Торік експерти ВООЗ порівняли якість національних систем охорони здоров'я за п'ятьма параметрами: показники тривалості життя і смертності, доступність медичної допомоги, рівність у цій сфері, забезпеченість лікарняними ліжками та медичним персоналом, частка ВВП, що витрачається на охорону здоров'я. В цьому рейтингу Україна посідає 79-те місце із 191.

Після вистави в Жовтневому палаці подзвонила подруга: "Ну і як воно, "Життя з ідіотом"? "Геніально!" - відповіла я. "А в чому його ідея?" - озвалася вона запитанням із нашого радянського минулого. Тут уже я знітилась: ідей було так багато - і в автора, і в режисера, та й у мене самої... Але виручив анонс із програмки глядача: "В оповіданні Віктора Єрофеєва "Життя з ідіотом" інтелігентна сім'я - чоловік з дружиною - отримує метафізичне покарання: бере до себе в дім ідіота Вову. Той спочатку руйнує все навкруги, потім вступає у статеві стосунки із дружиною, а відтак із її чоловіком, а в кінці вбиває дружину, через що чоловік втрачає розум, потрапляє до божевільні, а звідти - до сім'ї дипломата, де й описує все, що відбулося".

Домовляючись із солістом балету Національної опери України народним артистом України Максимом Мотковим про зустріч, я мимоволі згадувала знайомство з ним у далекому 1974 році, коли напередодні свята 8 Березня прийшла брати інтерв'ю в його матері - легендарної балерини Валентини Калиновської. На той час вона була єдиною в колишньому Союзі балериною зі званням народної артистки СРСР, яка не тільки активно виступала на сцені, а ще й виховувала двох дітей. Під час нашої з нею розмови одинадцятирічний Олексій зосереджено займався якоюсь своєю справою, а молодший Максим ні на мить не міг заспокоїтися.

Про виставку, яка днями відкрилась у "Донецьк Сіті", можна багато говорити, сперечатися, щось заперечувати, а щось сприймати, адже вона кожному з нас відкриває щось своє. Те, що хочеться побачити, відчути і що співзвучне саме тобі. Хоча, йдучи на цю подію, сумнівалася, що в чомусь знайду родзинку, розмаїття фантазії. І помилилася. Творчість сучасних молодих художників зачепила. Простота, новизна, різні культурні традиції вражали й спонукали замислитись над тим, хто ми, з якою місією прийшли у цей світ, чого прагнемо

Як можна використати жмут шовкових стрічок? Дорогою до виставкового залу музею імені Михайла Коцюбинського намагаюся перелічити всі відомі мені варіанти. А їх чомусь образливо мало: заплести в коси, перев'язати подарунковий пакунок, прикрасити ялинку і оздобити яку-небудь хатню річ. Про п'ятий варіант - вишивання стрічками - довідалася вже завдяки анонсу заходу, який зацікавив такою оригінальною технікою рукоділля.

Історія світового розвитку свідчить: усі революції супроводжувалися протистоянням і збройною боротьбою, яка переростала у величезну трагедію для народів. В Україні змагання різних сил тривало майже три роки. Під впливом жовтневих подій піднялися національні сили проти прибічників Тимчасового уряду Росії. Але влада перейшла не до рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, як в Росії, а до Української Центральної Ради (УЦР), яка очолила національно-визвольний рух і проголосила Українську Народну Республіку (УНР).


 

Власне, кисень тут виробляють ще з 1960-х років, бо він необхідний для виробництва основної продукції заводу. Але відповідну ліцензію на випуск саме медичного кисню заводчани отримали в грудні минулого року.

Погожої осінньої днини в Національному музеї літератури відбувалося щось неймовірне. Немов чиясь рука перегорнула сторінки календаря й ми опинилися на початку ХХ сторіччя. За столом - "трійка". У залі - комсомолки й комсомольці у червоних хустках та шкірянках. Конвойний із рушницею охороняє двох підсудних - авторів "наклепницької" книги -Станіслава Цалика та Пилипа Селігея. Вони висунули крамольне гасло - "Вся влада - письменникам!" та ще й написали його трьома мовами: українською, російською й англійською.

Видрукувана у столичному видавництві "Ярославів Вал" і презентована в Києві книжка Анни Ключко-Франко, єдиної доньки нашого видатного співвітчизника, наймолодшої з-поміж його чотирьох дітей, для мене стовідсотковою новиною не стала. Бо від упорядника, редактора й автора коментарів цього видання, професора-філолога Дрогобицького держуніверситету імені Івана Франка пана Михайла Шалати про деякі з цих творів дізналася ще влітку 2006-го - року 150-ліття Каменяра.

Хор був створений далекого 25 вересня 1945 року. Ще коли перебування Закарпаття у складі України не було скріплене міждержавними договорами, почався пошук молодих талановитих виконавців, які б гідно представили пісенне мистецтво краю на головних сценах тодішнього Радянського Союзу.