Ми звикли вважати Київ туристичним містом. Якщо взяти до уваги українські реалії, так воно і є. Однак думка європейців зазвичай діаметрально протилежна. Чому? На це запитання відповідає член колегії Містобудівної ради Києва, відомий український архітектор Віктор Судоргін.

— Спробуймо просто порівняти два міста: Барселону, яку відвідує майже 6 мільйонів туристів на рік, і Київ — 130 тисяч… На жаль, наша  столиця не може задовольнити потреби великої кількості приїжджих: її транспортна інфраструктура не орієнтована на туризм.

Про прилад під назвою «Флоратест», розроблений вітчизняними фахівцями, який здатний вирішити чимало проблем, пов’язаних з нашим сільським господарством, «Урядовий кур’єр» свого часу писав. Додамо тільки: нещодавно цей прилад тестували в Німеччині — й німці ним дуже зацікавилися. Недарма саме «Флоратест» був на чільному місці стенду Інституту кібернетики у павільйоні «Наука» під час виставки «Барвиста Україна», де представлені найновіші розробки майже 60 установ НАНУ.

Вересень літо красне проводжає, осінь золоту зустрічає. Оскільки серпень був доволі вологим, у гаях і дібровах осінніх фарб поки що небагато. На зеленій палітрі вирізняються своїм яскраво-червоним вбранням лише горобина та калина. Зате квіткове розмаїття кольорів вражає. У ці дні, зокрема, казковий світ осінніх фарб демонструє традиційна виставка квітів на Співочому полі столиці. Це надзвичайно яскраве видовище. 

Кожен день голова Яготинської райдержадміністрації Володимир Семеняка починає з аналізу, що попереднього зроблено для шкіл.

— Йдеться не лише про 1 вересня, — каже Володимир Павлович, — а й про ставлення до освіти взагалі. Оскільки бюджетних коштів не вистачає, залучаємо спонсорів для оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів. Цього року, зокрема, курс взяли на зменшення витрат на утримання одного учня. Для цього оновлюємо котельні, замінюємо вікна і ремонтуємо дахи, бо саме обігрів приміщень забирав найбільше коштів…

 «…Всіх, чия пуповина закопана у Мозоліївці, хто одержав фундамент знань у цій школі, хто хоч один крок зробив на її подвір’ї, всіх, кого турбує доля українського села, доля України, просимо зробити все можливе, словом чи ділом, аби врятувати рідну школу від закриття…» Це цитата з листа вчительки-пенсіонерки Любові Івахно, яка проживає у селі Мозоліївка Глобинського району на Полтавщині. В ньому тривога про долю сільської школи, діяльність якої цьогоріч призупинили, а відтак і про долю полтавського села. Бо в нас поняття «село» і «школа» — тотожні. 

Жити у час реформ непросто, проте всі ми добре розуміємо, що настав час, коли наша країна без них уже не обійдеться. Одна з галузей, котра потребує кардинальних змін, — система охорони здоров’я. Й хоча потреба в її оновленні назріла давно, необхідні новації досі дискутуються. Якими мусять бути перші кроки, що саме слід зробити на загальнодержавному рівні, а що — на рівні поліклініки чи амбулаторії? Про це сьогодні розповідає ректор Луцького біотехнічного інституту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю. Бугая професор Григорій Стеценко.

Свою рису державної незалежності помітив би у «Мистецькому Арсеналі» кожен, зазирнувши до дзеркального прапора. Але він на стіні зависоко — не доросли до неї відвідувачі чи, навпаки, усі в люстрі-стягові не вмістилися б? Зате експонатам проекту «Незалежні» на 10 000 квадратних метрів не тісно — тут оселилися два десятиліття сучасного українського образотворчого мистецтва 120-ти авторів, зібраного з приватних колекцій і звідусіль.

Народжений тринадцять років тому в нашій країні з ініціативи Героя України, ректора Національного університету біоресурсів і природокористування Дмитра Мельничука Всесвітній консорціум установ вищої освіти і досліджень у сільському господарстві (GCHERA) сьогодні став найбільшим науково-освітнім об’єднанням світу. Збираючись на свої конференції, його члени обговорюють найактуальніші питання галузі і навколишнього середовища. Тема останньої на сьогодні — VІІ — «Університети сільського господарства і наук про життя: підприємці для сталого розвитку сільських територій». У Політехнічному інституті Ла-Саль-Бове (Франція) зібралися представники майже 80 вищих навчальних закладів понад 50 країн світу, серед яких був і фундатор GCHERA та його почесний   президент академік Дмитро МЕЛЬНИЧУК. 

29 серпня слов'янський світ відзначить на Рівненщині 450-річчя "Пересопницького Євангелія".

Світова історія свідчить, що розвиток країн рідко відбувається плавно і поступально. Зазвичай буває інакше: роки застою в економіці та соціальних традиціях змінюються стімким зростанням, яке веде до оновлення і справжнього прогресу. 

Україна — молода країна, але багато що тут залишається несучасним і застарілим.