медицини, — Михайлом БИЧКОМ.  

Шкода, що немає про війну серіалів українського виробництва. Щоб, знаєте, знято було по-сучасному, з сьогоднішнім баченням усього того страхіття. Щоб сюжет — не відірвешся. Немає…  

Харківський поет Анатолій Перерва — один із тих, хто не потребує особливого представлення. Визнаний майстер українського слова, лауреат літературних премій, він завжди відкритий для спілкування з читачами, рідний і близький за творчим духом у письменницьких колах Слобожанського краю. Пише щиро, влучно, надаючи своїм образам людяності, невимушеності й любові. Кожна нова збірка поета — це зворушлива сповідь, яка змушує заглибитися як у сиву давнину, так і порозмірковувати над життям сучасним. Наш власний кореспондент побувала у творчій майстерні Анатолія Перерви.  

Обабіч прадавнього тракту Луцьк — Пінськ —Вільно, що стрімко розсікає поліські бори, в безлюдній місцевості за селом Карасин у Маневицькому районі зіщулилося велике старе кладовище. А навпроти нього, через дорогу, на краю величезного поля  сиротіє стара липа. Чорний камінь біля неї засвідчує, що на цьому місці колись стояла церква, а трохи далі було село Грива…