Дискусії про запровадження ринку землі в нашій країні виходять на новий виток історичної спіралі. Влада хоче відкрити його з 1 жовтня наступного року, запевняючи, що робиться це винятково задля українських землевласників, селян, агропідприємств, а також заради досягнення омріяного економічного зростання. Втім, деякі об’єднання та асоціації фермерів з пересторогою ставляться до запропонованих новацій. Тож сьогодні «УК» вирішив опублікувати проєкт відповідного закону, аби зняти напругу в суспільстві й уникнути двозначного трактування положень документа. 

Бортницька станція аерації (БСА) — єдина станція очищення стічних вод у Києві, яка очищує стоки не тільки столиці, а й прилеглих населених пунктів Київської області. Перший блок споруд БСА було збудовано ще у 1965 році, тому модернізація станції — надактуальне завдання не тільки для Києва, а й для всієї України.

Реалізація проєкту з реконструкції станції стала можливою завдяки фінансовій підтримці наших міжнародних партнерів — Японського агентства міжнародного співробітництва JICA.

Чому проєкт глобальний і що відбувається в межах реконструкції станції, розповідає голова правління — генеральний директор Київводоканалу Дмитро НОВИЦЬКИЙ. 

«Україна за три роки увійде до ТОП-3 країн у галузі відкритих даних у світі. Міністерство має підтримку глави держави, очільника уряду, всіх міністрів. Усі розуміють цінність відкритих даних, і всі нам допомагатимуть це зробити», — заявив віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у столиці під час головної щорічної події в галузі відкритих даних всеукраїнського Open Data Forum 2019.

Ситуація, що склалася нині на вітчизняному ринку мінеральних добрив, нагадує старий анекдот. Промовець виголошує: «У нас все робиться для блага людини!», а із залу лунає відповідь: «І знаємо, якої!»

Ми постійно стверджуємо, що Україна — морська держава, і формально це справді так. Адже маємо вільний вихід в Чорне й Азовське моря, а в наші порти ще заходять судна з усього світу. Проте, коли проаналізувати здобутки і втрати цього комплексу за роки незалежності, то стає очевидним, що пишатися особливо нічим. Не стало одного з найбільших у світі Чорноморського морського пароплавства внаслідок необдуманих, а інколи й злочинних дій тодішніх державних мужів, фактично втрачено судноремонтні підприємства, на ладан дихає і суднобудівна галузь.

Журналісти, які їхали автодорогою Київ — Ковель — Ягодин (більш відома як варшавка) до Олевська на представлення Президентом голови Житомирської облдерж­адміністрації, змогли на власні очі пересвідчитись, що павільйони майже всіх автобусних зупинок обабіч траси обмальовані однотипними написами.

Глобальне потепління неоднаково сприймають у різних країнах. Десь воно ускладнює життя людей, а десь зміна клімату може стати стимулом виробництва продовольства. Наприклад, підвищення температури може сприяти отриманню більшого врожаю деяких сільськогосподарських культур. Тільки треба поливати, щоб забезпечити оптимальні умови для розвитку рослин.

Перші в'язні Кремля, заарештовані за незгоду з незаконною анексією Криму, за час, проведений в тюрмах, стали символами протесту та моральної стійкості. Одним з таких символів для кримських татар залишається Ільмі Умеров — заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишній віцеспікер ВР АРК і віцепрем'єр-міністр Автономної республіки Крим, колишній голова Бахчисарайської держадміністрації.

Наша газета не вперше розповідає про проблеми знаменитого курорту. Наприклад, у номері «УК» за 10 серпня цього року в матеріалі «Особливі люди мріють про світ без обмежень» згадували про враження інвалідів з Луганської області після поїздки в Куяльник. Редакція вирішила відрядити свого кореспондента, щоб він на власні очі оцінив ситуацію, що склалася в цьому лікувальному закладі.

Без води ані туди, ані сюди, як співав мудрий водовоз у старому радянському фільмі «Волга-Волга». І це свята правда, навіть якщо довкола тієї води цілісіньке море. Нині у Криму ситуація з водою багато в чому нагадує показану в безсмертному кінотворі. Ось лише співають там нині іншої: «Ой, Дніпро, Дніпро…»