Висока круча над безкрайнім морем пропонує всім багато варіантів для корисного дозвілля. Я, приміром, спостерігав за ледь помітним на обрії вантажним судном, яке йшло до Маріуполя. А двоє хлопчаків жваво жбурляли камінці у тому самому напрямку. «Танкер!» — тоном знавця визначив один із них. «Суховантаж!» — не погодився другий. «Ще скажи — піратський! — задерикувато вигукнув перший. — Зараз там піднімуть чорний прапор — і повним ходом до нашого берега! Куди тоді тікатимеш?»

Одна з найактуальніших проблем сьогодення в Україні — запровадження нового ринку електроенергії. Воно має відбутися 1 липня, проте, як свідчать недавні заяви фігурантів ринку, далеко не всі готові до цього. 

Мій співрозмовник житель Костянтинівського району згадує: переглядаючи кілька днів тому телепрограму, натрапив на назву старого фільму «Зло під сонцем». «Дуже вчасно, — каже, — бо це точне і прийнятне визначення того, що коїться у нас із водопостачанням. Є, звичайно, й інші характеристики, але вони здебільшого лайливі й нецензурні».

Він має рацію. Ситуація, в якій опинилися люди без води у літню спеку, справді відповідає і назві, і жанру згаданого детективу. Адже потерпілі від зла під сонцем є, і їх чимало, а щоб відшукати винних, потрібно розплутати клубок різноманітних версій, причин, схем, колізій та обіцянок. 

Два тижні Україна та Росія виступали на юридичному рингу в Палаці миру. Від тлумачення статей конвенцій, юридичних термінів, подачі та переконливості сторін залежить, хто переможе в цій юридичній битві. Україна намагалася переконати суд, що Росія захопила Крим, постачає зброю на Донбас, російський «Бук» збив МН17. І що Росія протиправно збудувала міст через Керченську протоку, зупиняє судна в Чорному, Азовському морях та Керченській протоці, і за все це суд має право судити Росію. 

Щоб у закарпатських річках не меншало риби, група енергетичних компаній РЕНЕР, яка впроваджує в області проєкти зеленої енергетики, щорічно здійснює масштабне зариблення водойм. У річки, струмки випускають рідкісний вид лососевих — струмкову форель, яку місцеві жителі часто називають царською рибою.

Ситуацію із примусовою паспортизацією на окупованих територіях Донбасу треба розглядати не лишe з точки зору того, що Росія використовує це для реалізації своїх планів з інтеграції Донбасу, а й з точки зору прав тих громадян, які проживають в ОРДЛО. У цьому переконаний заступник директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. Про це він розповів під час круглого столу «Паспортизація окупованих територій: загрози та виклики для України».

Мокра погода, що тривала в Україні кілька тижнів, змусила садоводів хвилюватися. Адже фруктові дерева відцвітали, а запилювати їх  було майже нікому. На холоді малоактивними були навіть джмелі. Полтавських садоводів виручила дика бджола — руда осмія, ціла популяція якої живе на території Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. Ця бджілка не носить меду, але в рази активніша за медоносну бджолу, запилює все, що цвіте, навіть за температури +5 градусів.

Понад 2 тисячі викладачів музичних шкіл із Києва та області, Черкащини, Сумщини, Чернігівщини, Житомирщини й  Полтавщини, а також батьків учнів мистецьких шкіл 6 червня протестували в Києві під стінами Міністерства культури. На плакатах велелюдного гурту рясніли написи: «Реформа мистецької освіти — профанація», «Залиште дітям спів, театр!», «Держава без культури та цінностей — лише територія», «Знищення мистецької освіти — злочин проти майбутнього!».

Останнім часом у відносинах Заходу з Росією окреслилася тенденція до нормалізації, коли не лише окремі політики, а й лідери деяких європейських держав пропонують забути все погане й продовжувати з Москвою business as usual, тобто вести справи, ніби нічого не сталося.

Вони першими опиняються в гущині подій, осягаючи їхні причини й наслідки, витлумачуючи їх для загалу. Вони доносять до людей правду, борються за справедливість, впливають на формування громадської думки. Вони журналісти. Серед бонусів цієї професії — спілкування з видатними людьми, знаменитість, можливість мати цікаве життя. Однак журналістика залишається однією з найризикованіших професій у світі.