Документи подаватимуть майже 220 тисяч молодих людей, — повідомив на селекторній нараді міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник. Він також зазначив, що  на період проведення вступних випробувань та зарахування абітурієнтів утворено оперативний штаб, передбачено оперативне реагування на звернення громадян.  
Інформування громадськості про подання заяв на вступ до вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації здійснюватиметься за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в інформаційній системі «Конкурс», тому приймальні комісії зобов’язані подавати у встановленому порядку отримані від вступників відомості в режимі он-лайн.

Конкурс, який президент Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів Глен Квок на зустрічі з міністром культури Михайлом Кулиняком назвав «одним з найбільш конкурентоспроможних серед світових музичних конкурсів», розпочався того самого дня, що і Євро-2012. А завершився 23 червня  врученням грошових сум шістьом переможцям у середній групі — Олександрові Кутузову і Костянтинові Ємельянову з Росії, українці Катерині Хом’яковій, росіянам Віктору Маслову та Марії Кустас і китаянці Чум Мань Шань; у старшій — росіянам Олександрові Сінчуку й Миколі Медведєву, Кетеван Чхартішвілі з Грузії, а також Тетяні Шафран, Павлові Качнову і Данилові Саєнку з України.

На Запоріжжі підвищення якості життя людей пов’язують, передусім, із  забезпеченням належного рівня надання медичних послуг, зокрема, сільському населенню. Про нагальні завдання  і поточні здобутки в цій галузі краю ми ведемо бесіду з начальником управління охорони здоров’я  облдержадміністрації Андрієм Запорожченком. 

Завдяки вихованцям і викладачам вищого професійно-технічного училища-інтернату, створеного в уже далекому 1969 році для навчання молоді з обмеженими фізичними можливостями, Житомирщина має ще одну цікаву історично-культурну родзинку — багате зібрання раритетної телерадіоапаратури вітчизняного і зарубіжного виробництва. Для навчального закладу це не данина моді на колекціонування старожитностей, а насамперед турбота про сприяння розвитку творчих здібностей учнів, більшість з яких освоюють професію фахівця з ремонту складного побутового начиння та персональних комп’ютерів. 

Мішель іронізує: щоб правильно написати його прізвище, французові потрібно хвилин з десять. Йому було складно  визначитися, за кого вболівати на Євро, адже прожив у Франції майже 50 років, але останні десять тісно пов’язані з Україною. Саме про ці роки французький підприємець зі слов’янською душею написав книжку, яку презентував у Національному музеї Тараса Шевченка — родовому палаці Ніколи Артемовича Терещенка, свого пра?прадіда. Мемуарні роздуми «В пошуках скарбу родини  Терещенків» автор присвятив своєму батькові та онучці Луїзі, яка народилася в США на початку 2012-го.

Ще 1974 року у місті почала працювати одна з найпотужніших на той час шоколадна фабрика «Україна». З часом виробництво трансформувалося, і нині Тростянець асоціюється з шоколадом таких марок, як «Корона», «Мілка», що їх виробляє компанія «Крафт Фудз Україна», і який добре знаний не тільки в Україні, а й у Європі та світі. Саме фахівці компанії та місцеві підприємці допомогли місту облаштувати музейний заклад, що розташувався у старовинній садибі Леопольда Кеніга на території історичної пам’ятки «Круглий двір». Як зазначив ініціатор його створення міський голова Юрій Бова, районний центр заслужив на такий заклад, оскільки вже здобув славу столиці солодкої продукції.   

Липень здавна називають маківкою літа. Це щедра пора медозбору, розмаїття садовини і городини, розпал cінокосів, початок жнив у південному регіоні. Лани вкриваються білими килимами гречки, блакитними — льону, золотавими — рапсу і соняшнику. Шкода лише, що ця щедрість і краса природи іноді залежить від примх погоди. Свідчення цього — червневі зливи з градобоями, що завдали природі великої шкоди. Тому кожну погожу днину хлібороби мусять невтомно трудитися від зорі до зорі. «Липень косить і жне, відпочити не дає», — повчає народна мудрість.  

Геть усю «Країну Мрій» на Співочому полі, і цьогорічну також, з голодним шлунком обійти нелегко. Тож хоча б ложку тривкого куліша з духмяного казана там перехопити з руки привітного кухаря — мовляв, я добре поснідав удома, а це просто з цікавості скуштую, бо надто лоскоче ніс його запах, — намагався не лише цей парубок. 
Кухар, щоправда, навіщось манив усіх ще й залізною підковою: що, і її трохи проварив, і від неї теж треба було відкусити шматочок, аби справді в житті щастило? Спитати його про це якось не наважилися.

Нині червень в Україні  — місяць, багатий на видовища. Але, виявляється, не футболом єдиним живуть кияни. Аншлаги спостерігаються не лише на стадіонах, а й у театрах. Сакраментальне «чи немає зайвого квитка?»  знову можна було почути під стінами Київського національного театру оперети в дні прем’єри головної інтриги сезону — вистави «Циганський барон». 

Штормило. За 20 хвилин до початку подорожі небо сипонуло рясною зливою зі шквальним вітром. Миттєво змоклі чернігівці, яких через мегафон підбадьорював капітан пароплава, на ходу складаючи парасолі, поспішали піднятися на палубу… Молодіжного театру. Завдяки тому, що театральні квитки виявилися водночас білетами на морську мандрівку, вологим одягом можна було не перейматися, адже пливти зібралися на спекотний південь.