Тривалий час Вінниця не входила в ТОП туристських маршрутів країни, але мало хто знає, що вже кілька років поспіль місто називають найкомфортнішим для проживання. Усе змінилося після відкриття фонтана «Рошен», який немов магнітом притягнув туристів. Але неймовірне шоу — це не єдина атракція в місті. Чим може здивувати Вінниця, на що варто подивитися, як розважитися, де відпочити, дізнавався кореспондент «УК».

Артема Гаріна чудово знають не тільки в Сумах, а й в Україні, світі. Він належить до феноменів людської пам’яті, адже входить у десяток найпам’ятливіших людей світу. Його досягнення у царині цифр після коми знака Пі вже стали легендарними і посіли належне місце у рекордних реєстрах. Сьогодні Артем ГАРІН — гість «Урядового кур’єра».

Велика Українська, або Чилова коса біля села Українка Коблевської ОТГ на Миколаївщині давно стала улюбленим місцем для диких туристів. Однак брак елементарних зручностей, обладнаних місць для відпочинку, навісів, спортивних та ігрових майданчиків не сприяли збільшенню туристських потоків до унікального місця. Нарешті активні небайдужі люди, закохані у цей край, проблему розв’язали. На косі на узбережжі Тилігульського лиману зведено екотабір тимчасового розміщення Tylicamp, який уже приймає перших гостей.

Дуже важкий, так званий обширний інфаркт ледь не обірвав життя 32-річному чернівчанину Ігореві Грабюку. Відновлював здоров’я після цього він сирими оліями. А нині допомагає це зробити й іншим, бо взявся за виробництво цього «еліксиру для серця».

– Після інфаркту на мене дивилися, як на відпрацьований матеріал, – пригадує чоловік і демонструє знімок коронографії, зроблений 7 років тому. На ньому перекрита тромбом судина. Каже: якби не ота світла ниточка, просвіт у 5% кровотоку, він би сьогодні про усе це не розповідав. 

Уже зовсім небагато часу залишилося до 1 вересня, коли школярі країни мають сісти за парти і розпочати черговий рік навчання. Проте цього року карантинні обмеження готують багато сюрпризів і для системи освіти, і для батьків, і для дітей. «Урядовий кур’єр» аналізує, як триває підготовка до початку шкільних уроків.

На календарі серпень, але батьки потроху вже починають складати списки всього необхідного для підготовки дітей до нового навчального року, сподіваючись, що 1 вересня школи таки відкриють двері. Бо вважають це кращою альтернативою дистанційному навчанню, яке вимушено практикували в минулому навчальному році. А ось школи влітку й не переставали готуватися до прийому учнів: у них роблять ремонти, облаштовують класи та інші приміщення. Та в керівництва шкіл з’явився новий головний біль: організувати освітній процес в умовах адаптивного карантину. «УК» намагався з’ясувати, чи зможуть школи виконати всі рекомендації МОЗ та МОН щодо початку 2020/2021 навчального року.

На борту теплохода «Богдан Хмельницький» (м. Київ) 23 липня 2020 року відбувся круглий стіл «Майбутнє міжнародне Десятиліття Організації Об’єднаних Націй, присвячене науці про океан в інтересах сталого розвитку».

У бібліотеці-філії №11 Полтавської міської централізованої бібліотечної системи підбили підсумки онлайн-марафону «Віртуальні бібліотеки запрошують», що тривав протягом карантину й зробив революцію в системі. Раніше не всі бібліотечні працівники вміли користуватися комп’ютером на достатньому рівні, а за час онлайн-марафону більшість із них, за словами директора Полтавської ЦМБС Таміли Дузенко, пройшли курси навчання для підвищення комп’ютерної грамотності, зокрема міжнародні, грантові, освоїли комунікаційні платформи й перейшли на інформаційне забезпечення читачів через інтернет. Майже всі 17 бібліотек-філій тепер мають ютуб-канали, блоги, повноцінно функціонує сайт ПМЦБС.

За надання медичної допомоги пацієнтам у стаціонарі у квітні — липні 2020 року Національна служба здоров’я вже виплатила медзакладам 10 мільярдів гривень. Ідеться про 1084 заклади, з них 1049 — без проведення хірургічних операцій; 843 — на здійснення хірургічних операцій. Про це під час онлайн-брифінгу поінформувала очільниця НСЗУ Оксана Мовчан.

Відсьогодні й до 31 серпня цього року Україна переходить на нову систему адаптивного карантину, згідно з якою залежно від епідемічної ситуації в регіоні або його адміністративно-територіальних одиницях країна ділитиметься на «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» сектори.