Переконана: тільки дурні намагатимуться спростувати факт, що рибки, друзі наші вогкі, не мають права жити у помешканні з людьми. Тож у період їхнього астрономічного панування (з 20 лютого по 20 березня) мені закортіло завести вдома декоративний акваріум. Одразу мала сумніви, бо не знаюся не те що на закордонній, а й навіть на нашій річковій фауні та флорі. Тож передовсім консультуюся з фахівцями. А теорію вже поступово засвоюю на київському пташиному ринку.  

Перший день роботи побив усі рекорди: оглянути, а головне — скуштувати експонати прийшло понад тисяча львів’ян. Львів віддавна вважають шоколадною столицею Галичини. Тут ще з австрійських часів майже два століття пригощає вишукана кондитерська, сотні тонн шоколадних цукерок виготовляє фірма «Світоч», численні сучасні кондитерські та популярна «Майстерня шоколаду» приймають армію туристів. Однак поява солодкого музею викликала справжній ажіотаж, особливо серед дитячого населення стародавнього міста. Приходили цілими класами вихованці шкіл, розташованих неподалік центру.

Про це журналістам сказав на прес-конференції під час проведення  ХХІ Міжнародного туристичного ярмарку «Крим. Курорти. Туризм-2012» голова  комісії Верховної Ради автономії Рустам Теміргалієв. Серед озвучених посадовцем варіантів — створення кластерів із транспортними компаніями, які включатимуть туроператорів і великі оздоровниці, певні субсидійні програми тощо. Його б слова та Богові у вуха, подумалося тоді, — така  підтримка не завадить у розмові з Укрзалізницею. Нині ясно тільки те, що вона буде не з легких — запрошення  обговорити це питання в рамках форуму транспортники проігнорували.

У Мелітополі Запорізької області одне немовля померло від кашлюку, ще один малюк з діагностованою хворобою перебуває нині на лікуванні в інфекційному стаціонарі міської лікарні №2.  

Отже, з минулої неділі українці знову почали жити за літнім часом, перевівши стрілки годинників на одну годину вперед. Досі немає остаточного рішення — чи будемо ми й далі це робити. Урядовці обіцяють, що держава таки відмовиться від переходів на літній та зимовий час. Кабінет Міністрів  пропонує скасувати переведення стрілок годинника і встановити в Україні з 1 листопада 2012 року дію другого часового поясу. Відповідний законопроект зареєстрували у Верховній Раді ще 27 лютого. «У зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року запропоновано перевести годинникову стрілку навесні на літній час, а восени скасувати дію літнього часу і вже не переводити годинники», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.  

Минулої суботи по всій Україні випускники шкіл писали перші пробні тести. Майбутні абітурієнти мали можливість перевірити свої знання з української мови і літератури, біології, фізики, всесвітньої історії або іноземних мов (англійська, французька, німецька, іспанська). І хоч випробування було лише репетицією справжнього зовнішнього незалежного оцінювання, втім, проходило за найсуворішими правилами.  

Її будівництво тривало… 23 роки. Богдан Ступка, художній керівник театру, зазначив, що це подія не тільки в масштабі столиці, а й усієї країни, а також щиро зізнався, що неабияк переймався долею «дитяти» (так лагідно він охрестив Камерну сцену), обіймаючи посаду міністра. Так, його зусилля як впливового чиновника, на жаль, у ті роки не увінчалися успіхом.
Ситуація змінилася 2010 року, коли керманич театру звернувся по допомогу до нинішнього Прем’єр-міністра. Тож у вступному слові Богдан Сильвестрович висловив подяку передусім Миколі Яновичу, попросивши вибачити за те, що двері Камерної сцени не було прочинено в листопаді 2011-го, позаяк  для затримки були вагомі підстави. 

Ще задовго до «Лавини», прем’єрної вистави Чернівецького академічного музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської за п’єсою Тунджера Джудженоглу, в усіх анонсах і прес-конференціях щодо інсценізації цієї філософської притчі здивувала «програмна» фраза постановників: «Ми прагнули показати породження страху в людській свідомості».
Хай би що там замислював турецький драматург у своїй знаменитій і, кажуть, нині дуже популярній на світових підмостках п’єсі, але режисер вистави — художній керівник Чернівецького театру заслужена артистка України Людмила Скрипка вирішила з її допомогою видобути з національної свідомості, як зі старої родинної шафи (і їй це цілком вдалося), головний «скелет» — страх перед державною владою, закрутивши довкола цього задавненого комплексу все сценічне дійство. 

Тальнівський край на Черкащині — своєрідний і досить дивний. Тільки-но минеш арку перед районним центром, потім місток, побачиш, як виблискує, стрибаючи по камінцях, Гірський Тікич, одразу відчуєш себе в якійсь своєрідній атмосфері, ніби потрапив туди, де переплелися минувшина із сучасністю, вигадка з реальністю. Край приваблює сюди творчих людей, бо вони завжди знаходять тут те, що шукали, — хтось трипільську культуру, хтось старовинний замок, чудотворну ікону, хтось пам’ятку садово-паркової архітектури й чарівливі пейзажі, хтось не менш цікаву екзотику сучасного життя.   

Земна куля нині нагадує комунальну квартиру, де про будь-яку новину одразу дізнаються всі мешканці. Ми існуємо в єдиному інформаційному просторі і, подобається нам це чи ні, користуємося ресурсом новин, який надають нам сучасні технології. З одного боку, це позитивно, бо вже мало кому вдається сховатися за залізною завісою мовчання та приховування фактів. З другого — чи завжди ми усвідомлюємо, що за потоком об’єктивної, на перший погляд, інформації криється прагнення маніпулювати нашими емоціями і вчинками? За допомогою майже непомітних прийомів настрій тисяч людей можна раптово змінити з «плюса» на «мінус» і навпаки. За силою впливу на свідомість людини телебачення в багато разів перевершує інші засоби масової інформації.