А таки воістину несповідимі шляхи Господні і земні. Чи думалося-гадалося напередодні цьогорічних відпусткових гостин у брата Володимира в уральському Єкатеринбурзі, що саме там, за тисячі кілометрів від Сумщини, випаде зустріти земляка з України, одного з родичів легендарного партизанського командира, двічі Героя Радянського Союзу Сидора Артемовича Ковпака — Ігоря Івановича Ковпака?

«Доля скарбів гетьмана Мазепи», «Пригоди баронеси фон Боде», «Таємниця ікони, або Зустріч земляків», «Скіфське золото Михайлівки в імператорському Ермітажі», «Таємне вінчання» — це не глави пригодницького роману, а назви статей науково-краєзнавчої монографії, презентованої в Дніпропетровську любителям історії. 

Якщо хтось скаже вам, що в рідному місті, районі чи області немає цікавих місць, де б можна було відпочити душею, — не вірте! Приміром, багато українців полюбляють відвідувати один з найкращих наших парків — уманську «Софіївку». Але, як на мене, нічим не поступається цій всесвітньо відомій перлині паркового мистецтва білоцерківський дендропарк «Олександрія», закладений графом Браницьким на честь своєї дружини.

Зізнаюся, справжнім одкровенням став для мене нинішній потужний розвиток кінематографа Туреччини, де щороку знімаються десятки нових фільмів і серіалів. Вони збирають мільйонні аудиторії глядачів не лише в Азії, а й в Європі. Чого не можна сказати про Україну, яка ще 20–30 років тому поповнювала державну казну більш ніж на 200 млн радянських карбованців.

«…Місто — щось типу гоголівського Миргорода: є перукарня і годинниковий майстер, отож можна розраховувати, що років через 1000 в Слов’янську буде й телефон». Ось так іронічно написав 11 травня 1887 року в листі до сестри Антон Чехов про свої враження від перебування в місті, де він зупинявся по дорозі до Святогірського монастиря. Та відомі письменники, які свого часу побували в цих краях, згадували про них не тільки в епістолярному жанрі.

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник — один з найбільших музейних комплексів Європи, який входить до списку Всесвітнього культурного спадку ЮНЕСКО, — сьогодні святкує 85-річчя. А найдорожчі подарунки до таких дат — звісно ж, від найрідніших людей…

Навіть сьогодні, серед тих з ким довелося спілкуватися, немає єдиної думки щодо  гривні. Точніше кажучи, стосовно того вчасно чи передчасно її ввели в обіг, міцна вона як грошова одиниця, чи слабка. Звичайно, дискусію на цю тему ведуть не пересічні громадяни, а представники двох державних структур, ті, хто у 1996 році не зі слів, а, так би мовити, на практиці відчув, що таке грошова реформа. Цікаво, що і сьогодні, коли поспілкуватися з банкірами та урядовцями, можна пересвідчитися, що їхні інтереси не завжди збігаються. Адже урядам у всі часи необхідна була грошова маса, а Нацбанк, щоб тримати у „вуздечці” інфляційні процеси, змушений проводити жорстку монетарну політику.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» нещодавно отримало державне замовлення на виконання робіт зі зведення новітнього медичного комплексу на території лікарні «Охматдит». Про те, як  реалізовуватиметься цей проект, які технології та підходи застосовуватимуться при будівництві, ми говоримо з керівником компанії Іриною Коваль.

Спочатку в самому центрі міста відкрили Будинок художника з кількома виставковими залами і місцем для роботи штабу творчої організації. До того спілка мала притулок у підвальній кімнаті. Та попри це, виставки проводила регулярно завдяки підтримці художнього й краєзнавчого музеїв, Будинку працівників культури, інших установ. 

Як стверджують не лише вітчизняні, а й зарубіжні експерти, здобутки українських селекціонерів не поступаються, а в багатьох випадках перевершують закордонні аналоги. Чому ж тоді віддача поля і ферм в Україні нижча, ніж у європейських країнах? Про це розмова оглядача «Урядового кур’єра» з Президентом Національної академії аграрних наук України, першим заступником міністра аграрної політики та продовольства академіком Миколою БЕЗУГЛИМ.