На контрольно-пропускному пункті «Дитятки» ветеранів Чорнобиля зустріли представники організаторів поїздки: директор Інституту соціального захисту громадян України Світлана Науменко й експерт цього інституту Галина Голуб, які провели інструктаж щодо поведінки на території зони відчуження. Нагадали про те, що вони й без того знали. Відтак ми вирушили в дорогу трасою посеред лісу. 

Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. Вже три десятиліття минуло відтоді як Україна живе з її наслідками та мусить вирішувати чимало гострих питань, що накопичувалися у цій сфері роками.

Нещодавно у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи», основною метою яких було пошук ефективних шляхів здійснення соціального захисту постраждалого населення. 

Місто Первомайськ — друге за значенням, площею та населенням після обласного центру. Нині тут ще працюють, радше тримаються на плаву, кілька промислових підприємств. Їх кількість значно скоротилася, тож великих надходжень від податків міський бюджет не отримує. Не повною мірою поповнюють його і майже 650 об’єктів роздрібної торгівлі. Працюючих у різних сферах лише 9,7 тисячі на 19,5 тисячі пенсіонерів, відрахування від зарплати до міського бюджету незначні. Завдає шкоди й робота напівлегальних підприємців. Місто, як і більшість подібних, страждає від ненадходження до бюджету тих податків, які могли б надійти. 

Ситуація проста: на промисловій вулиці Жабинського ближче до центру міста височить багатоповерхівка. Свого часу архітектори й будівельники зробили те, чого робити було не варто: звели житловий будинок у промисловій зоні, там, де спокою його мешканцям не може бути апріорі: з одного боку — загазована вулиця з напруженим рухом транспорту, з іншого — фактично через двір проходить залізнична колія. Та скандал розгорівся через роботу митного підприємства «Термінал-Центр», розташованого через дорогу. Торік восени на вимогу громадськості його закрили. 

Перше в цьому році засідання Національної ради реформ мусить поставити крапку в довготривалій історії парламентсько-урядової кризи. Формування коаліції та обрання нового уряду створюють передумови для пришвидшення реформ у країні та розв’язання надскладних завдань, чого очікують і наше суспільство, і закордонні партнери. 

Шість років тому, о цій квітневій порі, з неабияким моральним задоволенням спостерігала, як на полі у чорнобильському Володимирецькому районі люди висаджували полуницю, смородину та яблуні. Усе — під кваліфікованим керівництвом голландця Ніко де Гута, який вправно орудував невеличкою, схожою на іграшкову, лопатою. Так стартував проект Єврокомісії під умовною назвою «Сади Полісся» вартістю в 750 тисяч євро. Після того ще зо два роки тут, у поліській глибинці, час від часу можна було почути англійську — саме стільки тривав його експертний супровід. 

Факт, яким устигла посмакувати місцева преса, вражає. Учасник АТО Олег Савранський разом із вагітною дружиною перезимував у збудованій власноруч землянці. Прес-служба Черкаської облдержадміністрації повідомила офіційно: «Із Новоселиці Катеринопільського району в зоні АТО воювали 13 чоловік, нині вдома перебувають семеро. З кожним у селі є порозуміння. Натомість з Олегом його знайти поки що не вдається».

Сервіси, які раніше українці отримували через випробовування чергами, тепер доступні в електронному режимі. Нещодавно в Міністерстві юстиції презентували онлайн-будинок юстиції, який функціонує за адресою http://obu.org.ua. Тож тепер отримати необхідний документ можна, не виходячи з квартири.

Які саме документи видає електронний будинок юстиції та якими сервісами він поповниться, дізнавався «Урядовий кур’єр». 

За оцінками експертів ООН, Євросоюзу та Світового банку, внаслідок бойових дій, які вже понад два роки тривають на Донбасі, тутешній економічній та соціальній інфраструктурам завдано збитків на більш ніж 1 мільярд 200 тисяч доларів. 

Споконвіку цією традиційною для українців справою у нас займаються переважно дрібні виробники на аматорському рівні. Нещодавно, спілкуючись із пасічниками на конференції бджолярів Центральної України «Розвиток бджільництва Придніпров’я», яка відбувалася в Дніпропетровському державному аграрно-економічному університеті, почула несподіване: «У нашій державі офіційно галузі бджільництва не існує. Бо в уряді немає відповідних структур, управління — жодної людини, яка відповідала б за бджільництво».

Утім, це не заважає українському пасічнику наповнювати ринок продукцією — як внутрішній, так і зовнішній. Щойно для України відкрилися двері Євросоюзу, неочікувано для деяких чиновників, які шукають за кордоном кредит, неофіційна аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток, чим зміцнила вітчизняну грошову одиницю.