На Запоріжжі підвищення якості життя людей пов’язують, передусім, із  забезпеченням належного рівня надання медичних послуг, зокрема, сільському населенню. Про нагальні завдання  і поточні здобутки в цій галузі краю ми ведемо бесіду з начальником управління охорони здоров’я  облдержадміністрації Андрієм Запорожченком. 

Завдяки вихованцям і викладачам вищого професійно-технічного училища-інтернату, створеного в уже далекому 1969 році для навчання молоді з обмеженими фізичними можливостями, Житомирщина має ще одну цікаву історично-культурну родзинку — багате зібрання раритетної телерадіоапаратури вітчизняного і зарубіжного виробництва. Для навчального закладу це не данина моді на колекціонування старожитностей, а насамперед турбота про сприяння розвитку творчих здібностей учнів, більшість з яких освоюють професію фахівця з ремонту складного побутового начиння та персональних комп’ютерів. 

Мішель іронізує: щоб правильно написати його прізвище, французові потрібно хвилин з десять. Йому було складно  визначитися, за кого вболівати на Євро, адже прожив у Франції майже 50 років, але останні десять тісно пов’язані з Україною. Саме про ці роки французький підприємець зі слов’янською душею написав книжку, яку презентував у Національному музеї Тараса Шевченка — родовому палаці Ніколи Артемовича Терещенка, свого пра?прадіда. Мемуарні роздуми «В пошуках скарбу родини  Терещенків» автор присвятив своєму батькові та онучці Луїзі, яка народилася в США на початку 2012-го.

Ще 1974 року у місті почала працювати одна з найпотужніших на той час шоколадна фабрика «Україна». З часом виробництво трансформувалося, і нині Тростянець асоціюється з шоколадом таких марок, як «Корона», «Мілка», що їх виробляє компанія «Крафт Фудз Україна», і який добре знаний не тільки в Україні, а й у Європі та світі. Саме фахівці компанії та місцеві підприємці допомогли місту облаштувати музейний заклад, що розташувався у старовинній садибі Леопольда Кеніга на території історичної пам’ятки «Круглий двір». Як зазначив ініціатор його створення міський голова Юрій Бова, районний центр заслужив на такий заклад, оскільки вже здобув славу столиці солодкої продукції.   

Липень здавна називають маківкою літа. Це щедра пора медозбору, розмаїття садовини і городини, розпал cінокосів, початок жнив у південному регіоні. Лани вкриваються білими килимами гречки, блакитними — льону, золотавими — рапсу і соняшнику. Шкода лише, що ця щедрість і краса природи іноді залежить від примх погоди. Свідчення цього — червневі зливи з градобоями, що завдали природі великої шкоди. Тому кожну погожу днину хлібороби мусять невтомно трудитися від зорі до зорі. «Липень косить і жне, відпочити не дає», — повчає народна мудрість.  

Геть усю «Країну Мрій» на Співочому полі, і цьогорічну також, з голодним шлунком обійти нелегко. Тож хоча б ложку тривкого куліша з духмяного казана там перехопити з руки привітного кухаря — мовляв, я добре поснідав удома, а це просто з цікавості скуштую, бо надто лоскоче ніс його запах, — намагався не лише цей парубок. 
Кухар, щоправда, навіщось манив усіх ще й залізною підковою: що, і її трохи проварив, і від неї теж треба було відкусити шматочок, аби справді в житті щастило? Спитати його про це якось не наважилися.

Нині червень в Україні  — місяць, багатий на видовища. Але, виявляється, не футболом єдиним живуть кияни. Аншлаги спостерігаються не лише на стадіонах, а й у театрах. Сакраментальне «чи немає зайвого квитка?»  знову можна було почути під стінами Київського національного театру оперети в дні прем’єри головної інтриги сезону — вистави «Циганський барон». 

Штормило. За 20 хвилин до початку подорожі небо сипонуло рясною зливою зі шквальним вітром. Миттєво змоклі чернігівці, яких через мегафон підбадьорював капітан пароплава, на ходу складаючи парасолі, поспішали піднятися на палубу… Молодіжного театру. Завдяки тому, що театральні квитки виявилися водночас білетами на морську мандрівку, вологим одягом можна було не перейматися, адже пливти зібралися на спекотний південь. 

Є дві сфери життя, в яких всі вважають себе знавцями: сільське господарство і освіта. Тож не випадково, що навіть футбольні баталії Євро-2012 не затінили дискусії про зовнішнє незалежне оцінювання. Виважені й конструктивні. Емоційні, що навіть зашкалювали. Не вщухають вони і напередодні початку прийому документів до ВНЗ, який розпочинається 2 липня. Про що ж йдеться? 

За даними Всесвітньої федерації з вивчення сну, безсоння як медична проблема завдає економіці збитків на понад 100 млрд доларів. Американські соціологи говорять, що 40% людей, які страждають від розладів сну, зазнають різкого зниження продуктивності; 30% працюючих вважають, що втратили довіру керівництва та колег; 20% — скаржаться на зменшення соціальних контактів; 15% людей страждають ще й через втрату друзів. В Україні такої статистики немає. Втім, вітчизняні фахівці зазначають, що аналогічні проблеми стосуються й українців.