Застати Руслана Теліпського в його рідному Луцьку справа не з легких: він здебільшого в мандрах та експедиціях. Об’їздив усю Україну й побував у понад 60 країнах. Подорожує передусім задля поширення Шевченкової монументальної спадщини: за 20 років свого покликання віднайшов і зафіксував на камеру понад півтори тисячі пам’ятників Кобзареві у 30 країнах на п’яти континентах, а також провів понад 200  мистецьких заходів «Монументальна Шевченкіана».

На Луганщині 67,6% фельдшерських пунктів області розташовано в селах із населенням до 750 чоловік. Представники обласного департаменту охорони здоров’я стверджують, що моніторинг роботи лікарських закладів свідчить, що до них майже ніхто не звертається, а рівень надання медичних послуг не найкращий. Тобто постало питання щодо доцільності їхнього подальшого існування. А що з цього приводу думають люди, які живуть у сільській місцевості?

Шанувальники сценічного мистецтва у Сумах та гості міста звикли, що кожен новий театральний сезон Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна розпочинає масштабними роботами. І цьогорічної осені колектив сповна виправдав надії шанувальників. Як наголошує очільник закладу заслужений діяч мистецтв Микола Юдін, у творчості не може бути зупинок чи перепочинку — тільки постійний рух, пошук, удосконалення, орієнтир на найкращі зразки національного і світового мистецтва.

Уже в кількох містах країни побувала виставка миколаївських митців Володимира і Тетяни Бахтових «Античні коди України. Сакральні реконструкції». Побачили її і в Миколаєві, де художників добре знають і шанують. Відкриття виставки відбулося у залі муніципального Палацу культури і мистецтв. Вернісаж став підсумком багаторічної роботи митців над різними проєктами, які привертають увагу до художнього осмислення античної цивілізації.

Прихильники живопису і колеги називають його художником дерев, бо полотна цього майстра пензля легко впізнати саме за ними — несподіваними, трохи абстрактними, і деколи навіть футуристичними. Однак усі сходяться на думці, що мистецькі, одухотворені, ексклюзивні вони тільки в нього — художника із Сум Івана ГАПОЧЕНКА. Сьогодні митець гість «УК».

Це розповідь про реальну постать — вельського журналіста Ґарета Джонса, який прибуває 1933 року в СРСР, зокрема на український Донбас, і на власні очі пересвідчується у великій трагедії українців — Голодоморі, а також у масових репресіях, цензурі, які провадить більшовицька влада. Він знайде в собі мужність розповісти про ці жахіття світові. І за це у 30 років заплатить власним життям — його вб’ють, напевно, радянські спецслужби.

Кілька місяців хорватська консалтингова компанія разом з експертами з туризму працювали над її створенням.

Школа нині змінюється на очах. Шлях перемінам було відкрито ще два роки тому, коли парламент ухвалив новий Закон «Про освіту». Стандарти Нової української школи вже діють у перших і других класах. Чимало новацій відчувають і старшокласники. Серед них можливість організовувати навчання в мережі, коли окремі дисципліни можуть викладати не шкільні вчителі, а фахівці профільних організацій та закладів культури, спорту тощо. У школах офіційно скасовано шкільну форму. Тепер батьки учнів можуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання: сімейна (домашня) освіта, екстернат або педагогічний патронаж.

«З України — до Голлівуда» — цю фокусну тему кіноподії визначив документальний фільм з однойменною назвою. Режисер Станіслав Сукненко впродовж десяти років цікавився творчим життям і долею вихідців з України, які змогли досягнути голлівудських верховин. Торік у Києві він репрезентував свою книжку з такою назвою. На її основі разом з Галиною Кувівчак-Сахно й створив документальну кінокартину.

Підготовка компетентних медичних працівників середньої ланки набуває дедалі більшої актуальності. Це пов’язано з кадровим дефіцитом середнього медичного персоналу в закладах охорони здоров’я та сталою тенденцією до його зростання. Причини кадрового голоду називають різні, проте ніхто не заперечуватиме важливої ролі в розв’язанні цієї проблеми закладів професійної медичної освіти. В Уманському медичному коледжі давно взяли курс на впровадження в навчально-виховний процес найновіших досягнень вітчизняної та зарубіжної науки, тісне поєднання теоретичної частини з практичною, формування в студентів професійних якостей, які необхідні сучасним медикам.