«Я ще з дитинства в’язала свій хрест», — так назвала персональну виставку тернопільська художниця Ганна Ткачик. І присвятила її своєму ювілею. Експозицію можна буде оглядати аж до 25 листопада в артгалереї в Тернополі.

У межах святкування 250-річчя основоположника літературної мови, письменника, громадського діяча Івана Котляревського у Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрито художню виставку «Енеїда», на яку прибули митці з майже 20 областей. Перша така виставка в Україні за участі тогочасної еліти відбулася у 1903 році в Полтаві. Її було приурочено встановленню пам’ятника Котляревському. Про ту виставку нагадують роботи її учасників — художників Григорія Мясоєдова, Олексія Писемського, Василя Кричевського, Григорія Цисса, Івана Мясоєдова, Василя Волкова, Миколи Ярошенка, Володимира Казанцева, виставлених у нинішній експозиції, — всього 27 творів.

На Закарпатті перебили хребет одній небезпечній хворобі — кору, але розслаблятися медикам-інфекціоністам не довелося. Адже цей регіон несподівано став епіцентром іншої інфекційної недуги — дифтерії. Її точковий спалах стався серед студентів Ужгородського націо­нального університету. Іронія долі полягає в тому, що хворими виявилися студенти не якогось іншого, а медичного факультету УжНУ, на якому навчаються іноземці.

Раптова серцева смерть (РСС) — нині одна з важливих і, мабуть, найбільш драматична з медичних проблем сучасного суспільства. Один з провідних фахівців вивчення цієї проблеми Нобелівський лауреат Бернард Лаун зазначав: «Кожні дев’яносто секунд протягом доби від кардіологічного захворювання раптово й несподівано помирає людина. Раптова смерть — найбільш катастрофічний вияв серцевої патології — приходить без попередження. Смерть — перший і останній вияв захворювання серця у 25% жертв. Коли пацієнти мають серцево-судинні захворювання, раптову смерть констатують у 60% випадків».

Ситуація у Лугинському районі Житомирщини, де вчителі перекрили міжнародну автотрасу Київ — Ковель — Ягодин (Варшавську), вимагаючи погасити борги із зарплат, набула всеукраїнського розголосу. За словами освітян, з ними не розрахувалися ще навіть за серпень. Чиновники ж розповідають, що проблему зумовила помилка — 5,5 мільйона гривень — під час обчислення належного ОТГ обсягу освітньої субвенції з держбюджету, яку ось-ось виправлять, і велика кількість малокомплектних шкіл.

На його виставки утворюються черги, у нього беруть автографи на вулиці. Хоча його висновки стосовно держави, чию самостійність він обстоював у радянський час, збурюють громадськість…
У всіх залах містяться QR-коди виставки. Експонується 100 невідомих творів, зокрема графіка й картини — притчі раннього періоду, живопис від 1990-х, пластика і роботи на дереві, в яких творчо осмислено архаїку біблейських образів і модерні світові тенденції.

У таку саму, як нині, осінню пору, 29 років тому ми готували до виходу у світ перший номер «Урядового кур’єра». Звісно, намагалися представити в ньому найзлободенніші теми, підібрати найцікавіші матеріали. Тоді й виникла в мене думка зателефонувати у Варшаву до друга Станіслава Прокопчука. Він тоді працював у Польщі власним кореспондентом «Труда» — однієї з найбільш тиражних (понад 20 мільйонів примірників) газет не лише в колишньому Союзі, а й у світі.

Коли йдеться про серйозних і глибоких дослідників творчості того чи того письменника, неодмінно називають прізвище Олександера Шугая. Упродовж останніх більш як двох десятиліть він видрукував багато блискучих видань, які зайняли  вагоме місце на книжкових полицях бібліотек та шанувальників української літератури.

Якщо театр починається з вішалки, то Покровська центральна міська бібліотека ім. Т.Г.  Шев­ченка у дні проведення тут щорічного літературного фестивалю — ще на підході до неї різноманітними творчими дійствами. Серед таких виставки картин місцевих художників і виробів майстрів декоративно-прикладного мистецтва, книжковий ярмарок, тематичні фотолокації тощо.