Знайомство з військовими Армії оборони Ізраїлю Цва хагана ле-ісраель (скорочено Цахал) почалося ще в поїзді, яким я їхав до міста Хайфи з тель-авівського аеропорту Бен-Гуріон. У нас на залізничному транспорті можна побачити озброєних вояків хіба що під час проведення якоїсь операції, а в Ізраїлі військовослужбовці Цахалу запросто їдуть додому на відпочинок чи з дому на службу з автоматом за плечима.

Минув перший навчальний рік Нової української школи. Яким він був для освітян, учнів і батьків Сумщини? Які перспективи освітнього починання на найближчі роки? Чим буде означене 1 вересня 2019-го?
На ці та інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА Вікторія ГРОБОВА.

У радянській історіографії рідко вказували, що Симон Петлюра (1879—1926) народився в Полтаві. Якщо й давали якісь характеристики його біографії, то в кращому разі рік народження, не більше. Це робили, щоб зовсім викреслити його ім’я з пам’яті народної. І треба визнати, радянські ідеологи роботу робили професійно. Багато сучасників-полтавців пережили культурний шок, дізнавшись, що він їхній земляк.

Мій співрозмовник має прізвиська, якими іронічно звуть його знайомі й не дуже люди: Борода, Дивак, Лісник, Дикун, Лісовик, Єті чи Снігова людина. Усі вони насамперед стосуються свідомо обраного ним способу життя: більшу частину року проводити у лісових хащах якнайдалі від цивілізації й людей. Маючи гарну квартиру в центрі Слов’янська, він, однак, вважає, що його справжній дім не в місті, а в лісі.

Багато хто переконаний, що життя автора багатотомної «Людської комедії» поєднує з нашою історією лише любов до прекрасної полячки, з якою письменник повінчався в Бердичеві за півроку до смерті. Перипетії цих романтичних стосунків набули широкого розголосу, затінивши не менш важливі для українців сторінки біографії класика світової літератури.

Улітку 2007 року в гості до нас приїжджав родич  із близького зарубіжжя, історик за освітою. Першого дня, коли заговорили про культурну програму, гість повідомив, що він дуже хоче побувати на аеродромі Полтава, де, за його інформацією, стоять просто неба стратегічні ракетоносці.

«У радянський час науку в університетах не фінансували. За часів незалежності це змінилося, адже очевидно, що неможливо створити хороший університет, якщо в ньому не буде науки. Однак досі це було короткострокове грантове фінансування під часто вкрай вузькі проекти. За таких умов університет не може послідовно вибудовувати розвиток якогось наукового напряму, творити спільноту науковців, які працюють над певним науковим напрямом у виші. Базове фінансування має це змінити», — наголосила недавно міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Духовна обитель Мгарський Спасо-Преображенський монастир — один із найбажаніших туристських об’єктів Полтавщини. Він розміщений у мальовничому місці на порослій лісом горі над закрутом річки Сула, а його округлі позолочені бані видно здалеку навіть у похмурий день. Усього за кількасот метрів від нього також уже знаний Курган скорботи — перший в Україні пам’ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років, насипаний на Зажур-горі.

У Тернополя душа широка, гостинна, щедра. Тож у теплу фестивальну пору місто не просто відчинило двері, а браму, мовляв, заходьте-приїжджайте, люди добрі, з усіх усюд, і всім будемо раді, всіх почастуємо. Тож смачне свято вже третій рік так і називається — «Тернопільська брама».  Має статус фестивалю локальної їжі та культури. І триває цей гастрономічний захід аж три дні. Долучається до його організації «Гільдія рестораторів Тернопільщини» разом з бізнесовими партнерами. Представник цієї громадської організації Олег Макогін каже, що «Тернопільську браму» позиціонують як відкриття фестивального та туристського сезонів.

В умовах глобальних змін клімату, які може відчути пересічний громадянин у будь-якому куточку планети, об’єктом особливої уваги постає ліс. Адже тільки він з наземних екосистем вносить найбільшу частку у виконання таких екологічних функцій, а в ринковому середовищі — послуг, як генерування кисню, тривалого депонування вуглецю тощо. Щоденно спекулюють на темі лісу непрофесійні, некомпетентні псевдоекологи, політики, недобросовісні журналісти.