Одному із «семи чудес Полтавщини» — Полтавському краєзнавчому музею — 120 років. Біля його витоків стояли вчені й митці світового масштабу — Василь Докучаєв, Володимир Вернадський, Вадим Щербаківський, Василь Кричевський, Іван Зарецький. Тут побували президенти і прем’єр-міністри, дипломати і космонавти. Тільки за останні 20 років заклад відвідали 6 мільйонів громадян України та зарубіжжя. За цей час музейну скарбницю поповнено на 25 тисяч експонатів. А загалом колекційна збірка налічує їх близько 300 тисяч!  

Його мета — зібрати кошти на лікування двом тяжкохворим дітям Владові Стефанишину й Олександрові Семеніхіну. Тож до 17 квітня на Соборній площі лаври триватимуть майстер-класи флористів з декорування великодніх кошиків, уроки писанкарства від майстринь прикладного мистецтва Ольги Сахно та Наталії Лимаренко, вітражного розпису й етнічного танцю від гурту «Буття». Відвідувачі можуть не лише споглядати і купувати готові вироби, а й самі творити прекрасне — наприклад, власноруч оздоблювати кошик.  

Знавці авторитетно стверджують, що у світі не знайти більше таких місць, як на Буковині поблизу села Брусниця, що у Кіцманському районі. Природа облаштувала тут унікальне підземне родовище лікувальних вод одразу трьох видів найпопулярніших світових курортів: сірководнева мінеральна вода високої концентрації типу «Мацеста», гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва типу «Єсентуки-4» і аналог «Миргородської» —  хлоридно-натрієва.  

Різнобічно обдарований англієць Роуленд Хілл (1795–1879 рр.) став відомим й уславленим на батьківщині та в Європі як шкільний педагог-новатор ще за життя. Але всесвітня пам’ять про нього збереглася завдяки запровадженню в 1840 році такого собі мініатюрного папірця — поштової марки. Перша з них з портретом молодої королеви Вікторії отримала назву за кольором друку та номіналом 1/12 шилінга — «Чорний пенні».

Суспільство, для більшості якого перегородили шлях до мистецтва, а натомість нав’язали псевдокультуру, бездуховність і боротьбу за виживання, дізнається про життя культосвітніх закладів лише після того, як там трапиться щось негативно-резонансне. Столичний  Національний художній музей — не виняток. Два останні десятиріччя його приміщення в центрі Києва аж кричить про зовнішню неблагополучність.  Занедбане, облуплене. Від нього віє не натхненням (а саме цього чекаєш від такого музею), а пусткою. І навіть у ювілейні дні, які нещодавно відзначав музей, до нього нікому не було діла — мало хто згадував про зберігача національних цінностей. Їм ціни немає, а сучасникам байдуже. Щоправда, не всім. Але це вже сторінка історії, якої в музеї бути не повинно. Вона з’явилася з негативним сенсаційним присмаком, що й змусило заговорити не про  духовний, а, можливо, кримінальний бік справи.  

Невгамовний Олег Скрипка, який різними засобами сприяє популяризації у світі української культури та народних традицій, цього року до Великодня ініціював і реалізує масштабний писанковий проект. 
Писанкарство в українців завжди було популярною народною забавою, наповненою глибоким змістом. Тож масова участь у фестивалі рукотворного дива, який ініціював оргкомітет «Параду вишиванок», цілком очікувана. Ще у лютому гігантські заготовки яєць, розміром 3 на 4 метри, виготовили у Києві на заводі ім. Антонова зі скловолокна, яке витримує будь-які погодні умови  

Це перший візит колективу до нас. Тим часом співпрацюють театри уже понад 5 років. Зокрема, кияни щорічно брали участь у Міжнародному фестивалі «Життя прекрасне», що проходив на сцені Бухарестського театру оперети. В Києві румунські та українські артисти порадували публіку феєричним гала-концертом, який тривав майже три години.
Хоч у ньому взяли участь усього четверо гостей-співаків — Альфредо Паску, Стефан Попов, Тіна Мунтяну, Б’янка Іонеску і балетна пара Діана Ференц та Релу Добрін, вони змогли переконати глядацьку залу, що румунська оперета справедливо посідає високі  світові рейтинги. 

За кілька місяців сучасною українською мовою має побачити світ Бучацьке Євангеліє. Його наклад становитиме щонайменше 5 тисяч примірників. Над перекладом унікального видання з давньої галицько-волинської говірки працюють не лише науковці-філологи, а й священики.
Зініціював видання Бучацького Євангелія Ярослав Фліссак, голова Тернопільського земляцтва у Києві. 

Цього року фестиваль зібрав на сцені концертного залу Запорізької обласної філармонії близько п’ятисот учасників із дванадцяти регіонів країни, а також  Росії та Білорусі. Перш ніж потрапити на такий авторитетний музичний форум, юні музики пройшли відбірний тур на… Ютубі.  

Серед розмаїття книжок, що з’явилися останнім часом у видавництві «Фенікс», по-справжньому подивувала збірка віршів «Катрени оголошених картин (навіяне живописом Івана Марчука)» Олега Гончаренка — автора, не відомого широкому загалу. Поет задивився в утаємничений світ геніального художника і талановито проілюстрував його роботи, гортаючи сторінку за сторінкою каталог Майстра, що містить 500 уже хрестоматійних шедеврів.