Спеціалісти підрахували: під час проведення тих чи тих єврочемпіонатів за медичною допомогою зверталося майже два відсотки уболівальників. Причини різні: хтось хотів перевірити тиск, а комусь від надмірних емоцій стало зле, бували, зрозуміло, складніші  ситуації.

— Тому, — сказав на засіданні круглого столу «Медичні послуги в Україні під час футбольного Євро-2012» головний лікар Олександрівської клінічної лікарні, що в Києві, Роман Василишин, — ми повинні бути готовими надати всі види допомоги. 

Село Сварицевичі, перша згадка про яке датується 1450 роком, за нинішнім адміністративно-територіальним поділом належить до Дубровицького району Рівненщини. Класичну поліську глибинку навпіл ділять між собою Україна та Білорусь, територія якої починається вже неподалік Сварицевичів. Можливо, саме оця віддаленість від цивілізації й певна «законсервованість» сприяли збереженню в селі й донині обряду «Водіння Куста», що є, так би мовити, головною інтригою Зелених свят.  

Це не я: поділила у Всесвіті планету Земля на країни, вибрала собі місце, де народитися, батьків, національність та ім’я. 

Це мені: судилося мати Батьківщину саме там, де переважно все моє генеалогічне коріння, що лише в рідному селі на Київщині, за архівними знахідками, сягає углиб на вісім поколінь, у ХVІІІ століття.

Регіональні центри оцінювання запровадили ноу-хау в попередженні учасників ЗНО щодо заборони використання мобільних телефонів та інших електронних пристроїв під час тестування. Так, після початку тестування з іноземних мов абітурієнтам розіслали SMS-повідомлення такого змісту: «Моніторимо Інтернет, мобілки — анулюємо роботи», «Не втрать усе! РЦОЯО». У понеділок, на тестуванні з української мови та літератури, абітурієнти отримали інше SMS: «Ні — мобілці на ЗНО».   

Свята народного календаря і вірування, обрядова поезія літнього циклу є одним із найдавніших компонентів народної традиційної землеробської культури. Вони тісно пов’язані з трудовою діяльністю людини, мають яскраво виражений аграрний характер, що відповідало давнім заняттям наших далеких предків — землеробів і скотарів. Людина жила в органічній єдності з природою, вірила в добрих Богів — захисників від усього злого й недоброго. За народними уявленнями, саме в цей час весна з літом зустрічається. Весну проводжають, а літо зустрічають — основний стержень народної обрядовості Зелених свят.  

На особистому веб-сайті чотириразової олімпійської чемпіонки Яни Клочкової написана улюблена цитата з роману Булгакова «Майстер і Маргарита»: «Ніколи і нічого не просіть! Ніколи і нічого, особливо в тих, хто сильніший за вас. Самі запропонують і самі все дадуть!» Напевне, для молодої жінки це не просто красиві слова, адже за плечима «золотої рибки» 50 рекордів України та кілька світових рекордів у різних видах плавання. Додайте п’ять олімпійських медалей, чотири з яких — «золото»! Нині такі спортивні риси, як чесність, мужність та наполегливість, дуже допомагають Яні в її житті після великого спорту — активному, цікавому і не менш яскравому.  

Офіційно курортний сезон у Криму розпочався 1 червня. Але він давно в розпалі. Приміром, в Євпаторії стартував ще 29 квітня. З початку року на півострові вже оздоровилось півмільйона відпочивальників — на 50 тисяч більше, ніж за відповідний минулорічний період. Потік охочих побувати біля самого синього моря щодня наростає. Всі хочуть набратися сил і позитивних емоцій, глибше пізнати історію. І всі мріють, аби їх приймали, як 225 років тому царицю Катерину II, яку вважають першою туристкою Криму.  

У червні виповнюється піввіку трагедії в Новочеркаську — кривавому розстрілу робітничої маніфестації в колишньому адміністративному центрі області Війська Донського. Саме з цих досі маловідомих широкому загалу подій розпочинаються події нового 24-серійного телефільму, що рекламувався в анонсах як «кримінальна сага». Обумовлено це тим, що головна сюжетна лінія серіалу — показ злочинної діяльності сумнозвісної банди братів Толстопятових, які впродовж п’яти років тримали у страху Ростов-на-Дону.  

Режисери  в усі часи крутили «Шельменком», як циган сонцем. Заслужений діяч мистецтв України Віталій Денисенко, не мудруючи лукаво, повикидав із невмирущої  п’єси Григорія Квітки-Основ’яненка геть усю політику та сатиру садо-мазохістського розливу і створив на сцені Чернівецького академічного музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської дивовижно гарну музичну виставу — феєричну, легку і світлу, сповнену доброго гумору і радості.

Хоч дехто з глядачів на тому театральному святі таки нервово совав під кріслом ногами: де, мовляв, наша національна гордість, де сценічні протести, коли усілякі там москалі-Скворцови руками наших же Шельменків-пройдисвітів обдурюють наївненьких Прісеньок, а тим Шпакам-запроданцям, що проїли-проспали свою козацьку славу, один клопіт — аби вечеря не пропала, то з чого тут сміємося — із себе ж!.. 

«Украдене щастя» — візитна картка колективу — на кону вже понад півстоліття! Перша прем’єра (з легендарними Наталією Ужвій, Амвросієм Бучмою, Віктором Добровольським і Гнатом Юрою-режисером) відбулася ще 1940-го. 1956-го постановку було оновлено, а 1979-го Сергій Данченко створив нову версію (з Богданом Ступкою в ролі Миколи Задорожного). Цей твір — наріжний камінь творчості письменника і творчої біографії театру. Винятково суголосна йому повість (котра, по суті, врівень із романом) «Перехресні стежки». 1956-го її на франківській сцені поставив Михайло Гіляровський. Однак, як пояснює нині режисер театру Дмитро Чирипюк, то була спроба «осягнути неосяжне» — донести до глядача мало не весь роман.