Гуманітарна політика

  • Віншую з новим Колом Ладу – з Колядою!

    Віддавна українці Сонце називають Коло, а дух зимового Сонця й свято на його славу – Коляда.

    «Божеством наших праотец було Світле Сонечко. Звали єго Лад… і звали той празник Ко-Ладу, з чого походить слово Коляда» – вістує Юрій Федькович у «Колядках старовіцьких». 

  • Віктор ШПАК

    Забута вбогість радянської школи

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Феномен великого керманича

    «За хліб черствий ошукані раби»

    Український журавель у німецькому небі

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    У своїй хаті — своя правда й церква!

    15 грудня навіки увійде в історію нашої країни як день створення єдиної Української помісної православної церкви. Хоч як пафосно це звучить, але воно того варте. Багатовікова мрія більшості українського народу про повернення церковної, вважайте, духовної самостійності стала реальністю

  • Віктор ШПАК

    Харківський українець німецького походження

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Червона калина єврейського поета

    Донжуан у спідниці

    Як святий Миколай Санта Клаусом став

  • Лікар-онколог Михайло Гнатюк: «Не можна працювати на 90%. Тільки на повну»

    Лікар з Чернівців Михайло Гнатюк в інтерв’ю «УК» розповідає про лікування дитячої онкології

  • Роман КИРЕЙ

    Орієнтир — високі вимоги Нової української школи

    Як поєднати традиції педагогічного закладу, що складалися багато років, з новими вимогами, що ставить перед ним освітня реформа? Директора Корсунь-Шевченківського педагогічного коледжу Людмилу Семененко таке моє запитання не застало зненацька. Вона не лише давно над цим думає, а й працює разом з колегами. Як наголосила, особливістю роботи закладу завжди була й залишається здатність успішно виконувати державні вимоги до підготовки вчителя, спроможного працювати по-новому, орієнтуючись на сучасні освітні технології. А традиції, які складалися протягом багатьох десятиліть (коледжу недавно виповнилося 95 років), тільки допомагають у вирішенні цих непростих завдань

  • Володимир ЗАЇКА

    Софія Київська: будувати собор почав Володимир Великий, а завершив Ярослав Мудрий

    Цього року культурна спільнота України відзначила 1000-ліття з дня освячення Софії Київської та проведення в ній першого богослужіння. Днями за підтримки Українського культурного фонду з нагоди цієї річниці у стінах собору відкрили виставковий проект «Софія Київська: 1000-ліття могутності духу». Експозиція виставки базується навколо історичних постатей Володимира Святославовича і візантійської принцеси Анни, династичний шлюб яких відіграв колосальну роль в історії хрещення Русі-України та побудови Софії Київської. Окреме місце займає постать Ярослава Мудрого та мозаїки, фрески, інші артефакти, які найкраще свідчать про красу і велич Софії. Адже Софія донині зберегла найбільший у світі ансамбль мозаїк (260 квадратних метрів) і фресок (3000 квадратних метрів) ХІ століття — шедеврів християнського мистецтва. Створювали їх першокласні візантійські майстри. Завдяки величезній заслузі кількох поколінь реставраторів та музейних працівників у 1987 році міжнародне журі Гамбурзького фонду присудило заповіднику Європейську Золоту медаль. 1990 року собор разом із довколишнім ансамблем монастирських споруд ХVІІІ століття внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

  • Віктор ШПАК

    Російський симбіоз брехні й насильства

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Співучий комеск українського кіно

    Манкурти національності не знають

    Вчасно не почуте «Геть від Москви!»

  • Бджоляр Віктор Головченко: «Ліки з вулика — від усіх хвороб»

    Бджоли — це лікарі, й психотерапевти, і постачальники високоякісних продуктів харчування, і фінансова підтримка, стверджує чернівчанин Віктор Головченко. Пасічник за фахом, він переконався у цьому на власному досвіді й досвіді рідних. Завдяки цим комахам, стверджує фахівець, він майже ніколи не звертається до лікарів. А коли якось потрапив до лікарні, бджілки швидко допомогли впоратися із хворобою

  • Вікторія ЛУК’ЯНЕЦЬ: «Про мене кажуть: «Трудоголік, залізна конячка». Усе здобувала своїм талантом і важкою працею»

    Оперна діва, мегазірка. Її сопрано звучало-заворожувало на численних європейських і світових сценах, зокрема у престижних Ла Скала, Метрополітен-опера. Свій талант вона зуміла огранити, надати яскравого сяяння великою працею, наполегливістю, непохитністю в досягненні поставленої мети. Зустрітися з нею, поспілкуватися — справа непроста, адже відома на весь світ співачка у вихорі вистав, концертних виступів, педагогічної діяльності, частих перельотів-поїздок. Кореспондентові «УК» поталанило запросити її на інтерв’ю. До того ж у Тернополі, де вона стала головою журі однієї з номінацій першого відкритого конкурсу вокалістів і хорових колективів імені Соломії Крушельницької