Якщо віз готувати треба взимку, то весілля — у піст. На цю давню господарську пораду зважили й організатори дводенного весільного фестивалю в Тернополі. Захід зібрав працівників відповідних агенцій, салонів краси, фотографів, відеооператорів, флористів, дизайнерів, стилістів, музик, розпорядників бенкетів. Одне  слово, послуги з організації весільного свята приїхали запропонувати майбутнім молодятам та їхнім батькам представники весільної індустрії міста над Серетом та Західної України.  

Опублікована нещодавно в «УК» кореспонденція про ситуацію навколо лікування хворих на гостру ниркову недостатність методом гемодіалізу в Черкасах та публікації в інших ЗМІ викликали неабиякий резонанс в Україні. Тим часом тяжкохворі люди продовжують стояти на своєму: вони навідріз відмовляються  переходити на лікування до гемодіалізного відділення обласної лікарні, куди їх штовхають медичні чиновники області. Мотивують це тим, що вже пізнали всі «переваги» обслуговування в державній лікарні, кажуть, що якість послуг там не витримує жодної критики. До того ж, в обласній лікарні їм доводилося самим купувати частину медикаментів та витратних матеріалів, а в німецькому центрі все повністю безплатне.  

Невеличке напівпідвальне приміщення не може вмістити усіх охочих. Тому промови та здравиці — на вулиці, під акомпанемент старенького репродуктора, з якого лунають то воєнні зведення Інформбюро, то повідомлення ТАРС про досягнення радянської космонавтики. Жодної політики тут немає — тільки спогади, захоплення, допитливість.  

Повз музей ім. Устима Кармалюка, що в райцентрі Літин на Вінниччині, проходить дорога державного значення, поряд парк. Буває, стане легковик і його пасажири просять: «Розкажіть нам про цього рекетира». Працівники музею зауважують, що рекетира в них немає, та у відповідь чують: «А що — він не був розбійником, не грабував?» Буває й інше. «У нас є Олекса Довбуш. Ми його називаємо нашим Робіном Гудом. А свого Кармалюка як ви називаєте? Теж так? То розкажіть про нього».

Музей розміщений у кімнатах стражників колишньої фортеці-в’язниці. А через двір від оглядових залів розташована ще одна, а можливо, основна пам’ятка історії — двоповерхове приміщення в’язниці, з якої 4 рази тікав Кармалюк. Втім, ця територія не доступна для огляду. Будівля колишньої в’язниці перебуває у вкрай занедбаному стані, давно не використовується, але музеєві її не передають. А є що в ній побачити: стіни завтовшки 1,6 м, підлога «паркетна» (цеглу покладено ребром), також частково збереглися дерев’яні перила і грати на вікнах. Мимоволі переймаєшся питанням: як звідси можна було втекти? Та це другорядне: складніше зрозуміти мотиви усіх діянь народного месника. Й донині цікавість до цієї історичної постаті неабияка. Зокрема на районний конкурс «Лицар українського духу», оголошений до 225-річчя з дня народження Кармалюка, надійшло 57 робіт. Завдяки чому цей герой живе в народі? Про це розмовляю з директором музею Вірою ТКАЧ. 

Останніми днями в засобах масової інформації з’явилися тривожні повідомлення: в Україні лютує страшний «фінський» грип, який дає важкі ускладнення. Люди в паніці: чому про епідемію не повідомляють офіційно, а лікарі замість діагнозу «грип» ставлять ГРВІ? «УК» вирішив розібратися в ситуації.  
— У дитини вже кілька днів температура 39. Лікар сказала, що це радше грип, але, тим паче, записала в картці «ГРВІ». У дитячому садку  багато дітей теж хворіють, і в усіх такий самий діагноз. Чому хворим не роблять лабораторні дослідження, щоб підтвердити наявність вірусу грипу? Таке враження, що нам не хочуть говорити про епідемію і приховують цифри, — розповіла мені мама дитини Ганна.

Такої прохолодної Гуморини, як цьогоріч, одесити, либонь, і не пригадують. Погода, схоже, і собі вирішила потішити публіку своїми веселими витівками. Тож у дворику літературного музею, де ведучі за сценарієм тягнули інтригу, — кого ж там приховує те біле простирадло? — грайливий вітерець вже по-зрадницькому стягнув клапоть полотна і явив публіці образ Висоцького. Втім, справжній сюрприз був попереду: коли покров стягнули повністю, виявилося, що на пам’ятнику Висоцький перебуває у оточенні дев’яти напівоголених муз. Композиція отримала назву «Золоте серце» — саме його співак тримає в руках.

Охорону здоров’я слід розглядати як стратегічну галузь, яка й надалі перебуватиме в центрі державної політики, наголосила на  брифінгу, присвяченому засіданню розширеної колегії Міністерства охорони здоров’я з підбиттям підсумків його роботи в 2011 році, віце-прем’єр-міністр — міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.  

Ще якихось 20 років тому в Донецьку вирували такі пристрасті навколо державної мови, що складалося враження: ось-ось і на центральній площі міста урочисто відкриють пам’ятник тьоті Моті. Так-так, отій самій колоритній героїні п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло», яка спромоглася на вислів: «Лучше бить ізнасілованой, чєм украінізірованой».  

Популярний і дуже затребуваний нині український актор Олексій Горбунов має значно ширше коло інтересів, ніж зйомки в кіно та телесеріалах. Ось і перед одеською публікою він постав одразу в двох маловідомих іпостасях. Одеситам було запропоновано концерт групи «Грусть пилота», чиїм фронтменом є саме Олексій. Поза тим актор представив у Чорноморській Пальмірі радіопрограму «Обратная сторона ветра», яка вже добре знайома киянам. Однак зйомки — головне в житті актора. Хоч це заняття не завжди з приємних, відверто зізнається Олексій.  

Цьогоріч виповнюється 200 років всесвітньо відомому Нікітському ботанічному саду, який має статус наукового центру Національної академії аграрних наук України. Відомо, що на цій заповідній кримській  території  зібрані унікальні колекції рослин,  а сама вона стала  місцем паломництва численних екскурсантів. Тож передусім ми поцікавилися в директора ботсаду академіка Національної академії аграрних наук Валерія ЄЖОВА, чи вдалося витримати екзотам цьогорічні  несприятливі погодні умови.