Пандемія пандемією, та гібридна війна триває за розкладом. Навіть попри те, що керівний Кремль, немов шашіль, точить коронавірус, геополітики не здаються. Вустами прессекретаря глави держави, де лютує COVID-19, Москва днями висловила «серйозне занепокоєння» обстрілами, що буцімто почастішали з боку ЗСУ на лінії зіткнення на Донбасі. А в ОРДЛО оперативно відрапортували, що вже привели в повну бойову готовність усі проросійські незаконні збройні формування і продовжують мобілізацію.

Не секрет, що на Донбасі і в усій Україні, на жаль, ще не сформовано культури ощадливого водокористування. Немає сучасних економних технологій, які дали б змогу зберегти колись багаті водні ресурси нашої країни. Більшість основних водокористувачів на своїх підприємствах не впроваджують дієвих заходів для економії води, а споживачі комунальних послуг не замислюються, що із кранів не завжди може текти вода, скільки захочеш.

18 травня Україна і весь світ відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу і вшановують пам'ять жертв депортації кримських татар у 1944 році. Цього трагічного дня до Середньої Азії з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано понад 190 тисяч осіб.

Місто Почаїв на Тернопіллі для всіх, хто вірить у Христа, нерозривне з величною християнською святинею. Нині воно знову на вустах українців, але з цілком іншої причини. Є в медицині термін «синдром», який у клінічній характеристиці захворювання, як пише вікіпедія, може об’єднати прояви патології кількох систем та органів людського організму. У Почаєві атаки COVID-19 зазнали саме ті заклади-системи, які лікують тіло й душу. Медики наразилися на інфекційну біду, виконуючи професійний обов’язок. Священнослужителі теж дбали про служіння вірі, але не дослухалися до урядових настанов та суспільних вимог карантину. Свободу віросповідання, схоже, було протиставлено здоров’ю — найвищій цінності життя людини.

Про те, як ефективніше протистояти поширенню коронавірусу, про можливість відновлення державної санітарно-епідеміологічної служби та її підрозділів в областях кореспондент «Урядового кур’єра» попросив розповісти лікаря-епідеміолога відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» заслуженого лікаря України Валентина ШАПОВАЛА.

В ексклюзивному інтерв’ю газеті «Урядовий кур’єр» генеральний директор науково-виробничої фірми «Мікрохім» Ігор ПОГРОМСЬКИЙ розповідає не тільки про особливості роботи зі створення нового лікарського засобу для лікування коронавірусної хвороби, а й про заплановані терміни поставок його на фармацевтичний ринок України. Він виклав особисте бачення ролі держави у стратегічній галузі виробництва ліків. Ми дізналися його думку про те, як діяти владі найближчим часом.

За офіційною статистикою, тільки в Коростишівському районі діють понад 70 підприємств, основний напрям економічної діяльності яких — різання, оброблення та оздоблення декоративного і будівельного каменю. З урахуванням фірм, де каменеобробні цехи — доповнення до основного виробництва, і численних нелегальних каменярських майстерень у приватних обійстях на Житомирщині не менш як 1000 суб’єктів господарської діяльності ріжуть і полірують камінь. Цей процес супроводжується утворенням дрібнодисперсних відходів (своєрідної кам’яної тирси), які називають пульпою або шламом. На середньому за обсягами виробництві за рік продукують 100 тонн таких відходів, а загалом в області — 100 тисяч тонн, що дорівнює місткості майже 1,7 тисячі вантажних вагонів.

Банківська система як один з головних секторів вітчизняної економіки потерпає від карантину, спричиненого поширенням коронавірусу, як й інші галузі. Уже нині банки працюють на запобігання наслідкам економічної кризи. Вони підвищують ставки за депозитами і знижують за кредитами. Як працюватимуть банки далі й що на них чекає в найближчому майбутньому? На ці запитання «Урядового кур’єра» відповідає директор рейтингового агентства «Стандарт-Рейтинг» кандидат економічних наук доцент Андрій НІКІТІН.

Тиждень тому відбулася подія, на яку провідні ЗМІ не звернули серйозної уваги, хоч вона, певне, на неї заслуговує. Адже говоримо про один з головних взаємопов’язаних чинників, які вже не перший рік лихоманять об’єднану енергетичну систему країни і загрожують блекаутом. Ідеться про вимушене рішення енергохолдингу «ДТЕК Енерго» вивести у простій одночасно три свої успішні вугільні підприємства: шахти «ДТЕК Добропільвугілля», «Білозерська» і Центральну збагачувальну фабрику «Жовтнева». З 1 квітня 2020-го на них призупиняють роботи з видобутку і підготовки гірничих виробок, а також збагачення вугілля. Персонал, а це приблизно 6,5 тисячі із 8 тисяч працівників на цих підприємствах, виводять у простій з оплатою згідно з колективним договором.

Прийняті постановою №211 нові норми обмежувальних заходів викликали в українців безліч запитань. Тому надаємо роз’яснення щодо найбільш поширених запитань.