Гуманітарна політика

  • COVID-19 не завадить знанням та їх перевірці

    Український центр оцінювання якості освіти переніс проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання на 4 та 11 квітня 2020 року. Відповідне рішення було ухвалено з урахуванням попередніх ухвал Кабінету Міністрів про запровадження з 12 березня 2020 року в Україні тритижневого карантину для всіх закладів освіти незалежно від форми власності та сфери управління. Під час карантину учням і студентам заборонено відвідувати заклади освіти, щоб запобігти поширенню в Україні коронавірусної інфекції COVID-19.

  • Катерина КАЛІНІЧЕНКО: «Я завжди вірила, що ми доводимося ріднею Тарасові Шевченку»

    Отримавши редакційне завдання написати про волонтерок-рукодільниць із Полтави, які започаткували вишивання рушника-оберега «Україна всіх єднає», що понад 20 разів побував на фронті, я завітав у їхню майстерню в бібліотеку-філіал №7 ЦБС міста Полтави трохи раніше. Доки вони збиралися, встиг її роздивитися. Увагу привернули вишите хрестиком панно із зображенням Тараса Шевченка й кілька вишитих рушників та ікон, обрамлених витонченим мереживом.

  • Олена ІВАШКО

    Український внесок у дослідження Антарктиди

    Миколаївський музей суднобудування та флоту став одним з небагатьох в Україні й світі, в якому згадали про видатну історичну дату та презентували ексклюзивну виставку Terra incognita. Її присвячено 200-річчю відкриття найхолоднішого материка земної кулі Антарктиди. Який стосунок має південний український Миколаїв до далекої суворої Антарктиди? Що і хто пов’язує ці місцевості? Про це дізнавався «Урядовий кур’єр» на новій виставці.

  • Василь БЕДЗІР

    Вчити українську заради майбутнього

    На Закарпатті днями заступниця міністра освіти і науки України Любомира Мандзій зустрічалася з учителями шкіл з угорською та румунською мовами навчання. Обговорювали проєкт державного стандарту базової середньої освіти, який доопрацьовують.

  • Павло КУЩ

    «…І вічні ми будемо з нею!»

    Спершу про приємну подію, суто сімейну. Наприкінці минулого року враз подовжився славний рід одного із найкращих ліриків ХХ століття Володимира Сосюри. Збулося: у сім’ї його пра­внука Олексія Олеговича нарешті народився син! А доки прапра­внук поета Матвійко підростає, не зупиняється в рості фестиваль «Любіть Україну!», що його традиційно проводять на малій батьківщині класика української літератури. І тому можливо, коли настане час і наймолодший із Сосюр опиниться серед почесних гостей чи учасників цього творчого заходу, він уже виросте із тісних рамок обласного чи регіонального і закономірно отримає статус всеукраїнського.

  • Віктор ШПАК

    Тривожна молодість опорних лікарень

    Розпорядження Кабміну від 15 січня 2020 року №23, яким затверджено перелік опорних лікарень, спричинило на Житомирщині великий громадський резонанс. В області, п’ятій в Україні за площею, передбачено створити лише сім таких медичних установ. А на сусідній Хмельниччині, де така сама кількість населення, але площа на третину менша, — аж десять. Навіть якщо порівнювати майже ідентичні за територією і чисельністю жителів поліські області Житомирщину і Чернігівщину, то в першій тільки сім опорних лікарень, а у другій — дев’ять.

  • Василь БЕДЗІР

    Червоні лінії курорту «Свидовець»

    Гірський масив Свидовець, що розлігся на суміжних територіях двох найбільших районів Закарпаття — Тячівського і Рахівського, від липня 2016-го став центром підвищеної уваги. Тодішній голова облдержадміністрації Геннадій Москаль повідомив, що тут планують звести величезний, набагато більший за «Буковель», туристичний комплекс. Як будівництво гігантського курорту може позначитися на долі гірських населених пунктів, як зреагує на нього екосистема цього регіону Карпат, досліджував «Урядовий кур’єр».

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Минувшина, що веде в майбутнє

    Цей фоліант на 594 сторінки містить 1100 світлин, 929 тисяч друкарських знаків і важить 2,1 кілограма. Але його справжня цінність — у національній духовності, в якій переплелося історичне коріння десятків населених пунктів колишнього Штепівського району, який існував з 1923-го по 1957 рік (з п’ятирічною перервою у 1930-ті). 

  • Олена ІВАШКО

    Білі плями кримської кампанії

    ХІХ сторіччя, крім видатних досягнень у науці, техніці й культурі, ознаменувалося тим, що принесло людству багато війн, серед яких найбезглуздішою була східна (кримська) 1853—1856 років. Війна заради досягнення імперських інтересів та за панування на Близькому Сході й Балканах. Втягнули в неї територію півдня сучасної України, зокрема Миколаїв. Усі лаври війни, хоч Російська імперія її програла, дісталися Севастополю, а роль і місце Миколаєва незаслужено забуто. Науковці оприлюднили нові факти кримської кампанії та здійснили відкриття, про які йдеться в новому виданні.

  • Михайло БАЛТЯНСЬКИЙ

    «Яке це щастя — просто жити»

    «Я звичайний поет, — заявляє він, — не долучений до творення правових указів та рішень. Використовую те, що в мене від Бога. Гадаю, моя пісня, мій віршований рядок теж можуть огорнути людей пломенем єднання в українському дусі».