Поки на Донеччині триває антитерористична операція, група невідомих чоловіків у масках на обличчях, озброєних автоматичною зброєю, захопила Донецьку міськраду. Їхні вимоги не відрізняються оригінальністю від попередніх випадків: проведення місцевого референдуму 11 травня і ухвалення Верховною Радою відповідного закону для легітимізації так званого волевиявлення. 

Верховна Рада України у другому читанні ухвалила закон «Про правовий режим забезпечення прав і свобод громадян на окупованих територіях України», яким визначається статус цих територій, встановлюється на них особливий правовий режим, а також визначаються особливості діяльності держорганів, підприємств, установ і організацій. За підтримку законопроекту № 4473-1 проголосувало 228 народних депутатів України.

Відповідно до закону, тимчасово окупованою територією визнаються території Автономної Республіки Крим та Севастополя, повітряний простір над ними, а також внутрішні води і територіальне море України, включаючи підводний простір, їхнє дно і надра. 

Останні події в Криму, який нахабно, цинічно і зрадницьки захопив колишній «старший брат», будуть, напевно, ще багато років предметом осмислення різних політологів, аналітичних центрів та генеральних штабів. Колись, можливо, хтось оприлюднить і приблизні цифри тих, безумовно, колосальних сум, які десятиліттями вкладав північний сусід за завуальованими схемами у «своїх» проросійських маріонеток, чиновників і депутатів, як і в численні «громадські організації» так званих захисників російської мови та російського православ’я на півострові. Але вже сьогодні факт беззаперечний: гроші, які рік у рік не потрапляли на розв’язання гострих соціально-економічних проблем простих росіян, а йшли на обдурення та ідеологічне зомбування пересічного кримчанина, зробили свою справу. Це треба визнати. Більшість населення автономії не стала бойкотувати так званий референдум, не вийшло воно на вулиці із протестами, і коли під дулами автоматів російського спецназу владу на півострові передали в руки ставлеників Кремля. Згадані фінансові вливання на добре прораховані проекти допомогли воякам успішніше виконати операцію з анексії території АРК під гаслом «захисту співвітчизників від бандерівців і неофашистів». 

Про це на засіданні Ради оптового енергоринку нещодавно повідомив заступник директора з розвитку ДП «Енергоринок» Володимир Євдокімов. Причина — «обставини непереборної сили», простіше кажучи, російська окупація. 

Загалом на півострові працює 22 генеруючі підприємства, з яких 15 — приватні сонячні електростанції (власник Андрій Клюєв). Крім того, там є вітроелектростанції, зокрема Донузлавська ВЕС, що входить до складу НАЕК «Енергоатом», а також Кримська ТЕЦ та інші. 

Біженцями у своїй країні стали кримчани, що тікають від самопроголошеної влади і нових порядків на півострові. На материковій Україні їм гостинно й доброзичливо допомагають хто чим може. Підтримують і військових із Криму, які передислоковуються на материк. Як це відбувається в різних регіонах, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра».  

Захоплення сепаратистами органів влади і відділів міліції у кількох містах Донеччини й Луганщини, що відбулися цими вихідними, і протидія спробам розколоти країну були в центрі уваги засідання Ради національної безпеки і оборони. Більшість інформації закрита для широкого загалу, що й не дивно з огляду на інтереси безпеки. 

У Вербну неділю у Слов’янську розпочалася антитерористична операція — силовики спробували звільнити міськвідділ міліції від проросійських озброєних екстремістів. Під час протистояння поблизу міста били короткими й довгими чергами з автоматів. Причому це вже були не попереджувальні постріли. 

Цікаво, що моя перша зустріч з керівником департаменту ДАІ МВС України Анатолієм Сіренком була, як то кажуть, спонтанною: його щойно призначили на посаду (24 лютого ц. р.), а за кілька днів сталася ситуація, врегулювання якої потребувало зустрічі з керівництвом ДАІ. Приходимо увечері на прийом (Анатолій Петрович особисто спілкується з громадянами України чотири рази на тиждень, причому тричі — у понеділок, середу і п’ятницю — у свій вільний час, з 19-ї до 22-ї години, і тільки у четвер — з 10-ї ранку до 13-ї години), я навіть не брала з собою журналістського посвідчення — було цікаво, чи вдасться розв’язати проблему, не афішуючи власну професію. 

До Комітету з питань транспорту і зв’язку Верховної Ради 9 квітня надійшло прохання відкликати законопроект № 4431 «Про внесення змін до Закону України «Про морські порти». Це спільна позиція Мініфраструктури та громадськості, вироблена під час круглого столу, присвяченого цій проблемі. 
Документ, розроблений групою народних депутатів у складі шести осіб, зареєстрований 13 березня цього року. У пояснювальній записці йдеться, що «схема поділу державного майна, повноважень та функцій між Адміністрацією морських портів України та державними підприємствами виявилась недосконалою та значно варіюється в різних портах. При цьому у такому розподілі спостерігається значний дисбаланс, при якому більшість боргів та зобов’язань зосереджуються у державного підприємства, а більшість активів — у Адміністрації морських портів України. Також значний негатив створює дублювання всіх функцій філій Адміністрації морських портів України і державних портових операторів, оскільки в кожному порту створюється дві диспетчерські, два юридичні відділи, два відділи бухгалтерського обліку, дві технічні служби тощо».

За повідомленням прес-центру СБУ в Луганській області, ніхто з них не зазнав тілесних ушкоджень. Раніше зловмисники, які захопили будівлю та замінували її, як повідомляло відомство, «погрожуючи зброєю і вибухівкою, силоміць утримують близько 60 громадян, не дають людям залишити приміщення і повернутися додому. Тобто вдаються до засобів, які використовують терористи. Такі дії вкрай небезпечні, оскільки загрожують життю людей як усередині приміщення, так і тим, хто перебуває зовні». 
Однак ті, хто цілодобово виступають на мітингу біля обласного управління СБУ, використовуючи право «вільного мікрофона», стверджують, ніби жодних заручників там не утримували. Цю інформацію підтвердив і кандидат в Президенти України Сергій Тігіпко, який наважився особисто приїхати на переговори з луганськими сепаратистами. Вже залишивши захоплену будівлю, політик в інтерв’ю місцевому телеканалу заявив, що «не побачив там жодного російського громадянина і жодного заручника».