Із початку року волинський інформпростір рясніє новинами, як лісівники зустрічаються зі школярами, проводять різноманітні екскурсії, відкриті уроки й чимало інших заходів. Може, затятим скептикам чи недоброзичливцям це й видається смішним або безглуздим. Але ініціатори такої співпраці впевнилися у правдивості давньої мудрості, яка стверджує, що коли плани розраховані на десятиліття — треба саджати дерево, а якщо на віки — виховувати дітей. І спільні заходи працівників лісової галузі та підростаючого покоління уже дають плоди.

У всій Україні розпочали роботу освітні центри «Крим — Україна» й «Донбас — Україна», через які жителі тимчасово окупованих територій можуть вступити в українські виші та заклади професійної освіти за спрощеною процедурою — без зовнішнього незалежного оцінювання, українського паспорта й атестата. Вступна кампанія триватиме до 27 вересня, але щоб претендувати на бюджетні місця, вступникам потрібно подати документи до визначеної дати.

Минулого місяця довелося побувати на фестивалі «Молодь обирає здоров’я» в Умані. Організували його відділи у справах сім’ї та молоді, з питань фізичної культури і спорту міської ради та міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». Звернув увагу на добре підготовлений фізично, озброєний глибокими знаннями колектив майбутніх медичних працівників, а поки що студентів місцевого медичного коледжу. Команда «Вітаміни» представила на фестивалі художні творчі роботи, що висвітлювали тему здорового способу життя, і музично-спортивну композицію.

Після того як лінія розмежування поділила Луганщину майже навпіл, з’ясувалося, що «туристичної бази немає». Позакривалися навіть ті поодинокі «зелені садиби», котрі щойно почали діяти в краї напередодні війни. Але фахівці та громадські активісти стверджують, що туристський потенціал в області чималий. Щоправда, нині мало хто навіть із представників новостворених ОТГ розглядає туризм як одну з галузей економіки, що може істотно впливати на розвиток громад. З іншого боку, такі унікальні історичні об’єкти, як чотири кінні заводи віком понад 200 років, ледве виживають в умовах ринкової економіки. Та саме коні, — дивовижні породисті чотириногі лікарі, можуть привабити туристів, чия щедрість здатна зберегти життя самої галузі конярства.

Знайомство з військовими Армії оборони Ізраїлю Цва хагана ле-ісраель (скорочено Цахал) почалося ще в поїзді, яким я їхав до міста Хайфи з тель-авівського аеропорту Бен-Гуріон. У нас на залізничному транспорті можна побачити озброєних вояків хіба що під час проведення якоїсь операції, а в Ізраїлі військовослужбовці Цахалу запросто їдуть додому на відпочинок чи з дому на службу з автоматом за плечима.

Минув перший навчальний рік Нової української школи. Яким він був для освітян, учнів і батьків Сумщини? Які перспективи освітнього починання на найближчі роки? Чим буде означене 1 вересня 2019-го?
На ці та інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА Вікторія ГРОБОВА.

У радянській історіографії рідко вказували, що Симон Петлюра (1879—1926) народився в Полтаві. Якщо й давали якісь характеристики його біографії, то в кращому разі рік народження, не більше. Це робили, щоб зовсім викреслити його ім’я з пам’яті народної. І треба визнати, радянські ідеологи роботу робили професійно. Багато сучасників-полтавців пережили культурний шок, дізнавшись, що він їхній земляк.

Мій співрозмовник має прізвиська, якими іронічно звуть його знайомі й не дуже люди: Борода, Дивак, Лісник, Дикун, Лісовик, Єті чи Снігова людина. Усі вони насамперед стосуються свідомо обраного ним способу життя: більшу частину року проводити у лісових хащах якнайдалі від цивілізації й людей. Маючи гарну квартиру в центрі Слов’янська, він, однак, вважає, що його справжній дім не в місті, а в лісі.

Багато хто переконаний, що життя автора багатотомної «Людської комедії» поєднує з нашою історією лише любов до прекрасної полячки, з якою письменник повінчався в Бердичеві за півроку до смерті. Перипетії цих романтичних стосунків набули широкого розголосу, затінивши не менш важливі для українців сторінки біографії класика світової літератури.

Улітку 2007 року в гості до нас приїжджав родич  із близького зарубіжжя, історик за освітою. Першого дня, коли заговорили про культурну програму, гість повідомив, що він дуже хоче побувати на аеродромі Полтава, де, за його інформацією, стоять просто неба стратегічні ракетоносці.