Напередодні почула пересторогу: погано, коли ці свята збігаються. Справді, із Благовіщенням пов’язано багато народних прикмет, але збіг двох великих свят не несе загрози. Коли Благовіщення збіглося з Великоднем, а було це у 1991 році, знайшлося чимало пророків кінця світу, та, як бачимо, життя продовжується.   

Парадоксально, але навіть за радянських часів за творами опального Михайла Булгакова знімали напрочуд талановиті фільми — від комедії Леоніда Гайдая «Іван Васильович змінює професію» до щемливо-ностальгійного для щонайменше кількох поколінь наших співвітчизників «Дні Турбіних», що вже стали кінокласикою. Залишається дивуватись майстерності й відповідальності сценаристів і режисерів, яким навіть за жорсткої цензури вдавалося переносити на екран багатство і неповторний дух булгаковських творів.  

У біографії артиста Театру драми і комедії, заслуженого діяча мистецтв України  Станіслава Пазенка поєдналися факти, які, за логікою, непоєднувані. Навчання в Запорізькому технічному технікумі і Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, досвід роботи актора театру й кіно, а також директора, чиновника, дипломата… Сьогодні, відзначивши сімдесятирічний ювілей, актор говорить: кожну сторінку в своїй біографії він писав сумлінно і чесно.    

Нинішнього театрального сезону на тернопільській сцені прем’єрною  стала постановка «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького. Літературознавці жанр цього твору визначають як соціально-побутова повість. У читачів, глядачів уже понад століття склався стереотип її сприймання через гумористичні, комедійні скельця. Чого не терпить заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський, який запропонував Тернопільському академічному драмтеатру ім. Т. Шевченка власну сценічну редакцію цього хрестоматійного твору. «Це для мене не комедія, тим більше, коли не стає батька, коли родина не може порозумітися, а найрідніші люди не дають одне одному нормально жити, — зазначає режисер-постановник. — Це безкінечна людська біда».  

Ще недавно столична влада запевняла колектив Київського академічного драматичного театру на Подолі, що докладе належних зусиль, аби до Дня міста (остання неділя травня) завершити будівництво нового приміщення на Андріївському узвозі. Втім, нині вже йдеться про осінні входини.  

 Згідно із статистикою українських медичних інститутів та установ, від 70 до 90% учнів та випускників середньої школи мають хронічні захворювання. Передусім така без перебільшення катастрофічна ситуація пов’язана з великим навантаженням на дітей, спричиненим вкрай перевантаженою навчальною програмою. Обсяг інформації, що потрібно засвоїти, часто-густо викликає в учнів стреси, а це в свою чергу — різні хвороби. Тож багато шкіл по всій країні розпочали оптимізацію навчального процесу. 

Зазвичай ВІЛ-позитивні підлітки бояться зізнатися у своєму статусі одноліткам через неправильний підхід до розкриття цієї теми на шкільних уроках. Про це розповіли самі ВІЛ-позитивні діти, які відвідують засідання груп для підлітків на базі миколаївського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД».  

А й справді, коли ви востаннє вітали близьких красивими листівками, які так приємно зберігати в сімейних архівах? Адже ні телефонні розмови, ні електронні повідомлення не можуть створити того враження, на яке здатний невеликий аркуш паперу, що його оформили професійні дизайнери. Тож з огляду на торішній успіх виставки-ярмарку листівок, Київська міська дирекція «Укрпошти» спільно з Міжнародним благодійним фондом «Здоров’я українського народу» вдруге організували такий захід у приміщенні Головного поштамту країни.  

Йде час. Змінюються покоління. Але ось уже 30 років актуальним залишається біль Олеся Гончара, занесений до його щоденника: «Де ви, лицарі  нових часів, чому так мало вас?!» Звичайно, йдеться не лише про літераторів. Однак чи не вони, ті, хто мудрим словом береться не лише осмислити, а й поліпшити життя, найактивніше відгукнулись на заклик — роздум прапороносця українського духу. Саме вони піднімають на щит біль митця-громадянина за долю Батьківщини. А найкраще вшанування  пам’яті — продовження його справи.  Вдається небагатьом.  

Зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти стало звичним явищем нашого життя. Однак у зв’язку з Євро-2012 цього року висловлювались побоювання, що виникнуть труднощі в його підготовці та проведенні.  
— Для Українського центру оцінювання якості освіти, — сказала на зустрічі з журналістами його директор Ірина Зайцева, — це не проблема. Все йде за планом. Завершено реєстрацію охочих випробувати свої сили. Всього для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні якості освіти зареєструвалося майже 329 тисяч осіб, що значно більше, ніж торік. Все необхідне для екзаменування підготовлено