Навіть сьогодні, серед тих з ким довелося спілкуватися, немає єдиної думки щодо  гривні. Точніше кажучи, стосовно того вчасно чи передчасно її ввели в обіг, міцна вона як грошова одиниця, чи слабка. Звичайно, дискусію на цю тему ведуть не пересічні громадяни, а представники двох державних структур, ті, хто у 1996 році не зі слів, а, так би мовити, на практиці відчув, що таке грошова реформа. Цікаво, що і сьогодні, коли поспілкуватися з банкірами та урядовцями, можна пересвідчитися, що їхні інтереси не завжди збігаються. Адже урядам у всі часи необхідна була грошова маса, а Нацбанк, щоб тримати у „вуздечці” інфляційні процеси, змушений проводити жорстку монетарну політику.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» нещодавно отримало державне замовлення на виконання робіт зі зведення новітнього медичного комплексу на території лікарні «Охматдит». Про те, як  реалізовуватиметься цей проект, які технології та підходи застосовуватимуться при будівництві, ми говоримо з керівником компанії Іриною Коваль.

Спочатку в самому центрі міста відкрили Будинок художника з кількома виставковими залами і місцем для роботи штабу творчої організації. До того спілка мала притулок у підвальній кімнаті. Та попри це, виставки проводила регулярно завдяки підтримці художнього й краєзнавчого музеїв, Будинку працівників культури, інших установ. 

Як стверджують не лише вітчизняні, а й зарубіжні експерти, здобутки українських селекціонерів не поступаються, а в багатьох випадках перевершують закордонні аналоги. Чому ж тоді віддача поля і ферм в Україні нижча, ніж у європейських країнах? Про це розмова оглядача «Урядового кур’єра» з Президентом Національної академії аграрних наук України, першим заступником міністра аграрної політики та продовольства академіком Миколою БЕЗУГЛИМ.

Загалом сьогодні за парти сядуть 4 мільйони 200 тисяч школярів. Переважна більшість з них почне новий навчальний рік у відремонтованих класах. Для когось ця подія стане ще урочистішою, бо їхнє шкільне подвір’я прикрасить новобудова. Скажімо, у Старожинецькому районі Буковини — це Кам’янська школа. А от школа в Молодії Глибоцького району йшла до свого 1 вересня довгих 20 років. Як кажуть, не факт, що й цього року було б свято на її вулиці, хоч  державний і місцевий бюджет виділили 29 млн гривень, аби своїх рук не доклала громада. Тут працювали і батьки, й старшокласники, і  вчителі.

З 21 по 30 серпня Фонд братів Кличків провів літній освітній табір «Майстерня успіху» для дітей від 10 до 16 років з шести інтернатів Київщини. Виконавчий директор Фонду Ганна Старостенко розповіла, що програма табору поєднувала активний відпочинок та розвиток ключових життєвих навичок у дітей, позбавлених батьківської опіки, заохочувала їх до здорового способу життя та мислення.

Своєму народженню, а тепер і культурному безсмертю чудовий архітектурний ансамбль завдячує видатному чеському зодчому, засновникові Празької академії наук і мистецтв Йозефу Главці, який упродовж 1864—1882 рр. вів роботи з проектування та будівництва.

«Ідея привернути увагу міжнародної спільноти до цієї унікальної споруди, утвердилася під час вшанування 100-річчя від дня смерті великого Зодчого, яке було зініційоване заснованою ним фундацією Йозефа, Марії і Зденки Главкових у Празі, — розповідає член групи ентузіастів, які взялися пройти шлях до ЮНЕСКО, проректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Тамара Марусик. — Нашими спільниками в цій справі стали авторитетні у світі особистості».

«Тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині» — таким змалювала Леся Українка Нечимне, яке надихнуло її рівно сто років тому створити «Лісову пісню». Минуть нові десятиріччя, сторіччя, а герої драми-феєрії, написаної «на честь волинських лісів», не зійдуть зі сцени: і для наших далеких нащадків лунатиме задушевна мелодія Лукашевої сопілки, їх чаруватиме образ лісової красуні Мавки. Перефразовуючи слова самої Лесі, скажемо: «Забуття не суджено їм».

Ще академік Глушков, якого справедливо вважають засновником кібернетики в Україні, був переконаний: саме кібернетика дасть можливість удосконалити управління не тільки народним господарством, а й державою загалом. Сьогодення свідчить, що ця наука, яку не визнавали, справді здатна поставити на якісно новий рівень практично всі сфери нашого з вами життя. Як це відбувається в українських реаліях, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Інституту кібернетики академік Іван Сергієнко.

Цьогорічне свято «душі», за оцінками комсомольчан і гостей міста, було не менш видовищним і захоплюючим, ніж торік. Своїм талантом людей порадували фольклорні колективи з Боснії і Герцеговини, Португалії, Польщі, Латвії, Росії, Чеської Республіки та низка чудових виконавців з України — наприклад, кримськотатарський на?родний танцювальний ансамбль «Ільхам» із міста Бахчисарай. Усього в фестивалі взяло участь 11 колективів із 7 країн світу, багато з них відвідали Полтавщину вперше.