Голос співачки Таміли Гваджаіа, добре відомої в Дніпропетровську, ніби поєднує властивості двох співочих народів — грузинський темперамент та українську чуттєвість, ніби ллється над степами Придніпров’я і горами Кавказу. Талановита дівчина разом із родиною приїхала з Грузії до Дніпропетровська в 1997 році, закінчила тут школу й училище культури. Сьогодні Таміла Гваджаіа — солістка Дніпропетровського обласного центру грузинської культури  «Сакартвело» і керівник однойменного самодіяльного грузинського театру пісні і танцю, переможниця численних всеукраїнських і міжнародних фестивалів-конкурсів.  

У Херсоні закінчився XIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». І знову обласне південне місто на тиждень перетворилося на театральну столицю України з міжнародним статусом і високою організацією. А в самому Херсоні з 1999 року цей фест — головна культурна подія року, на яку чекає все місто. Цьогоріч 19 театрів на 4 театральних майданчиках поставили 22 вистави, що проходили із суцільними аншлагами. 
У своїх спектаклях театри-учасники показали жанрове різноманіття й активний режисерський пошук. 

Національна опера України поновила традицію, що прийнята у світі, вшановувати своїх прим та прем’єрів. Яскравою подією в культурному житті столиці став бенефіс народної артистки України Олени Філіп’євої.  

Однією з найбільш показових рис характеру народного артиста України Богдана Бенюка є… непосидючість. Що, дещо несподівано? Але насправді так воно і є. Адже для того, щоб встигати так багато, як він, треба бути справді людиною невгамовною і небайдужою. Вистави, репетиції, зйомки в кіно, озвучування фільмів, а ще ж родина, студенти, політична діяльність… «Життя навколо дуже швидке, динамічне, — зауважує Бенюк. — І я не маю права засиджуватися, бо ніхто не знає, скільки йому відпущено на цьому світі».  

У відповідних публікаціях воно практично завжди стає об’єктом засудження. Психологи, критики, журналісти, які пишуть про практику ТБ, вважають, доводять, що демонстрація вбивств, крові, знущань — будь-яких форм жорстокості негативно впливає на аудиторію. Розбіжності позицій — лише в оцінках масштабності, потужності такого впливу. При цьому діапазон точок зору тут достатньо широкий як у цілому, так і стосовно різних вікових груп глядачів.  

Спеціалісти підрахували: під час проведення тих чи тих єврочемпіонатів за медичною допомогою зверталося майже два відсотки уболівальників. Причини різні: хтось хотів перевірити тиск, а комусь від надмірних емоцій стало зле, бували, зрозуміло, складніші  ситуації.

— Тому, — сказав на засіданні круглого столу «Медичні послуги в Україні під час футбольного Євро-2012» головний лікар Олександрівської клінічної лікарні, що в Києві, Роман Василишин, — ми повинні бути готовими надати всі види допомоги. 

Село Сварицевичі, перша згадка про яке датується 1450 роком, за нинішнім адміністративно-територіальним поділом належить до Дубровицького району Рівненщини. Класичну поліську глибинку навпіл ділять між собою Україна та Білорусь, територія якої починається вже неподалік Сварицевичів. Можливо, саме оця віддаленість від цивілізації й певна «законсервованість» сприяли збереженню в селі й донині обряду «Водіння Куста», що є, так би мовити, головною інтригою Зелених свят.  

Це не я: поділила у Всесвіті планету Земля на країни, вибрала собі місце, де народитися, батьків, національність та ім’я. 

Це мені: судилося мати Батьківщину саме там, де переважно все моє генеалогічне коріння, що лише в рідному селі на Київщині, за архівними знахідками, сягає углиб на вісім поколінь, у ХVІІІ століття.

Регіональні центри оцінювання запровадили ноу-хау в попередженні учасників ЗНО щодо заборони використання мобільних телефонів та інших електронних пристроїв під час тестування. Так, після початку тестування з іноземних мов абітурієнтам розіслали SMS-повідомлення такого змісту: «Моніторимо Інтернет, мобілки — анулюємо роботи», «Не втрать усе! РЦОЯО». У понеділок, на тестуванні з української мови та літератури, абітурієнти отримали інше SMS: «Ні — мобілці на ЗНО».   

Свята народного календаря і вірування, обрядова поезія літнього циклу є одним із найдавніших компонентів народної традиційної землеробської культури. Вони тісно пов’язані з трудовою діяльністю людини, мають яскраво виражений аграрний характер, що відповідало давнім заняттям наших далеких предків — землеробів і скотарів. Людина жила в органічній єдності з природою, вірила в добрих Богів — захисників від усього злого й недоброго. За народними уявленнями, саме в цей час весна з літом зустрічається. Весну проводжають, а літо зустрічають — основний стержень народної обрядовості Зелених свят.