За роки війни ці справжні народні артисти — сільські вчителі, працівники культури, медики, доярки, механізатори дали близько 60 концертів. Бувало й так у перші роки війни, що ось іде концерт, тут співають і танцюють, а десь поряд гримить артилерійська канонада.

Завдяки потужній інформаційній кампанії українці вже знають, хто творець першого у Російській імперії боєздатного автомата та розробник першого в Європі самохідного зернозбирального комбайна. Однак біографія винахідника-самоука Якова Рощепія змушує замислитися, чому талант, яким пишалась би будь-яка країна, став не затребуваним і в царській, і в радянській імперіях.

Нещодавно було затверджено Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020—2022 роки, втілення якої має дати поштовх для розвитку економіки краю, зокрема однієї з важливих складових — туристичної галузі. «Урядовий кур’єр» звернувся до професора Галини Щуки, яка третій рік живе в Береговому як переселенка, переїхавши сюди з Луганська, щоб свіжим оком подивитися на особливості та невикористані можливості туристичних послуг у регіоні.

Через кілька днів, у ніч з 9 на 10 листопада, виповниться 30 років падіння одного з найвідоміших символів холодної війни та поділу Німеччини — Берлінського муру. Він 28 років був найбільш укріпленою частиною німецько-німецького кордону й відокремлював Західний Берлін від Східного. Цей комплекс споруд між двома частинами Берліна було зведено за наказом державного керівництва Радянського Союзу від 1961 року. 1989-го відкриття пунктів пропуску між частинами міста транслювало телебачення. Біля Берлінського муру зібралися сотні тисяч німців в очікуванні кращого майбутнього.

У Сумах уже звикли, що впродовж кожного місяця в бібліотеках міста його жителям пропонують культурно-мистецькі, просвітницькі заходи, в яких беруть участь сотні городян. Іншими словами, бібліотечні заклади виконують якісно нові функції, ніж видача книжок і популяризація читання серед населення.Про це та інші аспекти нинішньої роботи читачам «УК» розповідає директор Сумської міської централізованої бібліотечної системи Людмила СТАДНИЧЕНКО.

Полтавець Євген Пілюгін — митець різноплановий. Він і карикатурист, і графік, і журналіст, і лялькар. Але передовсім художник, і не звичайний, хоч малює й картини. Він створює композиції, з яких потім народжуються килими, що прикрашають будівлі ООН, Адміністрації Президента України, палаців «Україна» й Маріїнського. 
Є в майстра й хобі, він бере участь у цікавих проєктах. В інтерв’ю «Урядовому кур’єру» Євген ПІЛЮГІН розповідає про себе і свою творчість.

«Я ще з дитинства в’язала свій хрест», — так назвала персональну виставку тернопільська художниця Ганна Ткачик. І присвятила її своєму ювілею. Експозицію можна буде оглядати аж до 25 листопада в артгалереї в Тернополі.

У межах святкування 250-річчя основоположника літературної мови, письменника, громадського діяча Івана Котляревського у Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрито художню виставку «Енеїда», на яку прибули митці з майже 20 областей. Перша така виставка в Україні за участі тогочасної еліти відбулася у 1903 році в Полтаві. Її було приурочено встановленню пам’ятника Котляревському. Про ту виставку нагадують роботи її учасників — художників Григорія Мясоєдова, Олексія Писемського, Василя Кричевського, Григорія Цисса, Івана Мясоєдова, Василя Волкова, Миколи Ярошенка, Володимира Казанцева, виставлених у нинішній експозиції, — всього 27 творів.

На Закарпатті перебили хребет одній небезпечній хворобі — кору, але розслаблятися медикам-інфекціоністам не довелося. Адже цей регіон несподівано став епіцентром іншої інфекційної недуги — дифтерії. Її точковий спалах стався серед студентів Ужгородського націо­нального університету. Іронія долі полягає в тому, що хворими виявилися студенти не якогось іншого, а медичного факультету УжНУ, на якому навчаються іноземці.

Раптова серцева смерть (РСС) — нині одна з важливих і, мабуть, найбільш драматична з медичних проблем сучасного суспільства. Один з провідних фахівців вивчення цієї проблеми Нобелівський лауреат Бернард Лаун зазначав: «Кожні дев’яносто секунд протягом доби від кардіологічного захворювання раптово й несподівано помирає людина. Раптова смерть — найбільш катастрофічний вияв серцевої патології — приходить без попередження. Смерть — перший і останній вияв захворювання серця у 25% жертв. Коли пацієнти мають серцево-судинні захворювання, раптову смерть констатують у 60% випадків».