Актуальна тема

  • Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ

    Яким в Україні буде час: зимовим чи літнім?

    Це залежатиме від Верховної Ради України, яка ось-ось може винести відповідне рішення. Це рішення таке: не переводити годинник на літній час, а залишити зимовий.

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Політика розширення: Грузія, Молдова й Україна в очікуванні нових сигналів від ЄС

    У ЄС добре розуміють суть приказки: «Добрий сусід — найближча рідня». Тому один з головних напрямів зовнішньої політики Євросоюзу — його відносини із сусідніми країнами, так звана політика сусідства. Підходи у цьому питанні формуються не стосовно певної держави, а за регіональним принципом.

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    Коли українські надра стануть справді народними?

    «Реалізація потужних інвестиційних проєктів щодо освоєння унікальних природних ресурсів у Ренійському районі Одещини може перетворити північно-західний регіон нашого Придунав’я на квітучий, привабливий форпост України на кордоні з Євросоюзом». У цьому ми тоді переконалися після тривалих спілкувань з Ренійським міським головою Сергієм Колевичем та детальної презентації ним нашій газеті великого пакета інвестиційних проєктів «Формування інноваційних структур випереджального розвитку. 2010—2015»

  • Роман КИРЕЙ

    Нетверезий за кермом

    Для багатьох з нас дорожній рух — життєва необхідність. Хтось добирається автобусом до місця роботи, хтось везе дитину в садочок чи школу, а хтось просто переходить вулицю на зелене світло.

    Для водіїв-професіоналів дорога — робоче місце. І в жодному разі ніхто з учасників руху не хотів би ділити шлях із нетверезим неадекватом. Та, на жаль, на вулицях міст їх не бракує. На будь-якому шосе і вдень і вночі.

  • Павло КУЩ

    У решеті води не наносиш

    «Відразу п’яти містам Донеччини скоротять водопостачання через ремонт на ділянці Другого донецького водогону». «Дефіцит питної води стосується 3—4 мільйонів жителів, серед яких 500 тисяч — діти». «Водопостачання на водогоні Горлівка — Торецьк відновлено».

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Медіаграмотність має стати модною

    Погодьтеся, мало яка дитина зрозуміє, що таке свідоме сприйняття й критичний аналіз інформації, вміння відокремлювати реальність від її віртуальної симуляції (ці терміни — часткова характеристика поняття медійної грамотності). Але до навчання інформаційної грамотності у розвинених країнах долучено всіх: від дошкільнят (їх з наймолодшого віку навчають сприймати інформацію за принципом «довіряй, але перевіряй», зокрема контент з телеекрана, інтернету) до людей поважного віку. Адже відповідальна держава зацікавлена, щоб у світі, яким керує інформація, людина вміла оцінювати її, знала, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини і як захиститися від маніпуляцій. Ці знання стали дуже вагомими з огляду й на сучасні безпекові світові реалії.

  • Ярослав САДОВИЙ

    Санкції РНБО зламали хребет кремлівській п’ятій колоні

    В Офісі Президента 19 лютого відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України під головуванням Володимира Зеленського. Було розглянуто низку важливих питань у військовій, енергетичній галузях та у сфері державної безпеки. Про це йдеться на сайті Президента України. 

  • Павло КУЩ

    Давні проблеми на тлі нововведення

    «Подумаєш! Ну, сказала дівка не «решта», а «здача». Ну, вилаялася спересердя. Але ж культурно: «Блін!» Що? «Вигук блін — слово-паразит?» А хіба такі є не тільки серед людей? То тепер слід казати млинець? А хіба людину за це треба ось так катувати? А вони відразу схопили під руки, відвезли кудись і влаштували розправу. Двоє лобурів тримали в руках напоготові стоси шкільних підручників, а третій почав голосно декламувати українські вірші. І навіть змусив вивчити напам’ять один із них. Зі словами «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Ага, станеш тут цуратися. Тому нещасна схопила подарований їй підручник «Українська мова» для учнів 5 класу, пообіцяла вивчити і дременула. І що? Відтепер, бідолаха, навіть отой паразитичний «Блін!» лише подумки каже. А вголос вигукує по-новому: «Трясця!»

  • Ярослав МИХНОВСЬКИЙ

    ПрАТ «Діпрозв’язок»: підтримати неможливо ліквідувати

    Трудовий колектив приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв’язок» (ПрАТ «Діпрозв’язок») вкрай занепокоєний подіями, які відбуваються в інституті впродовж останніх двох місяців. ПрАТ «Діпрозв’язок» — господарське товариство державного сектору економіки (100% акцій належить державі) внесено до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та її безпеки. Управління корпоративними правами щодо нього здійснює Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Адміністрація Держспецзв’язку), якій ці повноваження передано розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 вересня 2011 року №901-р. Адміністрація — вищий орган ПрАТ.

  • Володимир ГАЛАУР

    Харків заговорив українською

    Попри не надто ясну і доволі морозну днину, 16 січня у Харкові видалося провісником весни. Ідеться не про погоду, а про ті довгоочікувані зрушення в обов’язковому запровадженні української мови у сферу послуг, які нині увійшли у повсякдення харків’ян й усіх українців.