Цьогорічне Різдво стало історичним для українців, хоч би за яким обрядом вони його зустрічали. Саме 7 січня в трапезному храмі Софії Київської було виставлено на загальний огляд Томос про автокефалію Православної церкви України. Документ, написаний на Афоні грецькою мовою на сувої пергаменту, було покладено між товстими шарами скла. Упритул наблизитися до нього чи доторкнутися неможливо. За дотриманням цих суворих правил стежили співробітники Державної служби охорони. Проте сфотографувати документ — будь ласка

Щойно загориться 6 січня на небі перша зірка, сядуть українці за Святу вечерю. На покуті стоятиме дідух, а за вікном дзвенітимуть голоси колядників. До хати завітає вертеп. Різдво покличе до церкви, розкрилить народні звичаї та обряди. А там і старий Новий рік наповниться новолітуванням. Щедрівки линутимуть на Водохреще. Так стисло нагадали про великі давні традиції новорічно-різдвяного циклу святкувань. Трохи більше про них розпитали у професора Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Олега СМОЛЯКА

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Фантастичні звірі народної майстрині

Інформаційна війна у вічному місті

Вічно чарівна «Черемшина»

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Творець національного футболу 

Трагічний талан сміхотворця          

Об’єкт ненависті шовіністів усіх мастей

Віддавна українці Сонце називають Коло, а дух зимового Сонця й свято на його славу – Коляда.

«Божеством наших праотец було Світле Сонечко. Звали єго Лад… і звали той празник Ко-Ладу, з чого походить слово Коляда» – вістує Юрій Федькович у «Колядках старовіцьких». 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Феномен великого керманича

«За хліб черствий ошукані раби»

Український журавель у німецькому небі

15 грудня навіки увійде в історію нашої країни як день створення єдиної Української помісної православної церкви. Хоч як пафосно це звучить, але воно того варте. Багатовікова мрія більшості українського народу про повернення церковної, вважайте, духовної самостійності стала реальністю

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Червона калина єврейського поета

Донжуан у спідниці

Як святий Миколай Санта Клаусом став

Лікар з Чернівців Михайло Гнатюк в інтерв’ю «УК» розповідає про лікування дитячої онкології

Як поєднати традиції педагогічного закладу, що складалися багато років, з новими вимогами, що ставить перед ним освітня реформа? Директора Корсунь-Шевченківського педагогічного коледжу Людмилу Семененко таке моє запитання не застало зненацька. Вона не лише давно над цим думає, а й працює разом з колегами. Як наголосила, особливістю роботи закладу завжди була й залишається здатність успішно виконувати державні вимоги до підготовки вчителя, спроможного працювати по-новому, орієнтуючись на сучасні освітні технології. А традиції, які складалися протягом багатьох десятиліть (коледжу недавно виповнилося 95 років), тільки допомагають у вирішенні цих непростих завдань